Що чекає суперечливі закони про землю і банки: судові перспективи

Український парламент підтримав в умовах карантину  закони про відкриття ринку землі та про регулювання банківської діяльності, прийняття яких було обов'язковим для продовження співпраці з МВФ.

"З законами повинні розібратися авторитетні юристи"

Експерт Українського інституту політики Владислав Дзивидзинський упевнений, що остаточне слово в цьому питанні має бути за авторитетними і компетентними юристами вищого рівня. Лише вони можуть дати аргументовані оцінки щодо відповідності прийнятих законів Конституції України.

"Як політексперт я бачу невідповідність і земельного, і банківського закону Конституції України з цілого ряду факторів, – каже Владислав Дзивидзинський. – До того ж, вони не враховують основоположні базисні права, які Україна задекларувала, зобов'язавшись виконувати в рамках норм міжнародного права. А саме – права на приватну власність".

Експерт зазначає ще один важливий момент: парламент, насамперед, повинен відображати волю народу і відстоювати інтереси держави і громадян.

"А за фактом всім очевидно, що депутати прийняттям згаданих законів відстоювали інтереси МВФ, – підкреслює Владислав Дзивидзинський. – І це означає, що парламент, в принципі, приймає неправомірні рішення, оскільки фактично думка його  роботодавця – українського народу – не є первинною. Якщо влада, прикриваючись необхідністю стабілізації ситуації в економіці за рахунок кредитів МВФ, йде на такі кроки (нам потрібні гроші – інакше у нас буде все погано), то повинен існувати спосіб у вигляді того ж референдуму, який дозволить громадянам зрозуміти, якою ціною ми можемо стабілізувати економіку".

На думку експерта УІП, слід дати право громадянам обирати: ми хочемо мати гарантоване право власності і володіти своєю землею – чи згодні пожертвувати цим заради короткотермінової економічної стабілізації.

"Закони про ринок землі і банки мають можливість скасування і в КСУ і ЄСПЛ, – упевнений Владислав Дзивидзинський. – Більше того, я не виключаю ймовірність, що прийняття законів і політичних рішень з високою ймовірністю їх подальшої відміни є непрямою, але технологією вирішення актуальних проблем".

"При прийнятті законів допускалися порушення"

За словами керівного партнера юридичної фірми Patriot.Legal Дениса Бондара, під час прийняття закону про відкриття ринку землі багатьма депутатами були зафіксовані порушення – як закону про регламент ВРУ, так і роз'яснення КСУ, що ВР не може розглядати жодного питання, якщо в залі присутні менше 226 народних депутатів.

"Що стосується банківського закону, то всі ми пам'ятаємо слова голови фракції "Слуга народу" Давида Арахамії про те, що вони знають, що прийняття цього законопроекту може порушувати Конституцію України. Але готові на це йти, – зазначає Денис Бондар. – У цьому законопроекті є дуже суперечлива норма, яка робить рішення НБУ про виведення банку з ринку остаточним. Таким чином, порушується принцип верховенства права, унеможливлюється оскарження рішення НБУ, навіть якщо власники банку будуть вважати його незаконним. Хоч у будь-якій правовій державі рішення суду щодо спірних правовідносин є правдою в останній інстанції".

Ймовірність оскарження до КСУ закону про відкриття ринку землі, на думку юридичного експерта, вкрай мала.

"Окремі процедурні порушення при прийняттю закону, можливо, не будуть враховуватися, так як вони не впливають на саму суть закону і не роблять окремі положення законів, такими що суперечать Конституції України", – пояснює Денис Бондар.

А ось ймовірність оскарження закону про регулювання банківської діяльності значно вище, оскільки окремі його положення прямо порушують Конституцію України.

"Не варто забувати, що прийняття цих двох законів – це вкрай політизовані рішення. І є ймовірність, що ми будемо спостерігати тиск на КСУ в тій чи іншій формі, – зазначає експерт. – Однак не варто забувати і про останні рішення Конституційного суду щодо неконституційності окремих законопроектів, які приймалися в турборежимі "Слугою народу". Такі вкрай об'єктивні і винесені на підставі Конституції України рішення дають підстави припускати, що рішення і щодо цих двох резонансних законів буде винесено на підставі закону, а не політичної необхідності".

"Шанси на оскарження досить великі"

Закон про відкриття ринку землі громадський діяч, кандидат юридичних наук Сергій Войченко вважає і прийнятим з порушеннями, і недоречним – в тому сенсі, що більшість громадян не підтримують, а економічного ефекту він не дасть.

"Сам закон приймався з порушенням процедури. Та ще й з відкритим тиском з-за кордону. З точки зору легітимності він – дуже вразливий, – підкреслює Сергій Войченко. – З урахуванням того факту, що в Україні є прецедент скасування навіть чинних поправок до Конституції заднім числом, можна припустити, що і цей закон стане в майбутньому або об'єктом перегляду або політичної мішенню на багато років вперед".

На думку експерта, критику "земельного закону", так само як обіцянки скасувати або змінити його ми побачимо не в одній політичній програмі партії або кандидата в президенти.

"До чого це призведе? А до того, що сумлінні покупці (інвестори, які дорожать своєю репутацією, на земельний ринок України просто не зайдуть, – пояснює Сергій Войченко. – Головними гравцями стануть чиновники-корупціонери, місцеві агрохолдинги з сумнівною репутацією і рейдери – як в особі представників національних, так і зарубіжних інвест-фондів з підмоченою репутацією. У підсумку земля стане предметом спекуляцій і експлуатації, але не об'єктом інвестицій і не полігоном природно-ощадних технологій нового технопорядку. Ніхто не буде робити довгострокових капіталовкладень в актив, який по суті своїй є краденим майном або щодо якого буде постійна невизначеність. Це ж в свою чергу буде знижувати ціну на ринку".

Експерт упевнений, що закон про відкриття ринку землі буде оскаржуватися ще й тому, що його приймали з певними процедурними порушеннями.

"Наприклад, однією з підстав стане те, що позачергове засідання ВР проводилося 30 березня, а закон фактично був проголосований 31 березня. Тобто, не в той день, коли проведено засідання парламенту", – каже Сергій Войченко.

Що стосується закону про банки, то, за словами експерта, була застосована процедура, яка заборонена Конституцією – закон не має зворотної сили, а для прийняття цього законопроекту було спеціально змінене законодавство, щоб провести таке голосування.

"Таким чином, шанси на оскарження цих законів досить високі, – вважає Сергій Войченко. – Тим більше, тепер ми неодноразово будемо чути від політиків, які йдуть у владу, обіцянки про скасування ринку землі. Закон про банки та банківську діяльність буде менш політизований, але ряд власників банків можуть наполягати, що їх права були порушені прийняттям цього закону. В тому числі, дійшовши до Європейського суду з прав людини".

Раніше портал "Коментарі" публікував матеріал про політичні та економічні наслідки прийнятих законів про ринок землі і банках.