Скорочення кількості депутатів Верховної Ради: експерти оцінили шанси на прийняття закону

Експерти відзначають, що суспільство підтримає цю ідею, а нардепи – навряд чи

Сьогодні, 4 лютого, Верховна Рада (ВР) 236 голосами "за" попередньо схвалила зменшення конституційного кількості нардепів з 450 до 300, а також вибори за пропорційною виборчою системою. Експерти оцінили для видання "Коментарі" це рішення, а також шанси на те, що на наступній сесії закон ухвалять в цілому (для чого потрібно 300 голосів).

Скорочення кількості депутатів ВР: навряд чи підтримають

Народний депутат України VIII скликання, експерт Українського інституту майбутнього Ігор Попов вважає, що ідея скорочення кількості депутатів похована в цьому парламенті.

"Всього лише 236 голосів – це провал. І навіть ОПЗЖ, мабуть, голосувала, щоб виконати публічні обіцянки, але без надії на остаточний успіх, – підкреслює експерт. – Найближчим можливе голосування, коли знадобиться 300 голосів, відбудеться у вересні-2020. До цього часу стартує кампанія по місцевим виборам, і у партії влади залишиться ще менше союзників. Більше того, частина скривджених відстороненням від місцевих виборів депутатів "Слуги народу" також можуть перетворитися у внутрішню фронду".

На думку Ігоря Попова, включення в пакет змін закріплення пропорційних виборів також послужило для багатьох депутатів, у першу чергу міцних мажоритарників, аргументом проти такої реформи.

"Для виборців ідея скорочення кількості депутатів вже не є настільки привабливою. Широко розпіарена ліквідація недоторканності не дала жодних результатів, і люди тепер очікують від влади припинення війни, реальної боротьби з корупцією і відродження промисловості", – резюмує експерт.

Скорочення кількості депутатів ВР: популізм

Політичний експерт, заступник директора Українського інституту політики Кирило Молчанов називає голосування за скорочення депутатського корпусу популістським кроком, що має, однак, певні тактичні цілі.

"Суспільству подобаються подібні речі: коли скорочується кількість чиновників, депутатів. Так що – так, тут є популізм. Між тим, навіть якщо відбудеться фізична скорочення штату, фінансові витрати на Раду будуть урізані мінімально, – підкреслює Молчанов. – Але такі кроки, в якомусь роді символічні, підтримуються суспільством. І ними представники влади намагаються розбавити непопулярні речі (відкриття ринку землі, закон про працю, приватизація, можливе підняття пенсійного віку). Це допомагає хоч якось підтримувати рейтинг від прискореного падіння".

Плюс потрібно розуміти, зазначає політексперт, що фізична скорочення парламентського складу призведе до того, що ВР наступних скликань буде простіше контролювати главі держави.

"Чим менше ротів, тим легше домовлятися, сформувати більшість або коаліцію для прийняття необхідних рішень. Тому це ще і тактично спрощує завдання керованості парламенту в наступних політичних циклах", – говорить Молчанов.

На думку експерта, ухвалення закону в цілому буде залежати від домовленостей еліт в Раді.

"В даний момент 300 голосів немає, – зазначає заступник директора УІП. – Думаю, Офіс президента буде робити пропозиції іншим фракціям. Поки ймовірність прийняття закону в цілому – 50 на 50".

Скорочення кількості депутатів ВР: проголосують остаточно

Експерт у сфері права і політичних технологій, керівник Центру правового аналізу та дослідження політичних ризиків Михайло Дяденко вважає логічним, що з прийняттям Виборчого кодексу, коли пропорційно-мажоритарна система виборів змінюється на пропорційну (з відкритими списками), кількість депутатів буде зменшуватися.

"До того ж, дане рішення лягає в канву політичної потреби – адже парламент завжди перебував під шквалом критики. І рішення "урізати" кількість нардепів викликає позитивні емоції у виборця, – зазначає експерт. – Плюс – посилиться політична конкуренція. І ті нардепи, які раніше перебували в стадії розслаблення, не особливо піклувалися про свій імідж, були впевнені у своєму політичному майбутньому, тепер міцно задумаються про це".

На думку Дяденко, рішенням про скорочення кількості нардепів важко опонувати.

"Посилання опозиції до того, що нібито при голосуванні не були дотримані певні процедури – єдине, що вона може протиставити. Наводити інші аргументи досить складно, – говорить експерт. – Критика таких ініціатив – непопулярна".

Дяденко схиляється до того, що шанси на прийняття цього рішення у цілому є, але лише при відповідній роботі президента і монобольшинства з представниками інших політсил.

"За сьогоднішніми результатами ми бачимо, що важливий кожен голос. Так що будуть торги. Але при цьому слід розуміти, що не голосування за цей закон під час наступної сесії ляже певним плямою на тих депутатів, які відмовляться його підтримати", – вважає експерт.

Раніше "Коментарі" писали, що Верховна Рада попередньо схвалила скорочення депутатів до 300 осіб.