"Плюшки" від Зеленського: чому голосувала опозиція

Під час позачергового засідання, яке перейшло ніч з 30 на 31 березня, парламент прийняв два законопроекти, на яких наполягав МВФ, обіцяючи після цього виділити транш (а то й транші). Так, парламент прийняв у першому читанні законопроект про внесення змін до банківського законодавства, відомий як "антиколомойский". Його підтримали 267 народних депутатів (при 226 необхідних), причому лише 198 – від фракції "Слуга народу" (СН). Допомогли фракції "Європейська солідарність" (ЄС) і "Голос", депутатська група "Довіра", низка нардепів групи "За майбутнє" та позафракційних.

Ситуація повторилося з законопроектом про ринок землі, який ВР підтримала в другому читанні і в цілому. За це проголосували 259 парламентаріїв, причому від СН знайшлося лише 206 голосів. Підтримку знов надали ЄС, "Голос", "Довіра" та низка позафракційних парламентаріїв.

ОПЗЖ і "Батьківщина" зазначені законопроекти не підтримали, жорстко критикуючи їх прийняття.

"Пряник черствий і їм теж б'ють"

Експерт Українського інституту політики (УІП) Микола Спірідонов вважає, що ми побачили класичне поєднання батога і пряника.

"Я спостерігаю за процесами навколо відкриття ринку землі досить давно. І пам'ятаю, як аграрний комітет у минулому році засідав мало не цілодобово. Депутати були чимось зацікавлені. Рідко коли я бачив такий трудоголізм без відповідних стимулів. Так що явно були серйозні пряники, – зазначає Спиридонов. – За чутками, на цій темі деякі сколотили собі статок. У відкритті українського ринку землі зацікавлені транснаціональні корпорації. І гроші були влиті серйозні".

Не обійшлося, впевнений експерт УІП, і без методу батога.

"Влада контролює правоохоронні органи, для яких зараз – золотий час. Кордони закриті, гайки закручені. Багато хто з нас фактично погодилися на домашній арешт. І будь-яке обмеження прав і свобод зараз куди сильніше, ніж в мирний час. Силовики можуть абсолютно спокійно "кошмарити" будь-якого депутата. І якщо хтось відмовлявся від пряника, цілком можна було скористатися батогом, – пояснює Спиридов. – Поєднуючи з тим же пряником. Приміром, могли пообіцяти і менше викликати в Державне бюро розслідувань (ДБР) того ж лідера Євросолідарності – Порошенко. Такий собі – "пряник" для ЄС. Або навпаки – пригрозити, що викликатимуть частіше. Це ми дізнаємося найближчим часом: з тією ж інтенсивністю будуть "смикати" Порошенко чи ні. Або взагалі не будуть чіпати. Те ж саме стосується ряду інших депутатів. І навіть "Голосу" – у того ж Вакарчука, згідно з даними ряду медіа, є проблеми з податками. Могли пообіцяти, що особливо смикати по цій темі не будуть".

Серед умовних пряників, на думку експерта, можуть бути гроші або розрахунок певними преференціями при розпродажу підприємств. "Але останнє – досить складно, так що брали (якщо брали), швидше за все налом, – зазначає Спиридонов. – А ось за посадами зараз навряд чи особливо женуться. Дуже неспокійний час. При цьому потрібно розуміти, що той же закон про землю не факт, що заробить. Набути чинності він повинен лише влітку 2021 року. До того часу його можуть оскаржити, а парламент і зовсім змінитися. А щось отримати за його прийняття можна вже зараз".

"У перспективі — коаліція"

На думку політолога Кирила Сазонова, компроміс між Зеленським і Порошенко говорить про те, що президент хоче максимально дистанціюватися від Коломойського.

"Звичайно, він втратить близько сорока депутатів своєї фракції, але зможе компенсувати цю втрату, створивши коаліцію з ЄС і "Голосом". Якщо цей сценарій не спрацює, Зеленський може розпустити Верховну Раду – і тоді восени нас чекають позачергові вибори", – припускає політолог.

Сазонов вважає, що ніяких конкретних політичних обіцянок Зеленський не міг дати.

"Але гарантії провідних фінансово-промислових груп (ФПГ) в якості захисту від апетитів Коломойського – могли бути, – говорить експерт. – Плюс в перспективі – перехід від монобільшості до коаліції. З урахуванням всіх інтересів".

"Ризикувати репутацією бажаючих немає"

Економічний і політичний експерт Тарас Загородній вважає, що ми стали свідками звичного для останніх років ігор президента в "царя гори".

"Глава держави показує, що може формувати під себе навіть ситуативну більшість. Є чоловік 200 в СН, які підтримують "лінію партії". А з рештою можна блокуватися залежно їх інтересів, – пояснює Загородній. – ОПЗЖ підтримав міністра охорони здоров'я, можливо, тому що той пообіцяв не впроваджувати "реформи Супрун". А підтримка фракцією Порошенко низки законів може бути пов'язана з умовою, що п'ятого президента будуть менше турбувати викликами на допит (хоч він досить грамотно від цього відбивається). Що стосується посад, то зараз ніхто відкрито так світитися не буде. Можливо, якісь непублічні особи куди-то і будуть прилаштовані. Але точно не в уряд. Враховуючи турбулентні процеси і позиціонування себе як опоненти влади, ніхто не хоче ризикувати своєю репутацією".

Що стосується грошових преференцій, то у нас, за словами експерта, є "славне НАБУ", яке має за цим стежити.

"Не виключено, що домовилися про якісь "хотєлка" при перегляді бюджету. Але поки нікого за руку не зловили, так і перегляд ще триває", – говорить Загородній.

Як повідомляв портал "Коментарі", в Комітеті виборців України підрахували, що 70% останніх голосувань за рішення Ради представники монобільшості провалили.