Рубрики
МЕНЮ
Татьяна Веремеева
Перший заступник голови фракції "Слуга народу", лідер однойменної партії Олександр Корнієнко запевняє, що Верховна Рада розгляне законопроект про всеукраїнський референдум після закінчення карантину. Як він може виглядати до того часу, враховуючи, що обговорення документа ще триває, а партії влади такий інструмент народовладдя не дуже вигідний, експерти розповіли виданню "Коментарі".
Всеукраїнський референдум: коли ВР прийме закон
Народний депутат України VIII скликання, експерт Українського інституту майбутнього (УІМ) Ігор Попов нагадує, що проект закону про референдум був запропонований до відкритого обговорення робочою групою під керівництвом першого заступника голови Верховної Ради (ВР) Руслана Стефанчука.
"Текст готувався досвідченими експертами, і він досить якісний, – зазначає Ігор Попов. – При доопрацюванні з нього, ймовірно, виключать поріг явки 50%, тому що тоді більшість референдумів може просто провалитися. Автори цілком логічно вирішили головну проблему – хто буде оцінювати допустимість формулювання питання референдуму. Технічні процедури зрозумілі і прості. Однак на практиці навряд чи Верховна Рада оперативно ухвалить цей закон в цілому".
Як пояснює експерт УІМ, закон передбачає можливість проведення референдуму про скасування того чи іншого закону.
"Очевидно, що опозиція збере 3 мільйони підписів за скасування закону про продаж землі і виграє такий референдум, – вважає Попов. – Тому влада буде робити гарні інформаційні приводи: про реєстрацію законопроекту, отримання висновку Венеціанської комісії чи розгляді в комітеті... Проте прийняття закону, швидше за все, затягнеться на рік, щоб продаж землі, як і планується, стартувала 1 липня 2021 року. Така ж доля може очікувати закон про працю, який суперечить інтересам більшості найманих працівників".
Всеукраїнський референдум: підготовка закону в умовах карантину
Судячи з усього, у "Слуги народу" стає вже певною політико-правовою традицією тяжіння "підганяти рішення під відповідь", іноді навіть в горезвісному "турборежимі", вважає політичний соціолог Олексій Полтораков.
"Схоже, – зазначає експерт, – не уникнути цієї неоднозначної традицією і Законом про всеукраїнський референдум, підготовка якого нагадує "домашнє завдання на канікули". Зважаючи на те, що в умовах карантину при його підготовці не вийде ні залучити достатньої кількості профільних експертів, організувати його широкі обговорення, ні "відпрацювати" його на міжнародному рівні (віддавши, скажімо, Венеціанської комісії) – на виході традиційно вийде досить "сирий" продукт, що потребує в подальшому серйозних доопрацювань".
З іншого боку, зазначає Полтораков, "Слуга народу" цілком може спочатку закласти в нього цілий набір "запобіжників", які ускладнять його використання проти чинної влади.
"Разом з тим, не варто недооцінювати також поступово назріваюча суспільний запит на "перезавантаження" нинішньої влади, все менше виправдовує "високу довіру народу". На тлі цього законопроект про всеукраїнський референдум може стати не більше ніж допоміжним чинником протистояння з набагато більш серйозних питань, – говорить експерт. – Крім того, потенційний закон про референдум проблемний не тільки у своїй прив'язці до Закону про землю. Інструмент референдуму, крім іншого, може бути використаний при спробах вирішення проблеми ОРДЛО. А це таїть у собі не менший виклик національній безпеці України, ніж його прив'язка до земельної проблеми".
Закон про референдум та його роль в процесі децентралізації
Політолог, експерт Українського інституту політики (УІП) Данило Богатирьов упевнений, що закон про референдум потрібен Україні. І він, на думку експерта, повинен регулювати як можливість прояву загальнодержавного референдуму, так і аналогічних волевиявлень на місцевому рівні.
"З моєї точки зору, місцеві референдуми навіть важливіше загальнодержавних, – зазначає Богатирьов. – Тільки вони здатні забезпечити реальну, а не номінальну децентралізацію. Коли жителі регіонів зможуть самі визначати, на реалізацію яких програм направити бюджетні кошти в першу чергу, якому персонажеві ставити пам'ятник на центральній площі – ось це і буде реальна децентралізація, а не фікція, яку нам підносять як такої сьогодні".
Загальнодержавний референдум також важливий. Однак, не варто плекати ілюзій про те, що він стане "інструментом впливу на владу в руках народу", вважає експерт УІП.
"Як правило, за гранично політизованим питань (таких як ринок землі, мова, курс на НАТО, багато інших) люди схильні голосувати у повній відповідності з тим, що обрушує на них масована хвиля державної пропаганди. Іншими словами, загальнодержавний референдум – скоріше інструмент легітимації рішень, які влада вже прийняли, ніж спосіб змусити владу змінити такі рішення", – резюмує політолог.
Нагадаємо, під час позачергових засідань 30 березня український парламент не зміг переформатувати держбюджет з урахуванням пандемії коронавіруса і наростаючої економічної кризи. Зміни планують ухвалити на наступному тижні. Про те, які вони можуть бути, виданню "Коментарі" розповіли експерти.
Новини партнерів
Новини