Ринок землі: про наслідки скандального закону

Найбільш спірним під час чергового позачергового засідання Верховної Ради (ВР) був земельний закон, прийнятий в ніч на 31 березня. Верховна Рада України прийняла у другому читанні і в цілому законопроект "Про внесення змін у деякі законодавчі акти щодо обігу земель сільськогосподарського призначення" (№2178-10), який вводить ринок землі в Україні з 1 жовтня 2020 року. За дане рішення проголосували 259 народних депутатів. Експерти оцінили для видання "Коментарі" процес його прийняття та можливі наслідки.

"Незадоволеними залишилися всі"

Виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин вважає, що прийняттям цього закону залишилися незадоволені всі.

"Закон прийняли. Ринок землі відкрили. Так, в сильно урізаному вигляді. 100 гектарів в одні руки, тільки фізособи, тільки приватні землі, ціна не нижче експертної оцінки, і все це – як мінімум на найближчі три роки", – зазначає експерт, нагадуючи, що мистецтво дипломатії в тому, щоб залишати всіх незадоволеними.

По суті, незадоволеними залишилися всі, вважає Пендзин. І все ж – ринок відкрили.

"Це рішення відразу поляризовало все те, що давно зріло в політикумі, – зазначає експерт. – У президента немає монобільшості, у його фракції сформувалася відкрита опозиція, без голосів "Європейської солідарності" не було б ринку землі. Єдино, що тепер вже зрозуміло, так це те, що програма МВФ в України буде – і дефолт відкладається".

"У нас — зовнішнє управління"

Доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України, народний депутат V-VI скликань Олексій Плотніков вважає, що прийняття "під покровом ночі" закону про відкриття ринку землі сумнівним з будь-якої точки зору.

"Згідно з опитуваннями, близько 80 відсотків українців не схвалюють продаж землі. Але їх не почули. Як не почули і тих парламентаріїв, які говорили про численні порушення регламенту, – зазначає експерт. – Всі три гілки нинішньої влади пішли по шляху виконання жорстких рекомендацій МВФ, незважаючи навіть на ситуацію з коронавірусом і карантином. Фактично, діюча влада підтвердила своє беззаперечне підпорядкування нашим закордонним "партнерам". Так що можна з жалем визнати – у нас зовнішнє управління".

І це, за словами Плотнікова, куди страшніше, ніж можливі економічні наслідки від відкриття ринку землі, підрахувати які поки що неможливо.

"Закон вступив в силу в другій половині 2021 року. Поки важко говорити про те, яким на той момент буде економічний спад, як коронавірус вплине на ситуацію. Але дуже погано, що МВФ сказав "треба" а наша влада відповіла "є!" і взяла під козирок".

У той же час, зазначає економіст, надходження обіцяного траншу (близько 10 млрд доларів) допоможе Україні, якщо ці кошти будуть спрямовані не в золотовалютні резерви Нацбанку, а в держбюджет. Тоді це дозволить стабілізувати ситуацію і не допустити тих негативних наслідків, які могли б бути при іншому розкладі.

"Звичайний договірняк олігархів"

30 березня (і ніч на 31-е) точно увійде в підручники історії, переконаний політтехнолог, експерт Українського центру суспільного розвитку, кандидат філософських наук Юрій Подорожній.

"І навіть не тому, що депутати Верховної Ради в карантинних масках виглядали як герої дешевого серіалу про роботів. І не тому, що прийняття закону про продаж землі – це звичайний договірняк і згода олігархів в гірших традиціях української політики, – говорить експерт. – Ця низка засідань парламенту увійшла в історію як день ницості і бездарності української влади, безпорадності суспільства і відсталості нашого світогляду. Ми повели себе як тубільці з племені тумба-юмба, яких в черговий раз купили за кілька брязкалець і скелець. Жах цієї ситуації полягає в тому, що в черговий раз за умовні кілька мільярдів доларів ми віддаємо те, що коштує сотні мільярдів. І нехай закон прийнятий не в тому вигляді, на якому наполягали спочатку, але головне, що питання зрушилося з місця".

За словами експерта, в нашій новітній історії України влада так поступають не в перший раз.

"За масштабом і наслідками рішення таким чином продавати землю мені нагадує відмова від ядерної зброї в 90-х, – каже Подорожній. – Вона була такою бездарною, беззмістовною і не дала жодної преференції нашій країні. Адже після того, як ми здали свою ядерну зброю, все в світі зрозуміли: у цієї нації немає ніяких амбіцій на лідерство... Зараз за ціну на якусь кількість "мвфівських ярдів" відбувається завершення демонтажу держави, участь у якому взяли всі – і влада, і опозиція. А все тому, що президент Зеленський, який нещадно критикував олігархічну Україну, якому повірили і довірилися тільки за слова, став адептом олігархів в такий низовинної і образливій формі, якої не було ні у одного з п'яти його попередників". 

"Інструмент інвестицій — для одних і кріпосне право — для інших"

Адвокат, кандидат економічних наук Віктор Гольдский зазначає, що земля історично є найбільш важливим ресурсом в розпорядженні українців. Тому, на його думку, ринок нам дійсно потрібен був давно, адже у людей з запуском ринку з'являється можливість інвестувати не тільки в валюту і житлову/комерційну нерухомість, але і в землю.

"Швидше за все, новий інвестиційний інструмент вплине на попит на ринку нерухомості, що спричинить зниження цін. Також будуть перерозподілені потоки на валютному ринку, що згладжує коливання курсу і знизить обсяги спекулятивного капіталу. Економіка країни від цього лише виграє, — вважає Гольдский. - Однак важливо не тільки відкрити ринок землі, але і зробити його цивілізованим. Щоб не вийшло як з приватизацією в 90-ті, коли всі найцінніші активи осіли в руках кількох олігархів. Нам треба, щоб вони скупили ще й землю?"

Експерт підкреслює, що ринок починає працювати в лайт-версії з липня 2021 року – виключно для фізосіб і тільки до 100 га в одні руки. Продаж землі іноземцям можливий лише після референдуму, дата якого на сьогоднішній день не відома.

"Все начебто добре і правильно. Але є одна проблема – українська специфіка. Запуск ринку землі без підтвердженого електронного геокадастра, без нормальних судів та правоохоронних органів – це фактично запрошення до рейдерства. До того ж орендарі отримують особливі права при викупі земель. Більше того, вони навіть можуть передавати це право третім особам. Оскільки майже вся земля вже у когось в оренді – найчастіше все у тих же олігархів, то, виходить, селяни позбавляються права розпоряджатися своїми наділами без дозволу орендаря", – пояснює Віктор Гольдский.

Резюмуючи, економіст зазначає, що ринок землі Україні потрібен, як потрібні також кредити МВФ та інвестиції в аграрну сферу.

"Але нам не потрібно нове кріпосне право, вседозволеність орендарів і хаос рейдерів. Ґрунт для ринку землі не підготували. Передбачалося ж, що земельна реформа від усього цього нас і повинна позбавити, а виходить все навпаки. Хотіли як краще, а вийшло як завжди", – підсумував експерт. 

Як повідомляв портал "Коментарі", Верховна Рада зібралася на третє поспіль позачергове засідання в понеділок, 30 березня, о 16:30 і протягом майже всього цього часу (за винятком перерви на дезінфекцію сесійної зали) розглядала сотні поправок до законопроекту.