logo_ukra

Coinspot 10.07.2020

BTC/USD

9239.60

ETH/USD

240.76

LTC/USD

44.28

НБУ 10.07.2020

USD/UAH

27.20

EUR/UAH

30.80

RUB/UAH

0.38

comment

Рубрики

comment

МЕНЮ

Головна Новини Політика зовнішня політика Як Україна планує повертати Крим: розбір тактичних завдань глави МЗС Кулеби
commentss НОВИНИ Всі новини

Як Україна планує повертати Крим: розбір тактичних завдань глави МЗС Кулеби

Експерти оцінили озвучені главою МЗС Дмитром Кулебою «тактичні завдання» і плани української влади в ракурсі деокупації Криму

7 травня 2020, 12:41 comments1711
Як Україна планує повертати Крим: розбір тактичних завдань глави МЗС Кулеби

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба повідомив про розробку концепції повернення окупованого Росією Криму під контроль української влади. Експерти на прохання видання "Коментарі" оцінили озвучені главою МЗС "тактичні завдання" та дії української влади у ракурсі деокупації АРК і Севастополя.

Кулеба озвучив наступні тактичні завдання, які Україна повинна здійснювати, щоб забезпечити повернення Криму:

– окупований півострів залишається на стратегічного порядку денному, щоб це питання не забувався;

– забезпечується ефективність санкційного режиму щодо Криму;

– продумуються додаткові міжнародні інструменти, які можна задіяти для того, щоб чинити тиск на РФ.

"Питання Криму в міжнародному порядку денному мало фігурує"

Політтехнолог, партнер SIC Group, Голова Інституту демократії та розвитку "PolitA", член IGAPA Катерина Одарченко вважає озвучені главою МЗС завдання дуже абстрактними. Втім, як і всі дії української влади в ракурсі деокупації АРК і Севастополя.

"Давайте будемо відвертими. Росія повернулася у ПАРЄ. І якщо питання Донбасу ще там якось розглядається, питання Криму у міжнародному порядку денному мало фігурує, – каже Катерина Одарченко. – До того ж, неможливо говорити про якесь абстрактне повернення Криму без врегулювання ситуації на Донбасі. Природа проблем, за сутттю, з одного джерела. А тому важлива комплексна позиція тиску на РФ, в тому числі через економічні аспекти".

За словами політтехнолога, Україна за останній час не наблизилася до прагматичного підходу в рамках діалогу із західними партнерами.

"Ми є учасниками багатьох скандалів, але – не учасниками цікавих проектів, де спільно заробляються гроші, де можемо отримати вигоду самі та надати вигоду нашим партнерам, – пояснює Катерина Одарченко. – Продаж землі й сприяння приватним західним фондам – це не гра на паритеті. Це наша слабкість у міжнародній позиції. І навіщо комусь таку слабку державу захищати? Тим більше, що конфлікт породжує ряд складнощів у євро-атлантичній інтеграції для нашої країни, і в економічних сенсах – для країн ЄС".

Експерт нагадує, що РФ проінвестувала Керченський міст, вклала величезні гроші в соціальні програми, в міфологію про Крим, в інфраструктурне забезпечення.

"А тому, – наголошує Катерина Одарченко, – швидше першим буде вирішено питання щодо Донбасу, а потім вже ми повернемося до питання Криму. Але я не бачу підстав говорити про швидке вирішення цих питань, враховуючи нинішній стан зовнішньої політики України".

"Путінський режим робить все, щоб анексія була незворотною"

На думку засновника міжнародної волонтерської спільноти InformNapalm Романа Бурка, названі Дмитром Кулебою тактичні завдання, безумовно, необхідні і корисні. Однак було б самообманом називати їх шляхом повернення Криму під контроль української влади.

"Справа в тому, що навряд чи рішення проблеми деокупації може бути закладено в якомусь документі, концепції або стратегії, – пояснює Роман Бурко. – Крим може повернутися тільки при збігу сприятливих обставин, на формування яких Київ зараз, на жаль, не впливає".

Першою і головною обставиною засновник InformNapalm називає небажання або нездатність російського керівництва утримувати півострів.

"Путінський режим робить все, щоб анексія була незворотною – і в юридичному плані, і в економічному, і в соціально-демографічному, – підкреслює Роман Бурко. – Просто санкції і тиск тут не допоможуть. Міжнародний досвід показує, що і менш міцні режими можуть десятиліттями сидіти під санкціями, зазнавати різні незручності, але не відмовлятися від своїх політичних цілей. Щоб позиція Криму змінилася, потрібні воістину революційні зміни в самій Росії – якесь кардинальне перезавантаження всієї влади, або колапс російської державності в її нинішньому вигляді. Я більше вірю в другий варіант, до нього є певні передумови, але давати чіткі прогнози – справа невдячна".

Друга обставина – це внутрішнє становище Криму.

"Не можна закривати очі на те, що там багато що змінилося з 2014 року. Зникнення фактора Москви автоматично не призведе Крим в українське правове поле. Там закладено занадто багато "мін": заражене пропагандою населення, кардинальний перерозподіл власності, переорієнтована на Росію інфраструктура та інше. Не виключено, що Крим може залишитися путінським заповідником після краху путінізму в самій Росії – і чинити опір реінтеграції збройним шляхом", – попереджає Роман Бурко.

Третя обставина – це міжнародний фон процесу реінтеграції, на який зараз спрямовані зусилля української дипломатії.

"У 2014 році світ був за нас, дії Росії засудили на головних міжнародних майданчиках, крім тих, де Москва має право вето, – нагадує засновник InformNapalm. – Але поступово всі починають звикати до ситуації, пристосовуватися до неї, якщо нічого не змінюється. Я зараз не буду висловлюватися про ефективність української дипломатії при президентові Зеленському, порівнювати її з попередниками. Зауважу тільки, що в цілому час грає не на нашу користь".

Роман Бурко не виключає, коли настане сприятливий момент для повернення Криму, міжнародне співтовариство може піднести нам неприємний сюрприз.

"Наприклад, запропонує тим чи іншим способом враховувати думку населення, яке ми застанемо на півострові, – пояснює він, – особливо не міняти нічого у соціально-економічному і політичному укладі, щоб не порушувати чиїсь права. А то й взагалі вирішать, що час для повернення Криму до України упущено, і запропонують взамін якийсь особливий статус півострова під міжнародним контролем".

Лише якщо зазначені ризики і загрози обійдуть нас стороною, повернення Криму можливо, вважає Бурко.

"Але тут виникає наступне питання, – продовжує він. – Деокупація – це не просто повернення українського прапора на регіональні органи влади. Тут як раз знадобиться концепція або стратегія перехідного періоду для адаптації та подолання наслідків російської окупації. Крім того, варто вирішити, до чого ми прагнемо – до повернення до ситуації до 2014 року, або до нового статусу Криму в складі України? На жаль, в українському суспільстві немає консенсусу в цьому питанні".

Крім озвученого головою МЗС, необхідно бути готовими зайти в Крим – з людьми, ідеологією, проектами, впевнений Роман Бурко.

"Ми не знаємо, коли прийде той слушний момент, але не повинні виявитися розгубленими і роз'єднаними перед розкритим вікном можливостей", – упевнений він. – Вже зараз необхідно досягти внутрішньоукраїнського консенсусу з кримськотатарського питання, з питання політичного майбутнього Криму і за характером перехідного періоду. Потрібно щільніше працювати з кримським населенням – підтримувати його проукраїнську частину, формулювати правильні месиджі для байдужих і для налаштованих вороже до Україні. Необхідно всіляко прищеплювати росіянам думку – що переїзд на ПМП в окупований Крим – досить безрозсудний і загрожує наслідками рішення".

У відносинах з Росією ми не повинні обмежуватися кримським або донбаським порядком, вважає Роман Бурко.

"Адже просто повернення окупованих територій недостатньо. Росія повинна розрахуватися за свою авантюру 2014 року, сповна заплатити за цей злочин, – підкреслює Бурко. – А ми повинні отримати гарантію, що Росія і надалі буде нездатна здійснювати проти нас агресію. Найкраща гарантія миру, це коли з Росією відбудеться те ж, що й з Німеччиною 1945 року. Скільки вже ми наближаємося до чергового ювілею, аналогія буде доречна... Ця відповідь – консолідована позиція волонтерів InformNapalm з Криму, які стали переселенцями внаслідок агресії РФ. Вчора я радився з ними і ми прийшли до таких висновків спільно. Тож це не тільки мої думки, а загальна позиція кількох людей".

"Крим повинен стати тією "третьою ногою", яка заважає рухатися"

Політичний експерт Євгенія Колесник зізналася, що її радує повернення української влади до питання повернення АРК. Але при цьому у неї досить скептичне ставлення до озвученого "плану".

"Все було би більш-менш реалістично, якщо би Росія дійсно була обмежена в економічних і дипломатичних аспектах. Але ми давно помічаємо на Заході потужне проросійське лобі, яке періодично заявляє, що "втомилося" від цього затяжного конфлікту, – зазначає Євгенія Колесник. – Реальна можливість повернути Крим до складу України – зробити так, щоб Росія отримувала в рази більше втрат, ніж прибутку. Щоб Крим став тією "третьою ногою", яка заважає рухатися".

Проте зараз положення не є критичним, а санкції – не смертельні. А тому РФ відкидає всілякі розмови про повернення Криму.

За словами експерта, чим більше незручностей Москві створить Україна, тим більше ймовірність, що Кремль сам запросить за стіл переговорів. Але з незручностями саме з нашого боку – поки не дуже... Допомагають швидше світові катаклізми.

"У зв'язку з економічною кризою (у тому числі – з падінням цін і попиту на нафту), який посилився внаслідок карантинного режиму, Росія всіляко прагне до зняття санкцій. У такому випадку може звучати аргумент про повернення Криму, – говорить Євгенія Колесник. – Але, на мою думку, наразі в Україні немає такої політичної сили, яка могла б сміливо заявити, що у неї є достатньо "ваги", щоб повернути Крим".

Нагадаємо, в Євросоюзі заявили, що ніколи не визнають анексію Криму.


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб першими дізнатися про найважливіші події!


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: https://comments.ua
comments

Новини партнерів

Новини

Підписуйтесь на повідомлення, щоб бути в курсі останніх новин!