logo_ukra

Coinspot 05.12.2020

BTC/USD

18701.88

ETH/USD

569.47

LTC/USD

80.01

НБУ 05.12.2020

USD/UAH

28.60

EUR/UAH

34.73

RUB/UAH

0.40

comment

Рубрики

comment

МЕНЮ

Головна Новини Політика внутрішня політика «Шахтарські укази» Зеленського: експерти оцінили плани погасити зарплатні борги, прибрати «смотрящих» за шахтами і поліпшити життя у вугільних регіонах
commentss НОВИНИ Всі новини

«Шахтарські укази» Зеленського: експерти оцінили плани погасити зарплатні борги, прибрати «смотрящих» за шахтами і поліпшити життя у вугільних регіонах

Експерти проаналізували ініціативи Володимира Зеленського, озвучені на Всеукраїнській нараді шахтарів

26 лютого 2020, 11:16 comments2417
«Шахтарські укази» Зеленського: експерти оцінили плани погасити зарплатні борги, прибрати «смотрящих» за шахтами і поліпшити життя у вугільних регіонах

Президент Володимир Зеленський на Всеукраїнській нараді шахтарів озвучив ряд ініціатив. Експерти висловили виданню "Коментарі" думки про реалістичність заяв глави держави.

Президент, зокрема, закликав протягом двох місяців закрити борги за зарплатами вугільників (зараз сума боргу становить більше 1 мільярда гривень), провести повний фінансовий кадровий аудит вугільних підприємств (передавши результати у правоохоронні органи), покінчити з інститутом "смотрящих" за шахтами, а також анонсував створення національної програми справедливої трансформації вугільних регіонів. Ось що думають з цього приводу опитані порталом "Коментарі" експерти.

"У держбюджеті коштів на погашення заборгованості не передбачено"

Фахівець з державної політики у паливно-енергетичному комплексі, доктор наук з держуправління, кандидат технічних наук, професор Геннадій Рябцев нагадує про енергетичну стратегію України на період до 2035 року (схвалена Кабміном у серпні 2017 року). Зокрема, вона передбачає ряд заходів, які необхідно було вжити центральним органам виконавчої влади, щоб запобігти загостренню проблем у вугільній галузі.

"Перший етап реалізації даної стратегії, який повинен був завершитися до 2020 року, передбачав створення умов для вирішення накопичених проблем, які отримали загальний характер, – зазначає професор. – Тим самим підкреслювалося, що їхнє вирішення потребує комплексного підходу. Незважаючи на сформульовані проблеми (у вугільному секторі – неоптимальна структура видобувних підприємств держсектора, незадовільні показники їхньої діяльності, наявність регулювання та дотування діяльності цих підприємств, неможливість задовольнити в повному обсязі потреби в енергетичному вугіллі) та встановлення переліку заходів, спрямованих на їхнє вирішення, план дій виконаний не був".

Причина цього, на думку Рябцева, криється в низькій виконавчій дисципліні органів влади, відповідальних за реалізацію стратегічних цілей держави у вугільній галузі.

"Не була проведена реорганізація вугледобувних шахт держсектора, не відбулося їхнє підпорядкування єдиній юрособі. Перспективні держшахти не були підготовлені до приватизації, а збиткові не були законсервовані або ліквідовані, – перераховує експерт. – Не був ліквідований і державний оптовий покупець вугілля. Не організована біржова торгівля вугільною продукцією. Хоча стратегією передбачалася розробка планів пом'якшення наслідків закриття шахт для кожного конкретного випадку, світовий досвід скорочення соціальних наслідків таких дій використаний не був".

Численні проекти закону України про ринок вугільної продукції та концепція реструктуризації вугільної промисловості не вийшли навіть за межі профільного міністерства, підкреслює Рябцев.

"Уряд (і минулий, і нинішній) вперто ігнорував збільшення заборгованості щодо виплат зарплати шахтарям, накопичення боргів держпідприємств вугільної галузі, а також збереження тіньових схем торгівлі вугільною продукцією, – продовжує кандидат технічних наук. – Замість того, щоб вирішувати проблеми, кожен новий уряд відкладав їх на потім. Ці дії на тлі несприятливої для вітчизняної вугільної галузі зовнішньої кон'юнктури призвели до загострення вищеназваних проблем, які президент Зеленський наразі намагається вирішити у властивій йому манері. Замість ґрунтовного аналізу причин невиконання (в тому числі його) попередніх розпоряджень, він роздає нові, виконувати які, на мою думку, ніхто не збирається. Такий висновок можна зробити, виходячи з риторики керівників профільного міністерства, що неодноразово заявляли, що вугільна галузь Україні не потрібна, а сини шахтарів не повинні йти стопами своїх батьків".

Незважаючи на високі зарплати членів Кабміну, навіть їх не вистачить, щоб погасити заборгованість перед гірниками, які утворилися, в тому числі, внаслідок бездіяльності уряду. У держбюджеті коштів на погашення заборгованості не передбачено, зазначає Рябцев.

"В Україні є лідер готовий шукати шляхи виходу з ситуації"

Вугільна промисловість, як і економіка країни в цілому, доведені до абсолютно гнітючого стану. Саме тому проблеми галузі регулярно виходять на національний рівень і стають додатковим дестабілізуючим чинником і так складної для країни обстановки, впевнений експерт Економічного дискусійного клубу Ігор Гарбарук.

"Особиста участь президента у вирішенні накопичених проблем свідчить про те, що в Україні є лідер готовий шукати шляхи виходу зі сформованої ситуації і брати відповідальність на себе, – вважає економіст. – Але це одночасно свідчить, що у нас сьогодні відверто слабкий уряд, не здатний самостійно запропонувати концепцію реформування галузі, який передає це питання першій особі держави".

Галузь уже давно вимагає кардинального реформування і принципово інших управлінських підходів з боку тих, хто її очолює, зазначає Гарбарук. Необхідна принципово інша концепція її діяльності в умовах спаду економіки України.

"Закрити борги вугільникам, обмежити імпорт вугілля та електроенергії, створити для вугільників гарантований ринок збуту – це навіть не тактичний рівень вирішення проблеми. Це операційні рішення, здатні погасити напружену обстановку в галузі але тільки сьогодні! – упевнений експерт. – Стратегічним підходом можна було б вважати розробку на державному рівні національного проекту реструктуризації української вугільної промисловості. Саме так, як це свого час зробила прем'єр-міністр Великобританії Маргарет Тетчер: запропонувавши суспільству концепцію скорочення вуглевидобутку з подальшою відмовою від неї. І це в країні, яка на початку ХХ століття займала близько 22% світового видобутку ринку вугілля, а в 2015-му закрила свою останню шахту".

В умовах України економіст вважає стратегічним підходом – залучення в галузь нових технологій, оновлення всього переліку задіяного обладнання і, відповідно, комплексу необхідних інвестицій. Насамперед – національних інвестицій.

"Мова про українських інвесторів, які використають свій капітал всередині нашої держави, і не стануть потім виводити його за кордон у вигляді одержаного прибутку, – пояснює Гарбарук. – Про тих, хто буде розвивати чинні національні підприємства, працювати на благо нашої країни і створювати нові робочі місця. І тільки потім можна розглядати питання залучення іноземних інвестицій (і то виключно у створенні абсолютно нових підприємств – "з нуля"). А фінальним блоком в цьому стратегічному підході до реформування галузі повинні стати інвестиції з боку держави Україна".

Експерт підкреслює, що слід не просто виділяти з нашого мізерного бюджету кошти на закриття чергових заборгованостей щодо зарплат і вирішення накопичених проблем.

"Ми повинні розробити комплекс державних дотацій для тих підприємств, які здатні до якісних змін і отримання потрібного результату, – говорить Гарбарук. – Країні та галузі необхідний професійний підхід у всьому, а не дилетантство сьогоднішньої урядової команди".

"Національна трансформація вугільних регіонів – політичний блеф"

Аналітик, кандидат економічних наук Володимир Коваль зазначає, що саме під стукіт шахтарських касок відбувався розвал "великого і могутнього" Радянського Союзу в 90-х.

"Ситуація з тих пір кардинально не змінилася, – вважає експерт. – Шахтарі – отакий "демократизатор в кубі", який може змести все, починаючи від уряду закінчуючи державною засадою... Треба визнати, що проблема з вугільними шахтами є. У більшості випадків видобуток – збитковий для держави. Але піти шляхом Маргарет Тетчер – кишка тонка. Та й що робити з десятками селищ і містечок, які живуть тільки за рахунок шахт (не важливо – збитковий видобуток вугілля або ні)? Рішення проблеми має свою ціну. У масштабах держави це мільярди гривень. Де їх взяти – питання риторичне".

"Вишенькою на торті" Коваль називає те, що з близько 150 українських шахт з видобутку вугілля 69 не працюють унаслідок російської агресії.

"З 35 шахт, які знаходяться на підконтрольній території, реально працюють тільки 24, – продовжує аналітик. – І питання з приводу антрациту ми при цьому не зачіпаємо. Тож владі треба зняти "рожеві окуляри". Пора починати вирішувати проблеми, яких – тьма. А починати з чогось треба. Ну, а слова президента про "національну трансформацію вугільних регіонів" – політичний блеф. Тим більше, що в уряді Гончарука, просто не розуміють всю глибину проблеми".

Раніше "Коментарі" писали, що президент пригрозив залишити Кабмін без зарплат, якщо не погасять борги перед шахтарями. Також Зеленський анонсував, що шахтарські регіони трансформують.


Читайте Комментарии в Google News

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб першими дізнатися про найважливіші події!


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: comments.ua
comments

Обговорення

comments

Новини партнерів

Новини

Підписуйтесь на повідомлення, щоб бути в курсі останніх новин!