Як повернути Крим: експерти оцінили ініціативи влади

Президент України Володимир Зеленський, виступаючи на форумі "Age of Crimea 2020 — Час Криму", заявив, що підпише указ про День опору окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополь. Він також запевнив, що Крим не може стати ціною для миру на Донбасі, миру в Україні. Ще підкреслив, що важливо забезпечити мовлення на Крим. А міністр закордонних справ України Вадим Пристайко визнав, що давно назріло питання істотного посилення національної політики щодо тимчасово окупованого Криму.

Аналітик Українського незалежного центру політичних досліджень, представник Національної платформи для діалогу про мир і безпечної реінтеграції Юлія Тищенко вважає, що зроблені заяви можна оцінювати позитивно.

"Зокрема меседж, що мир на Донбасі не буде обміняний на замовчування теми Криму, що українська влада націлена постійно актуалізувати тему Криму в міжнародному співтоваристві (як виклик у сфері міжнародної безпеки) – для пошуку рішень, – відзначає аналітик. – Також важливо декларування теми звільнення політв'язнів, актуалізація цього треку".

Однак куди важливіше, підкреслює Юлія Тищенко, не самі декларації, а їх реалізація.

"Важливо також не лише декларування заходів довіри в освітній, соціальній сфері для кримчан, але і озвучення політичних треків – майданчиків для переговорів, моніторинг ситуації на півострові і в Севастополі, відповідні позови в міжнародні суди", – впевнена експерт.

"В оточенні Зеленського прислухалися до кримських татар"

Політичний експерт Олександр Леонов вважає, що такий важливий крок, як встановлення Дня опору окупації АРК і Севастополя, багато в чому став можливим через прохання (вимоги) з боку кримських татар.

"Добре, що в оточенні Зеленського до цього прислухалися. З точки зору боротьби за повернення Криму це – знаковий момент, який показує, що це питання не знімається з порядку денного, – зазначає політексперт. – Інша справа, що для повернення Криму українська влада повинна проводити величезну роботу. Змусити РФ це зробити – процес дуже складний. І важлива складова тут: зробити утримання Криму нестерпним для країни-агресора".

Один з напрямків тут, поряд з необхідністю нагадувати світові про порушення Росією міжнародної системи безпеки (а отже – необхідність покарання у вигляді посилення санкційного тиску), – припинення подачі води на півострів.

"Крим визнаний окупованим. І саме окупант, згідно міжнародного права, несе відповідальність за ситуацію на захоплених територіях, – каже Леонов. – Проблеми з водою все більше проявляються на півострові. Без неї він не може повноцінно функціонувати як російський "непотоплюваний авіаносець". І якщо воду пустять (про що все частіше почали говорити в оточенні Зеленського), це буде фактичною відмовою від України, від боротьби за півострів. Будуть підписані відповідні домовленості, в тому числі з представниками незаконної адміністрації. А в міжнародному праві є такий пункт – "визнання дією". Де-юре ми не будемо визнавати втрату Криму, а де-факто – визнаємо. За деякими даними, є навіть план, як пустити воду. Буде приватизований канал і ті підприємства, які займаються подачею води. І вони в приватному порядку проведуть необхідні переговори. Після чого подадуть воду. Представники влади як би ні при чому, але сама схема покаже, що Україна відмовляється від Криму".

"Росія — агресор та окупант"

Виходячи з цього, зазначає політексперт, важливо, щоб між зробленими заявами про те, що Крим – це Україна) і справами не було розриву.

"Ще один тривожний момент, – продовжує Леонов. – У сьогоднішній мові Зеленського не акцентувалася увага на тому, що Росія – агресор. А якщо відсутній суб'єкт, який вчинив агресію, то і сам посил є розмитим. На жаль, не без участі (точніше – байдужості) української влади відбувається реабілітація РФ на міжнародній арені. А все тому, що немає чітких формулювань, які повинні звучати постійно: РФ – це агресор та окупант".

Політолог Віктор Каспрук (експерт з питань Криму і Донбасу) зізнався, що "кримські заяви" української влади викликали у нього двояке відчуття.

"З одного боку, очевидно, що питання Криму і Донбасу не можна було розділяти з самого початку. Тому винесення питання Криму за рамки переговорів з Росією, створювало у неї ілюзію, що в Україні бояться публічно піднімати кримське питання, щоб не зашкодити ходу переговорів з Донбасом, – пояснює експерт. – З іншого боку, дещо дивує час, обраний для такої заяви. Чому саме кримський питання починають піднімати на Банковій під час прогнозованої заміни прем'єр-міністра України та очікуваних перестановок і кадрових змін у президентській команді?"

"Поступки Путіну миру не несуть"

Віктор Каспрук не виключає, що при ймовірній зміні політичних партнерів у Зеленського намагаються знайти спільну мову з тією частиною майбутньої команди нового прем'єра, для якої її інтереси в Криму не менш важливі, ніж досягнення миру з Росією в питанні окупації Донбасу.

"Як би там не було, але несподіване кримське "прозріння" в команді Зеленського говорить про те, що сьогодні Україна знаходиться на порозі реалізації нових підходів у питанні Донбасу і Криму, – вважає політолог. – Дуже схоже на те, що на Банковій почали усвідомлювати, що постійні поступки Путіну не здатні принести ні миру на Донбас, ні хоча б на йоту підштовхнути Москву до бажання обговорювати питання анексованого Росією Криму. Але тільки час покаже, чи дійсно президент Зеленський починає перезавантаження своєї політики, чи це лише політичні маневри, щоб відвернути увагу від поточних проблем в Україні і заспокоїти опонентів (які неодноразово заявляли про те, що на Банковій постійно ігнорують питання Криму, вселяючи цим надію Путіну і його соратникам, що в Києві остаточно змирилися з втратою півострова)".

Нагадаємо, що портал "Коментарі" раніше писав, що 26 лютого в Україні відзначатимуть День опору окупації АР Крим та міста Севастополь. Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час  Форуму "Age of Crimea 2020 — Час Криму".