Легалізація азартних ігор: експерти сказали, кому вигідний новий закон

У четвер, 16 січня, Верховна Рада України прийняла за основу законопроект №2285-д (альтернативний №2285) про державне регулювання діяльності з організації і проведення азартних ігор.

Експерти оцінили на прохання видання "Коментарі" запропоновані заходи, а також висловили свої побажання щодо підготовки документа до другого читання.

Мета — відхід від податків

Експерт з питань політики і економіки Всеволод Степанюк вважає прийняття в першому читанні закону про державне регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор виконанням замовлення певних бізнесових кіл.

"З інтересами розвитку економіки це не має нічого спільного, — зазначає Степанюк. — Більше того — за допомогою грального бізнесу з країни будуть виводитися мільярди гривень на рік. На одну гривню, сплачену у вигляді податків, за кордон буде виведено не менше 6 гривень. Завищення витратної частини учасників ринку буде здійснюватися за статтями роялті (плата за торгову марку і програмне забезпечення), оренду обладнання (воно дороге і недовговічне), оренду приміщення для проведення ігор (готелі та торгові центри на Україні, як правило, в іноземній власності)".

Раніше розмір цих платежів контролювався НБУ, але зараз вони не регулюються, підкреслює експерт.

"Все це — методи ухилення від сплати податків. І ніяк не відображені і не передбачено запобіжники, — вважає Степанюк. — Треба відзначити, що ніхто зі світових багатіїв в Україну грати не приїде. Головне для таких людей — це безпека, в тому числі й інформаційна. Крім того, ніхто не буде грати в не сертифікованих установах. Саме тому світові ігрові центри знаходяться в офшорах. І саме тому, гральний бізнес в Україні буде носити характер "пральні" дуже брудних грошей і сприяти корупції в правоохоронній та фінансовій системах. Гральний бізнес є майже ідеальним інструментом для легалізації злочинних грошей. Мабуть тому його намагаються скоріше у нас легалізувати".

Крім того, за словами експерта, створення одного робочого місця в цій сфері призведе до скорочення багатьох робочих місць в інших галузях економіки.

Норми нездійсненні

Голові ГО "Підтримка легалізації грального бізнесу в Україні" Олені Мочаловій закон у запропонованому вигляді категорично не подобається.

"Рішення про те, що такого виду заклади можуть розміщуватися тільки в 3,4 і 5-зіркових готелях, перетворить ці готелі у суцільну гральну зону. Букмекерські контори та ігрові зали будуть займати ледь не половину готелю, — підкреслює експерт. — Де розміщувати спортзал, спа-зону, басейн? Де тут розвиток туристичного бізнесу?".

До того ж, зазначає Олена Мочалова, під готелі "три зірки" у нас можуть переробити звичайні гуртожитки. Щоб люди прямо за місцем проживання програвали свої гроші.

"Соціальне сприйняття грального бізнесу, його реклама, штовхає людей грати. І програвати. Неконтрольований гральний бізнес призвів до того, що люди з низьким доходом сприймають азартні ігри як можливість вирватися з бідності. Що, звичайно, не так", — відзначає експерт.

Проблеми, за словами Олени Мочалової, будуть і з тим, що в 500 метрах від будівель, де можуть бути розташовані казино, не має бути адміністративних об'єктів. Зараз в Україні таких готелів практично немає.

Викликає обурення у експерта і суми, які доведеться викласти за ліцензії. На думку Олени Мочалової, жоден поважаючий себе бізнесмен не наважиться вкладати в такий вид діяльності по прописаних в даний момент у законопроекті нормах.

Влада просуває "кустарну модель"

Фінансовий експерт, експерт інституту Growford Олексій Кущ критично оцінює прийнятий законопроект, вважаючи його "сирим".

"Деякі види ринків є специфічними. Їх легалізація вимагає певного рівня підготовки і концепції. Таким є і гральний ринок, — зазначає експерт. – При його легалізації важливо вирішити два завдання: максимізувати дохід (в бюджет) і мінімізувати соціальну токсичність (щоб населення не постраждало від ігроманії). У прийнятому в першому читанні законопроекті все зробили з точністю до навпаки".

Щоб отримати високий прибуток (який пішов би до держскарбниці) від грального бізнесу, потрібно було зрозуміти конкурентні особливості України, вважає Кущ. Тобто, чому мають їхати грати саме до нас, а не, приміром, у сусідню Грузію. Також слід провести переговори зі світовими девелоперами (фахівці, що займаються створенням об'єктів нерухомості та організацією відповідних процесів), які б дали слушні поради.

"Слід просувати кластерні механізми розвитку, гральні зони для громадян країни, для іноземців. Можливо, в туристичних центрах, можливо, в депресивних регіонах, щоб дати їм поштовх до розвитку, — підкреслює експерт – Адже основний прибуток від запуску такого виду ринку — відкриття супутніх видів бізнесу, сфери послуг. У нас могли б з'явитися нові готелі, аквапарки, бізнес-центри. Тисячі, десятки тисяч нових робочих місць. І до одного мільярда доларів доходу в рік від однієї гральної зони. Плюс – супутні інвестиції. У нас же приготували сиру модель ринку, яка буде давати в бюджет, імовірно, максимум 16 мільярдів гривень на рік. По всій країні".

Олексій Кущ вважає, що влада просуває "кустарну модель" відкриття грального бізнесу, розроблену за ініціативою кількох замовників, які мають вплив на Верховну Раду. І розроблену виключно під них – без супутніх інвестицій, без міжнародних вливань.

"Нам пропонують гральний бізнес, націлений на простих українців, які будуть програвати свої гроші. В результаті держава отримає нові соціальні проблеми замість можливих колосальних доходів", — резюмує експерт.

Як повідомляв сайт "Коментарі", легалізацію азартних ігор в Україні підтримує тільки 18% населення.