Конфлікт на карантині: чим загрожує опір місцевої влади

Експерти проаналізували на прохання видання «Коментарі» дії влади – як центральної, так і місцевої щодо карантину та виходу з нього

Рішення міської влади Черкас, Дніпра, Мукачево про ослаблення карантинних заходів прийняті в якійсь мірі на противагу позиції офіційного Києва. І не факт, що загрози кримінальними справами, показовий вихід підрозділів Нацгвардії на вулиці не спровокують акцій протесту.

"Від карантину вже всі втомилися"

Доктор політичних наук, політичний експерт Валентин Якушик зазначає: "Протести представників малого та мікро-бізнесу проти соціальної несправедливості, пов'язаної з нинішньою специфікою здійснення політики антикоронавирусного карантину, а також посилення загального невдоволення в суспільстві недостатньо продуманими заборонними заходами і відсутністю належної підтримки медиків і слабозахищених верств суспільства закономірно призвели до появи вогнищ адміністративного і політичного опору в деяких місцевих та регіональних територіальних колективах".

Експерт підкреслює, що практично всі в Україні вже втомилися від карантину. А страх і жах пандемії не підтверджується особистим досвідом і груповою практикою більшості жителів.

"Численні приклади "незграбних", бездарних дій влади і "всепрощенчество" лідера країни посилюють соціальну напруженість, підривають легітимність центральної влади, розхитують муніципальні інститути, – каже Валентин Якушик. – Інциденти "Мрія" – "Епіцентр", ресторан "Велюр" і низка подібних їм – це лише окремі сюжетні лінії загальною фабули процесу самодискредитації "нової" влади, яка систематично демонструє разючі приклади кланових і класових привілеїв великої буржуазії, мажорів, вищого номенклатурного шару бюрократичного капіталу, небажання і нездатність влади справедливо і гідним чином розподілити тягар злиднів між усіма верствами суспільства".

За словами політексперта, ряд місцевих і регіональних органів починають у випереджальному режимі виявляти елементи поки ще слабоуловимої і найчастіше непомітної у центральної влади здатності до стратегічного мислення, соціальної солідарності та/або швидкого реагування на мінливі настрої і умови життя широких верств суспільства, "пересічних громадян" і на появу потенційно руйнівних вогнищ соціальної та економічної напруги".

"Як і в багатьох інших країнах, запровадження в Україні обмежувальних заходів в зв'язку з оголошеною пандемією здійснювалося без урахування специфіки регіонів і місцевих територіальних колективів (територіальних громад), – підкреслює Валентин Якушик. – І це не тільки наслідок недосвідченості "нової команди". Це практично загальносвітова тенденція "брати під козирок" і слідувати "авторитетному зразку", командам, що "йдуть зверху". При цьому навіть у федеративній і значною мірою конфедеративної Швейцарії багато з жалем відзначають, що при централізованому введення карантину не була врахована специфіка ситуації різних кантонів, а в основному копіювалися адміністративні заходи, прийняті в Німеччині".

Щоб адаптуватися до практично неминучої в нинішніх умовах стихійної децентализації і деконцентрації влади вищого керівництва країни, на думку доктора політичних наук, необхідно:

- придбати навички політичної волі (а не просто здатності користуватися "дошкульним слівцем"),

- відповідального творчого і гнучкого підходу, пов'язаного з можливістю експериментування, швидкого внесення коректив у прийняті рішення в залежності від їх ефективності,

- не боятися практики "пілотних проектів", використання множинних, неоднотипных підходів до вирішення загальної задачі в різних регіонах і місцевих територіальних колективах.

"Дійсно, процес децентализации і деконцентрації влади в Україні неминучий, – каже Валентин Якушик. – Тільки форми, спрямованість, темпи та наслідки цього процесу будуть різними в залежності від ступеня мудрості концептуалістів і реалізаторів реформаторських проектів, а також від своєчасності дій, спрямованих на гармонізацію відцентрових тенденцій і знаходження противаги давнім свавільнішим традиціям "тягнути і не пущать" (користуючись висловом дореволюційного письменника-народника Гліба Івановича Успенського). І зовсім не випадково колишній віце-президент США Джозеф Байден, виступаючи в Україні, радив українським політикам при реформуванні форми державного устрою брати приклад з США, а видатні сучасні німецькі державознавці і державні діячі – з ФРН".

"Не варто забувати про місцеві вибори"

Ситуація з карантином в Україні не повинна служити приводом для поділу країни і ворожнечі між народом, впевнена політолог Наталія Білоус.

"Безумовно, що у кожного регіону України є своє бачення щодо вирішення історії з коронавірусом. Це залежить від відсотка захворюваності, соціально-економічних особливостей населеного пункту, – зазначає експерт. – Треба дати людям можливість висловити свої позиції, не порушувати права громадян і знайти консенсус, щоб пересічні українці, представники малого і середнього бізнесу, а особливо медики, діти і люди похилого віку відчували себе комфортно. Не треба цю тему переводити в політичні маніпуляції, кажучи про якийсь сепаратизм, федералізації і так далі... Незалежно від того, в якому регіоні живуть українці, вони всі – громадяни однієї держави, що є суверенною і унітарною".

На думку Наталії Білоус, навіть якщо проти керівників місцевих органів влади заводять кримінальні справи під приводом короновируса, це скоріше – боротьба з конкретними особистостями, а не з жителями регіону.

"Не варто забувати, що скоро місцеві вибори. Тому будуть запускатися різні брудні політичні технології, щоб переформатувати електоральне поле на догоду певній партії, – говорить політолог. – В Україні існують органи центральної влади та органи місцевого самоврядування. Але їм треба не воювати один з одним, а розробляти національні стратегії з покращення життя для громадян, щоб уникнути злочинності і голодних бунтів на вулицях. Імовірно, чотири мільйони безробітних українців, в тому числі у зв'язку з коронавірусом, – це новий виклик для всієї країни. Слід об'єднуватися і захищати свій народ... А переділ влади, прагнення до монополії на всіх рівнях, не найкращий спосіб заслужити повагу і підтримку цього самого народу".

"Емоціями проблему не вирішити"

Кандидат політичних наук, політолог Олексій Якубін звертає увагу, що ще місяць тому мер Черкас Бондаренко ратував за жорсткі заходи карантину, чи не закликав правоохоронців активно боротися з порушниками. А через місяць ситуація змінилася кардинально.

"Зрозуміло, що люди втомилися від карантину і чекають від влади зрозумілої стратегії, лібералізації. Але мер Черкас явно почав грати ще і в політичну партію, – вважає Олексій Якубін. – Він намагається хайпанути на емоціях. Але виникає питання: він був чесний, коли закликав до посилення карантину – чи зараз? Така гра в зайву політизацію, коли звучать щось типу "ми готові боротися", не допомагає вирішувати питання. Зрозуміло, що це робиться в ракурсі прийдешніх місцевих виборів, які деяка місцева влада має намір виграти, осідлавши хвилю невдоволення громадян діями центру. Діями, треба визнати, далеко не завжди послідовними і зрозумілими".

На думку політолога, центральна і місцева влада повинні перевести дискусію в раціональне русло. Зробити крок назад і, що називається, звірити годинники.

"Якщо є обґрунтовані претензії (а вони є), то потрібно, щоб мери переводили це у певний набір обговорення з Кабміном. А емоціями, можливо навіть в чомусь виправданими, проблема не вирішується. По суті – посилюється, "даруючи" нам ще одну точку протистояння, – говорить Олексій Якубін. – Посилюється напруга, при цьому проблеми з коронавірусом і карантином не вирішуються. Пандемія діє по своїй логіці, а у нас намагаються вибудувати політичну логіку навколо карантинних заходів".

Як повідомляв портал "Коментарі", глава Черкаської міської ради Анатолій Бондареко, який всупереч розпорядженню Кабінету міністрів України, вирішив частково зняти обмеження по карантину у місті з 1 травня, заявив, що для малого бізнесу ще потрібен час, щоб знову запустити виробничі потужності.