Зеленський vs Порошенко: наскільки реальні чутки про те, що колишні суперники стали союзниками

В Україні з'явилися чутки про "змову" чинного президента України Володимира Зеленського та його попередника Петра Порошенка. Нібито недавно люті вороги тепер мало не разом управляють країною (або дерибанять її). Експерти висловили виданню "Коментарі" свої думки з цього приводу.

В якості аргументів прихильники версії "договорняка" між п'ятим і шостим президентами призводять підтримку "Європейської солідарністю" (ЄС) Порошенко банківського та земельного законів, що просуваються Зеленським. І закриття НАБУ одного з виробництв щодо Порошенко.

Зеленський vs Порошенко: що означало синхронне голосування за закони

Синхронне голосування "Європейської солідарності" і більшої частини фракції "Слуга народу" (СН) за "банківським" і "земельним" законами, диктувалося об'єктивною необхідністю виконання вимог МВФ для отримання чергового траншу, вважає політичний експерт Дмитро Фучило.

"Союз частині Зе-команди і ЄС можна характеризувати, як ситуативний, – зазначає експерт. – Саме в даній ситуації їх позиції, якщо не були схожі, то частково перетиналися. Приміром, за законопроектом №2571-д щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності (в народі – "антиколомойский"). Його прийняття вимагав МВФ, щоб попередити ризики реприватизації системоутворюючого "ПриватБанку", в який держава "влила" 198 мільярдів гривень – коштів платників податків. Міжнародні фінансові інституції не зацікавлені у наданні кредитних коштів, які потім використовуються на націоналізацію фінансових інститутів всередині держави, а потім з реприватизацією даних інститутів, тим самим фактично роблячи "подання" для зовнішніх позичальників і "продаючи" їх".

На думку Фучило, якщо б ЄС не голосувала за даний законопроект в першому читанні, а Коломойський дійсно відсудив би банк або компенсацію у держави (ми ж знаємо про "найгуманніший суд у світі"), то хтось мав би відповісти за законом щодо розтрати майже 200 мільярдів.

"Беручи до уваги, що націоналізація "ПриватБанку" відбувалася при президентові Порошенко, то крайнім був би саме він або члени його команди, – вважає політексперт. – Тому голосування по цьому законопроекту було вигідно самому Порошенко і його свиті, адже ми ж пам'ятаємо той "банкопад", який відбувався за каденції Петра Олексійовича".

Що стосується законопроект № 2178-10 "Про внесення змін у деякі законодавчі акти України про обіг земель сільськогосподарського призначення" (він же – про відкриття ринку землі), голоси для прийняття якого також дала фракція ЄС, то тут питання вже в іншому, вважає Фучило.

"Тут, дійсно, простежуються певні елементи домовленостей між Зеленським і Порошенко. Якийсь обмін: на Петра Олексійовича закриваються і припиняються кримінальні справи, а закон голосується для показової здатності влади приймати важливі рішення перед іноземними партнерами, – пояснює експерт. – До того ж, введення закону в дію відкладається, обсяги землі "в одні руки" скоротили, іноземці П не можуть її приватизувати (хіба після референдуму). Тому у частини опозиції (ЄС) було "місце для маневру". Аргументувати своє голосування перед базовим електоратом можуть тим, що їхні вимоги в тексті були враховані, так що це не "зрада", а "перемога". Ми повинні розуміти, що партія "Європейська солідарність" у своїй риториці підкреслює прозахідну позицію. І тому голосування за даними законопроектів, які були частиною умов надання траншу західними партнерами, в цілому стали логічним продовженням політичної позиції".

Що стосується певного політичного союзу між ЄС і СН, то на цей рахунок у Дмитра Фучило є великі сумніви.

"У Порошенка і Зеленкого (якщо вони взагалі є) – діаметрально протилежні бачення в питаннях зовнішньої і внутрішньої політики, – аргументує експерт. – Адже нинішня влада, судячи з усього, намагається йти на умиротворення агресора: консультативна рада Єрмака, #какаяразница, #простоперестатьстрелять. Тоді як у Порошенка – міжнародна коаліція, Росія – агресор, #армія, мова, віра. Тому їх політичні позиції – ну дуже відрізняються".

Експерт вважає, що в країну повернувся парламентаризм і плюралізм думок (в силу дроблення монобольшинства на групи впливу), тому ми часто бачили різні союзи під окремі законопроекти (залежить від бенефіціарів). "Адже Зе-команда під куполом сама вже не справляється", – резюмує Дмитро Фучило.

Зеленський vs Порошенко: домовленостей бути не може

Аналітик Фонду "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва" Марія Золкіна впевнена: ні про яку домовленість між ЄС і командою президента Зеленського мови не йде.

"Хоч фракція ЄС (як, до речі, і "Голос") підтримала принципово важливі для Зеленського законопроекти (зокрема, про банківському секторі та земельної реформи), це було ситуативне спільне голосування, – впевнена аналітик. – У ньому ситуативно ж зійшлися інтереси президента і частини фракції СН, яка підконтрольна йому – і інтереси ЄС і "Голосу", яким вдалося виконати роль своєрідної "золотої акції" для президента. Адже під час різних голосувань 30 березня президентська монобільшість, яка налічує близько 250 депутатів, невистачало 226 голосів, потрібних для прийняття тих чи інших законів. Це був знаковий розкол або фрагментація президентської фракції, де позначилися різні групи інтересів, кожна з яких тягне ковдру на себе".

На думку Марії Золкіної, ЄС і "Голос" певною мірою вийшли переможцями у цій ситуації. Вони змогли внести законопроекти свої правки (доводячи виборцям, що відстоюють їх інтереси), а також добре себе показали перед західними партнерами, які наполягали на ухваленні цих законів. Плюс – показали себе досить конструктивними парламентськими силами, на відміну від монобільшості, якого фактично немає.

"Так що тут точно не "договірняк". Швидше – приклад здорового компромісу, коли у різних політсил виникає необхідність знайти спільний знаменник, – відзначає аналітик. – Думаю, така співпраця не буде системним, але стане ситуативним, адже президенту все частіше доводиться шукати голоси під ті чи інші законопроекти в інших фракціях".

Зеленський vs Порошенко: криза в управлінні країною

Аналітик Михайло Подоляк вважає, що немає ніякої змови між Порошенком і Зеленським.

"Це абсолютно різні типажі людей. Якщо Петро Олексійович постійно дає майстер-класи з ситуативного цинізму, то Володимир Олександрович реально намагається вирішувати управлінські проблеми. Поки ще не розуміючи, що ці проблеми і є – спадщина Порошенко", – говорить експерт.

У той же час, відзначає Подоляк, ситуативне "земельне голосування фракцій Зеленського і Порошенко говорить нам про те, що все повернулося на круги своя. І що українська політика – це вже зовсім не провладна монокоаліція, а все ті ж традиційні ситуативні договори: ти – мені, я – тобі.

"Без цього ніколи і нічого у нас не відбувається, – підкреслює аналітик. – До речі, з цієї ж причини з політики так і не вдається викинути "мотлох" – вона завжди готова підставити плече. Не безкоштовно, звичайно. І дуже-дуже цинічно. Ну, а нинішнє ситуативне голосування лише зайвий раз підкреслило, що поки немає потужної політичної групи Зеленського. Є лише внутрішній ситуативний союз, який періодично дає тріщини. І через який президента намагаються виховувати".

Раніше "Коментарі" писали, що на позачерговому засіданні Верховної Ради, 30 березня, президент Володимир Зеленський закликав народних депутатів підтримати проект закону щодо окремих питань функціонування банківської системи, оскільки така норма не дозволить країні зануритися в дефолт.