Ринок землі: чи запустить Зеленський земельну реформу без проголосованого «антиколомойського» закону

Експерти розповіли виданню "Коментарі", чи є сенс президенту Володимиру Зеленському підписувати скандально прийнятий закон про відкриття ринку сільгоспземлі до того, як буде у другому читанні проголосований "антиколомойський закон". Нагадаємо, що прийняття цих законів в цілому – вимога МВФ для продовження співпраці з Україною. Але, враховуючи масу проблемних моментів, отримання траншу – чи то розбрату, чи то порятунку – виглядає досить туманно.

"Політики протягом 20 років будували на забороні продажу земель сільськогосподарського призначення політику, гроші, кар'єри та кампанії"

Політичний експерт Валерій Клочок вважає, що Зеленський і Ко постійно перебувають у пошуку грошей. При цьому, з початку своєї каденції нова влада, на думку політексперта, абсолютно не займається економікою.

"У влади відсутнє будь-яке розуміння системних змін, які будуть наслідком наповнення державної скарбниці, – зазначає Валерій Клочок. – Але навіть за відсутності перелічених провалів, Україна потребує транш МВФ. І підписання земельного закону є вкрай важливим і необхідним для співпраці з міжнародними кредиторами. Інакше ми маємо всі шанси стати неплатоспроможними із дуже багатьма зобов'язаннями".

Україна сьогодні перебуває у вкрай складному становищі: епідемія коронавірусу помножена на перманентне недовиконання державного бюджету продовжують спустошувати фінансові запаси.

"За підсумками першого кварталу скарбниця тільки офіційно недоотримала 27 мільярдів гривень, – підкреслює експерт. – Крім того, 24 березня Мінфін продав облігацій внутрішньої державної позики на суму понад 24 мільярдів гривень. І погасити їх потрібно вже в червні цього року. Митниця і податкова постійно недовиконують плани надходжень. Малий і середній бізнес в умовах карантину масово або не працює, або просто закривається – і податки платити теж не буде".

Саме тому, впевнений Клочок, прийняття відповідного закону, який регулює Земельний кодекс України (прийнятий ще в 2001 році у часи Кучми), є логічним і правильним.

"Політики протягом 20 років будували на забороні продажу земель сільськогосподарського призначення політику (тут без тавтології ніяк), гроші, кар'єри, кампанії – і мали безліч привілеїв. І намагаються робити це і далі, – вважає експерт. – Український парламентаризм не перший раз відрізняється подібного роду політичними баталіями, які ми мали можливість спостерігати на останньому позачерговому засіданні. Тільки в минулому році таких голосувань було два: за "мовний закон" і виборчий кодекс. Відразу після остаточного голосування опозиційні депутати намагалися блокувати підписання документів остаточної редакції спікером Верховної Ради, реєструючи постанови про скасування результатів голосування. Для блокування земельного закону спершу використовували тисячі правок, а тепер – "відмінювальні постанови", яких вже більше десяти. І, згідно з Регламентом, спікер Разумков не зможе підписати його, не поставивши на голосування самі постанови. А до президента відповідний закон потрапляє вже після підписання спікером".

Схожим способом, зазначає Валерій Клочок, намагаються блокувати і "антиколомойський" закон, який перед другим читанням внесли рекордну кількість поправок – більше 16 тисяч.

"І якщо земельний закон має шанси потрапити на підпис президенту найближчим часом, то стосовно банківського маються серйозні сумніви, – говорить експерт. – Між тим, в умовах пандемії співпраця з МВФ – це єдине правильне рішення. Блокування можливості такого співробітництва через механізми (постанови про скасування результатів голосування земельного закону і багатотисячні поправки в "антиколомойський" закон) не що інше, як гра в політику. Для довідки і розуміння ситуації з боргами. Загальна сума державного та гарантованого державою боргу – 2,047 млрд грн, з яких МВФ ми повинні лише 213 млрд. Це – одна десята частина всіх боргових зобов'язань. Але в останні роки співпрацю з МВФ, який дає найнижчі відсотки за кредитами, перетворили на інструмент розбрату українців. Одні вважають МВФ найбільшим з усіх існуючих лих, інші – навпаки. І останніх – значно менше, тому що розбиратися в цифрах не так просто. А маніпулювати дуже легко".

"Історія з кількістю поправок переносить нас з вами театр абсурду"

Глава Директорату Асоціації франчайзингу України, віце-президент Асоціації інвесторів в Україні Андрій Кривонос вважає, що земельний і "антиколомойський" закони стали останнім тестом монокоаліції на самоідентифікацію – хто ми: красиві чи розумні?!

"Во ім'я співпраці з МВФ як зі спасителем останньої інстанції, "слуги" заблукали у своїх власних очікуваннях, – зазначає експерт. – Величезна помилка "антиколомойського" закону – залишати його на друге читання. Є ж практика одразу за основу і в цілому, особливо коли це стосується вкрай необхідних законопроектів".

На думку Андрія Кривоноса, швидше за все, частина фракції "Слуги народу" порахувала, що якщо проект побував у залі, то для МВФ вже досить.

"А історія з кількістю поправок переносить нас з вами театр абсурду, – говорить експерт. – На догоду виховання фракції, приведення парламенту в почуття, щоб у той же закон про землю не потрапили звичайні в нашій практиці "нічні дописки", а також з метою зняти соціальну напругу в країні – "землю" потрібно ветувати президенту. Це величезний мінус в передвиборних обіцянках, але це плата за парламент, який президент створив собі... А транш ми отримаємо".

"Питання підписання земельного закону лежить в площині зовнішнього управління Україною з боку США і МВФ"

Експерт з питань політики і економіки Всеволод Степанюк звертає увагу, що у Верховній Раді (ВР) зареєстрований ряд проектів постанов про скасування результатів голосування за законом про продаж землі у зв'язку з порушеннями при його прийнятті.

"Поки парламент не проголосує ці постанови, законопроект не може підписати спікер – і він не може бути направлений на підпис президентові, – підкреслює експерт. – Важливо розуміти, що питання підписання цього закону лежить в площині зовнішнього управління Україною з боку США і МВФ. Президент у парламенті сам говорив, що цей закон є умовою для отримання кредитів".

Всеволод Степанюк з жалем робить висновки: "В даному випадку президент не є самостійним у прийнятті рішень. І якщо закон задовольнить зовнішніх кураторів, то він його підпише, як тільки виникне така можливість".

Раніше стало відомо, якою буде середня ціна за гектар землі в Україні.

Читайте Comments.ua в Google News