Переговори ТКГ в Мінську: експерти оцінили реалізацію домовленостей

У Мінську відбулося перше в цьому році засідання Тристоронньої контактної групи (ТКГ) парламентерів по Донбасу. Українська сторона запропонувала ряд ініціатив. Експерти висловили виданню "Коментарі" думки щодо озвучених пропозицій та можливості їх реалізації.

Українська сторона, зокрема, запропонувала створити додаткову робочу підгрупу з питань кордону (на Донбасі необхідно забезпечити дієвий моніторинг на російсько-українському кордоні і верифікацію з боку ОБСЄ зі створенням зони безпеки у прикордонних районах України і РФ), представила свої пропозиції з розведення сил на наступних додаткових трьох ділянках і закликала, щоб СММ ОБСЄ провела повторну верифікацію відведення важких озброєнь та місць їх зберігання.

"Стратегія Росії не нова"

Аналітик Українського незалежного центру політичних досліджень, представник Національної платформи для діалогу про мир і безпечну реінтеграцію Юлія Тищенко нагадує, що пропозиції по контролю України за кордоном були одним з ключових питань, які обговорювалися під час грудневого саміту в Парижі.

"Тоді, так і перед самітом, президент України Зеленський наполягав на знаходженні механізмів контролю за тимчасово непідконтрольною офіційному Києву ділянкою держкордону України, — зазначає Тищенко. — У свою чергу, російська сторона традиційно проти цих пропозицій, посилаючись на Мінські домовленості, укладені в лютому 2015 року, зокрема ту частину, де в одному з пунктів вказано, що можливість контролю за кордоном має відбутися після проведення виборів на території ОРДЛО".

За словами експерта, з боку РФ тут є маніпулювання.

"Якщо згадати протокол за результатами консультації в Мінську від 1 вересня 2014 року, то в пункті 4 вказується, що сторони домовляються про моніторинг на кордоні, в тому числі силами ОБСЄ, щоб на територію України не проходила техніка і жива сила, — підкреслює Тищенко. — Під цими документами були підписи і російської сторони. СММ ОБСЄ досі не контролює ділянку кордону України і РФ в ОРДЛО, а вона — понад 400 км. Адже контроль за кордоном — це та складова безпеки в тому числі. Можна прогнозувати, що в Мінську ці питання будуть підніматися, але вони повинні бути ще раз актуалізовані під час чергової зустрічі в нормандському форматі, якщо вона відбудеться".

Також сторонам буде складно домовлятися про розведення сил, вважає експерт.

"Значною мірою з боку РФ можуть саботуватиметься різні ініціативи в мінському процесі, що дозволяє реалізовувати стратегію тиску на Україну щодо політичного блоку Мінських домовленостей і звинувачувати українську сторону у зриві переговорного процесу, — говорить Тищенко. — Ця стратегія не нова і традиційна, але брак прогресу в Мінську також ускладнює подальшу комунікацію в нормандської форматі".

"Ключове питання — кордон"

Глава Центру досліджень соціальних перспектив Донбасу Сергій Гармаш називає питання кордону – ключовим для припинення конфлікту.

"У той же час у України і Росії, можна сказати, протилежні погляди на його рішення. Я не знаю, що можуть обговорювати в цьому плані в Мінську, але піднімати це питання і постійно порушувати (ставити) його Україні — вигідно і потрібно. Саме тому, я вважаю, що Росія не погодиться на створення такої підгрупи", — говорить експерт.

Гармаш підкреслює, що як мінімум одна ділянка для розведення сил буде визначена. Обом сторонам до березня (в кінці березня або початку квітня планується зустріч глав нормандського формату) потрібен прогрес.

"Швидше за все, це буде Авдіївка, — говорить глава ЦИСП Донбасу. — За іншим, думаю, процес не буде простим. Знову ж таки – визначити ділянки і реально розвести там сили – це не одне і те ж. Думаю, розведення до наступної зустрічі нормандської четвірки по всіх трьох пунктах не буде".

Аналітик Фонду "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва" Марія Золкіна називає абсолютно обґрунтованим пропозицію української сторони створити в рамках ТКГ підгрупу з питань кордону. Це, на її думку, запустить і політичну підгрупу, яка як би є, але всі зустрічі в її рамках проходять без результатів. Але експерт застерігає від "компромісу" на російських умовах, коли вибори у ОРДЛО можуть пройти без реальних демілітаризації, контролю Україною за кордоном, конкуренції політсил.

"Якщо відштовхуватися від підсумків грудневого нормандського саміту, вже в квітні нас чекає, можливо, нова зустріч глав України, Росії, Німеччини та Франції. І до цього часу повинні бути узгоджені певні кроки, обговорені в грудні, — каже Золкіна. — Оскільки вже озвучено, що можлива зустріч весни буде присвячена питанням політичної реинтгерации Донбасу (питання підготовки виборів у ОРДЛО), то логічно, що українська сторона буде домагатися реалізації російською стороною тих пунктів Мінських угод, які роблять в принципі можливим розмову про такі вибори".

У той же час, підкреслює аналітик, зустріч в нормандському форматі може не відбутися.

"Адже щоб говорити про реалізацію політичних пунктів (децентралізація, яка охоплює тимчасово непідконтрольні території, постійний режим функціонування особливого статусу ОРДЛО, питання проведення виборів на окупованих територіях), потрібне виконання безпекових умов, — зазначає Золкіна. — Але на сьогоднішній день немає абсолютно ніякого прогресу в дотриманні режиму тиші (майже кожен день — повідомлення про поранених або загиблих), так само як немає і підтвердженого відведення важкого озброєння (дані СММ ОБСЄ фіксують застосування забороненого озброєння). Тобто, навіть перша умова, що дозволяє говорити про інших пунктах, не виконується".

"Росія може запропонувати компроміс"

Нагадавши про різні позиції президентів України і Росії щодо передачі офіційному Києву контролю за кордоном в ОРДЛО (Зеленський наполягає, що це потрібно зробити до виборів, а Путін, що – після), експерт зазначає: на прикладі ряду міжнародних конфліктів та спроб їх врегулювання, доведено, що не маючи контролю над кордоном, будуть проблеми не тільки з легальністю і легітимністю виборчого процесу, але і з безпекою.

"Там можуть відбутися різні ексцеси, відновитися бойові дії. Ми не можемо гарантувати, що через кордон не пройдуть військова техніка та збройні формування, — підкреслює Золкіна. – Саме тому українська сторона цілком логічно виходить в Мінську з конкретною ініціативою".

Втім, тут є певні підводні камені. Ідею створення підгрупи з питань кордону може бути цікава РФ лише у вигідному для неї вигляді та у зручний для неї час.

"Росія може запропонувати компроміс (або ж українська сторона сама вийде з пропозицією) — контроль за українсько-російським кордоном в ОРДЛО починає передаватися Києву незадовго до виборів (за тиждень чи декілька днів). Або — в день виборів. Але це означає, що виборча кампанія буде проходити в умовах, які не відповідають нормальним, легальним виборам, — пояснює Золкіна. – Так що краще відмовитися від такої формули. Хоч я і бачу, що в планах команди Зеленського такий варіант є. І щоб сприяти якнайшвидшій реінтеграції, вони готові закрити очі на те, в яких умовах ОРДЛО будуть проходити вибори. До речі, РФ може погодитися на такий небезпечний для нас "компроміс" ближче до зустрічі в нормандському форматі. Або ж безпосередньо на зустрічі, щоб продемонструвати свою "добру волю". Це буде цілком логікою Кремля".

Як повідомляв портал "Коментарі", під час переговорів у Мінську українська і російська сторони обговорювали 9 можливих ділянок для розведення військ на Донбасі. Погодити вдалося лише одну ділянку.

Читайте Comments.ua в Google News