Декомунізація в Україні: експерти розповіли про підводні камені повернення декомунізованих назв вулицям у Харкові

Харківська міська рада ухвалила рішення про чергове перейменування проспекту Петра Григоренка – знову на честь маршала Жукова (Георгій Жуков – радянський полководець, Маршал Радянського Союзу). Експерти видання "Коментарі" оцінили ці спроби фактичної де-декомунізації.

Напередодні місцевих виборів

Подібне рішення свідчить про те, що харківська міськрада в цілому і мер Геннадій Кернес просто готуються до місцевих виборів. Так вважає заступник директора Українського інституту політики, політичний експерт Кирило Молчанов.

"Ми бачили, що подібні речі з перейменуванням були вже і перед достроковими парламентськими виборами, – нагадує політексперт. – Класичний міжсобойчик, коли намагаються підняти явку і підтримку в очах виборців, які вважають того ж Жукова героєм і одним з великих полководців Другої світової війни. І подібні спроби будуть продовжуватися".

Коментуючи заяву Українського інституту національної пам'яті (той назвав подібне рішення Харківської міськради образою пам'яті ветеранів Другої світової війни, незаконним і таким, що не сприяє консолідації суспільства, а також має намір наполягати на персональній відповідальності всіх причетних до порушення закону осіб), Молчанов підкреслив: "Незважаючи на зміну керівництва, інститут нацпам'яті зберігає той же курс розвитку і вектор, що і при Вятровиче. Втім, як і вся нинішня влада багато в чому йде по стопах минулого. Поки Зеленський не намагається переглянути гуманітарні позиції, які йому дісталися від Порошенка – ні в питанні історії, ні в питанні мови, ні в питанні нацпам'яті".

Політизоване рішення

Керівник Центру суспільно-інформаційних технологій "Форум" Валерій Димов вважає рішення про перейменування перейменованого проспекту абсолютно політизованим.

"Минулого літа, напередодні позачергових виборів у Раду, рішення щодо повернення проспекту колишньої назви вже приймалося Харківською міськрадою. Для політичних сил, які мають там більшість, це було важливо в сенсі отримання додаткових політичних балів. Питання історичної справедливості, як вони намагаються це показати, тут і поруч не стояло, – впевнений Димов. – Нас намагаються повернути в часи, коли місцеві ради не займалися питаннями благоустрою міста, залучення в нього інвестицій, вирішенням комунальних проблем, а питаннями курсу в НАТО, ЄС, темою мови. Все заради консолідації "свого" електорату".

Експерт нагадує, що суди різних інстанцій визнали рішення харківських депутатів незаконним. Скоро нові вибори і в хід йдуть старі карти.

"У січні Кернес, після нібито проведених громадських слухань (ми чудово розуміємо, як це все організовується), дав розпорядження міськраді підготувати новий проект про повернення проспекту Григоренка імені Жукова. Всі прекрасно розумію, що суди не скасують і це розпорядження. Але суть не в цьому. І не в Жукову чи Григоренко, які стали заручниками вузьких політичних інтересів і маніпуляцій. Депутати просто намагаються утриматися у своїх кріслах".

Димов не виключає, що в рік виборів можуть почастішати спроби повернення деяким декомунізованим топонімічним назвам колишніх найменувань. Але це можливо, на думку експерта, лише у разі змін на рівні закону. Що може призвести до чергового розколу в суспільстві. А тому, впевнений керівник ЦСІТ "Форум", владі краще не чіпати цю тему, дуже зручну для тих, хто тягне країну в минуле.

Позбутися від голосу народу

Політичний аналітик Сергій Лозовський нагадує, що коли підписували Декларацію незалежності України, нами були задекларовані двомовність, позаблоковий статус, народна держава – реальний голос народу, від чого з часом почали позбавлятися.

"Фактично були порушені принципи, за якими створювалося наша держава, – упевнений експерт. – І реальний варіант, який міг би об'єднати країну – це повернення до здорового глузду, до тих принципів, на базі яких Україна здобула незалежність".

Лозовський впевнений, що рано чи пізно містах, площам, проспектам, вулицями повернуть колишні назви.

"А ті тимчасові течії, нав'язані купкою оскаженілих "активістів", яким здається, що вони вічно будуть при владі, підуть у небуття, – продовжує аналітик. – Багато "переіменователів" вже позбулися своїх посад. Адже сверблять руки і голови щось перейменувати у тих, хто нічого реально корисного для України зробити не може".

В силу того, що Україна являє собою різні з точки зору історії, культури, героїки, релігії регіони, важливий дуже тактовний підхід до всіх цих тем, впевнений Лозовський.

"А будь-яке насильство, насадження неминуче призведе до конфлікту. Що і сталося в 2014 році, – говорить аналітик. – Через 6 років ми маємо масу загиблих, зруйновані зв'язки, фактично знищену економіку. А конфлікт виник багато в чому через перейменування об'єктів, знесення пам'ятників, наступу на російську мову. Враховуючи, що все це триває, та ще й додалося бажання розпродати українську землю, марширувати в НАТО, навряд чи це стимул для людей з непідконтрольних територій повернутися. І українській владі потрібно робити правильні висновки. Поки не пізно".

Раніше "Коментарі" писали, що 23 лютого кілька народних депутатів публічно привітали всіх чоловіків з "їх вдень", хоча і 23 лютого з 2014 року в Україні офіційно перестав бути святковим днем, а День захисників України у нас святкується 14 жовтня.