Рубрики
МЕНЮ
Сергей Медведев
У Білорусі відмовилися від введення жорсткого карантину через коронавирусну пневмонію. Там працюють всі підприємства, продовжують проводити масові заходи, в тому числі йде підготовка до параду 9 травня.
Політолог Андрій Окара зауважує, що білоруська тактика протидії пандемії досить ризикована. І викликає багато нарікань, в тому числі з боку Всесвітньої організації охорони здоров'я.
"Ми бачимо, що дані про заражених у Білорусі – майже як в Україні. І там, і там їх кількість наближається до 7 тисяч. При цьому в Україні підтверджено смерть 174 осіб через ускладнення, викликаних COVID-19. У Білорусі кажуть про 55 летальні наслідки. Але при цьому потрібно враховувати, що в Білорусі проживає приблизно в чотири рази менше людей, ніж в Україні. Висновки робіть самі, – говорить політолог. – Також треба розуміти, що люфт статистики (плюс-мінус) залежить від методики підрахунку. І будь-яка статистика, пов'язана з коронавірусом, сприймається як недостатньо достовірна. Але є метод розподілу Пуассона, який дозволяє орієнтуватися навіть на приблизні дані як на маркери, що відображають реальний стан справ".
Крім традиційних ризиків, що у разі погіршення ситуації медичні потужності можуть не впоратися з кількістю заражених, в Білорусі присутні і політичні ризики, вважає Андрій Окара. На думку експерта, Лукашенко – фактично єдина стіна, яка відділяє Білорусь від "братського поглинання", скажімо так, "улюбленим сусідом".
"Білоруському президенту доводилося грати вночі в хокей, створювати різні мізансцени та перформанси, вживати різного роду словесні конструкції, щоб продовжити тактику "газ в обмін на поцілунки". Тобто – економічні преференції з боку РФ в обмін на розмови про дружбу і лояльність. При цьому Лукашенко є зараз головним, і можливо єдиним зберігачем білоруського суверенітету, – зазначає політолог. – І вразливим до ситуації, коли він ніби знущається над вірусом, тоді як Путін сидить в бункері і вводить певні карантинні заходи в РФ".
Якщо Лукашенко захворіє, немає гарантій, що він не стане жертвою палацової змови або перевороту, вважає Андрій Окара.
"Лукашенко цілеспрямовано займався видворенням з влади відверто проросійських силовиків. Однак цей процес не завершено. І в разі його тимчасової ізоляції у владі може скластися серйозне протистояння пробелоруських і проросійських силовиків, – пояснює експерт. – Ситуація, за якої може розвиватися пандемія в Білорусі, непрогнозована. І якщо все піде за несприятливою траєкторією, немає гарантій, що в критичній ситуації якісь білоруські політики не звернуться до РФ з проханням надіслати військових медиків (як в Італії). Ті, зрозуміло, приїдуть з певним (обмеженим) військовим контингентом. У що може вилитися така "братня допомога" можна тільки припускати. Адже прийти російські військові можуть легко, а видворити їх важко. Мрії про створення єдиного "союзу", "союзної держави", куди увійшли б РФ, Україна, Білорусь, а то й ще хтось, нікуди у російської влади не поділося".
Політичний консультант Олександр Вербицький зазначає, що російські ЗМІ навперебій Лукашенко звинувачують у тому, що він не дотримується карантинного режиму і не бореться з вірусом так, як це робиться у всьому світі.
"Що ж, кожен керівник країни сам несе відповідальність за наслідки своїх дій. Хоча ми знаємо, що багато країн Європи вже виходять, нехай і повільно, зі стану самоізоляції, – продовжує експерт. – А хто сказав, що Білорусь не європейська країна? За індексом паспорта республіка займає 69-е місце (Україна-44 -е). І це говорить про те, що її громадяни теж відвідують інші країни і ймовірність привезти до себе інфекцію така ж, як і у нас. Друге питання – який рівень відкритості інформації? Але і в цьому випадку, складно щось поставити в провину президенту РБ. Як тільки у нас з'являється інформація про кількість хворих у сусідній республіці – вона практично відразу ж дублюється за офіційним ТБ у них. Погодьтеся, наші медіа ми вважаємо досить демократичними – і у нас спокійно "віщають" навіть заборонені в Білорусі сайти. Тому, залишається дочекатися закінчення епідемії і зрозуміти – що це було насправді: перестраховка, містифікація або перезавантаження геополітики на догоду МВФ, корпораціям, неоглобалізму і наддержавам – США і Китаю".
Одне, на думку Олександра Вербицького, зрозуміло точно – Україна не дарма виждала на карантині, тому, що жертв могло бути більше. А кожна з них – трагедія.
"І ще одне – наша країна дуже багата, якщо змогла стільки часу не працювати в повну силу. Ми могутніше багатьох держав ЄС. От тільки якими ми вийдемо з карантину – ніхто поки сказати не може. А Білорусь вийде зі своїм президентом, своєю промисловістю і висновками – хто друг, а хто – не дуже", – резюмує політконсультант.
Політолог, голова платформи Єдиний координаційний центр Олег Саакян вважає, що неспроста дії Білорусі йдуть врозріз з загальною логікою реагування на загрози, породжені пандемією.
"Думаю, з одного боку, це пов'язано з особистою позицією Лукашенко. На цьому прикладі ми бачимо, наскільки вразливі авторитарні системи, де навіть у разі загального розуміння помилковості дій, одна особистість може впливати на всю державу. Немає того, хто міг би суперечити, немає системи противаг, – зазначає експерт. – Другий момент – Білорусь має дуже ефективну медичну систему. У них велика кількість апаратів ШВЛ, місць в лікарнях, лікарів. І це створює відчуття, що медсистема країни може пройти створені загрози без коллапсу".
Олег Саакян не виключає, що Лукашенко бачить в ситуації, що склалася, можливість проявити себе на контрасті з Путіним. І таким чином – зміцнити власну вертикаль, а також свою популярність в РФ на тлі падіння популярності Путіна.
"Тоді це не омана, а тонкий розрахунок, – вважає політолог. – У будь-якому випадку, протягом найближчого місяця ми зрозуміємо вдається такий сценарій, або Білорусі доведеться йти на посилення карантинних заходів".
Як повідомляв портал "Коментарі", президент Олександр Лукашенко розпорядився відновити навчальний процес у країні.
Новини партнерів
Новини