Чому КСУ відмовляється перевіряти закони про Донбас на конституційність: думки експертів

Подання до КСУ про перевірку законів по Донбасу на відповідність Конституції подали депутати парламентської фракції "Об'єднання Самопоміч". Причому зробили це 19 липня 2019 року, за два дні до дострокових виборів Верховної Ради дев'ятого скликання. 12 грудня новий парламент продовжив на рік дію закону "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей". А 27 січня 2020 Велика палата КСУ відмовила у відкритті провадження за вказаним вище поданням, в якому тепер вже екс-нардепи зазначали, що закон "про особливий статус" був прийнятий під зовнішнім впливом Росії, обмежує суверенітет України над частиною території, окупованій РФ, порушує принцип унітарності, а також загрожує консолідації та розвитку української нації.

"Без встановлення в ОРДЛО реальної української влади, українські закони там не запрацюють"

Віце-президент Світового юридичного альянсу, старший партнер Адвокатської компанії "Кравець та Партнери" Ростислав Кравець зазначає, що не бачив на сайті КСУ обґрунтування для відмови в розгляді зазначеного подання. Але підкреслює, що у КСУ є певний перелік підстав, згідно з якими може бути дано таку відмову.

"Найімовірніше, мова йде не про віднесення до повноважень суду питань, які були поставлені у зверненні 53 нардепів. Швидше за все, рішення буде обґрунтовано цим, – вважає Ростислав Кравець. – Що стосується надання окремого статусу ОРДЛО – то це, дійсно, на мій погляд, суперечить Конституції України. Наша країна є унітарною, без регіонів з "окремим статусом", без федерацій та конфедерацій. Тож цей закон, який з моменту прийняття ВР восени 2014-го так і не запрацював і навряд чи запрацює, суперечить основоположним нормам і принципам Конституції України".

Юридичний експерт підкреслює, що без повного контролю України над ОРДЛО, без встановлення там реальної української влади, українські закони не запрацюють.

"На сьогоднішній момент механізму провести в ОРДЛО вибори, які були б легітимні, не існує. Вся ця ситуація, як і очікувалося, може бути заморожена (як в Абхазії і Придністров'ї), що, як мені здається, влаштовує всі сторони конфлікту, окрім самих громадян, що живуть на тимчасово непідконтрольній території", – упевнений Кравець.

"Нинішнє подання в КСУ – спроба піару"

Голова громадської організації "Re:Старт" Оксана Чепіжко вважає, що КСУ за формальними ознаками відмовив у відкритті провадження з розгляду Закону "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей".

"Дія цього закону в грудні 2019 року було продовжено ще на рік, – нагадує Чепіжко. – Згідно пояснювальній записці, законопроект спрямований на створення додаткових можливостей для реалізації відповідних законодавчих умов, спрямованих на мирне врегулювання ситуації в окремих районах Донецької та Луганської областей на основі принципів і норм міжнародного права і Статуту ООН"".

Експерт вважає рішення Конституційного суду абсолютно правильним. Мовляв, закон "про особливий статус Донбасу" приймався при президентстві Порошенка як частина міжнародних угод в рамках врегулювання конфлікту на Донбасі. І постійно продовжувався попереднім складом Верховної Ради.

"Нинішнє подання в КСУ, ініційоване депутатами "Самопомочі" влітку 2019 року, є спробою піару серед частини виборців і не відповідає державним інтересам України", – говорить Чепіжко.

Що ж стосується долі інших законопроектів, то це, на думку експерта, залежить від того, чи буде процес реінтеграції Донбасу виведений з тупіку шляхом модернізації мінських угод.

"Рішення по тим або іншим законам можуть бути прийняті під впливом ситуації в РФ"

Політолог Андрій Золотарьов зазначає: немає ніякої гарантії, що через якийсь час відповідні закони "донбасько-мінського пулу", в разі їх прийняття, не будуть визнані неконституційними.

"У нас вже були прецеденти подібної правової еквілібристики. Коли те, що вважалося нормою в одній ситуації, в іншій оголошувалося незаконним – і навпаки. Можна згадати мовні закони, розширення президентських повноважень часів Януковича, – зазначає політолог. – Потім цьому дали "зворотний хід". Так і з законами, пов'язаними з конфліктом на Донбасі. Не факт, що після їх прийняття через якийсь час не запанує інший підхід".

В залежності від політичної кон'юнктури в Україні змінюється і правова оцінка, підкреслює Золотарьов. І лише коли політична доцільність перестане правити балом, можна буде сказати, що ми стали ближче до правової держави.

"Має значення і зовнішній фактор. Україна є в даний момент країною з обмеженим суверенітетом. І рішення по тим або іншим законом можуть бути прийняті під впливом ситуації в РФ або на колективному Заході", – резюмував експерт.

Нагадаємо, як раніше повідомляли "Коментарі", Конституційний суд України вирішив відмовити в перевірці законів про особливий статус Донбасу і амністії бойовиків на відповідність Конституції України.

Читайте Comments.ua в Google News