Рубрики
МЕНЮ
Татьяна Веремеева
Офіс Генерального прокурора України (ГПУ) почав кримінальне провадження за фактом неодноразового голосування замість іншого народного депутата у Верховній Раді (кнопкодавство) позафракційного мажоритарника із Закарпатської області Владислава Поляка. Експерти оцінили шанси на залучення Поляка до реальної відповідальності, а також те, чи може це стати нормою щодо всіх нардепів-кнопкодавів.
Політтехнолог, експерт Українського інституту політики Олександр Теплюк нагадує, що 16 січня вступив підписаний президентом закон щодо забезпечення особистого голосування народними депутатами України на пленарних засіданнях парламенту. Він, зокрема, передбачає кримінальну відповідальність за кнопкодавство.
Незабаром після цього на сайті Офісу ГПУ з'явилася новина про те, що генпрокурор вніс до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості щодо факту неодноразового голосування одним нардепом замість іншого.
"Відповідно до статті 482/2 Кримінально-процесуального кодексу, тільки генпрокурор вносить відомості до реєстру про можливе кримінальне порушення депутата, – підкреслює Теплюк. – А в зміненій ст. 47 Регламенту ВРУ навіть розписана процедура (куди і ким подається заява у випадку виявлення даного факту). І вона не зовсім збігається з тим, що ми спостерігаємо".
Якщо простежити останні перерозподіли сил всередині команди "Слуги народу", то подібні дії генпрокурора можуть мати зовсім інше наповнення – і вже точно не бажання покарати винних, вважає політтехнолог.
"Думаю, те, що ми спостерігаємо сьогодні, це бажання прокурора показати якусь свою силу і потрібність, але вже за рингом, – продовжує Теплюк. – Враховуючи вищевикладене, Владислав Поляк отримає свій штраф (від 51 тисячі до 85 тисяч гривень) – і на цьому все закінчиться... Хоча може ще, як зараз всі люблять, вибачиться на камеру. Ну, а кнопкодавство буде продовжуватися, адже ціна питання може у багато разів перевищувати суму разового походу в ресторан".
Адвокат Іван Ліберман вважає, що Поляка зможуть притягнути до кримінальної відповідальності, але тільки за ті правопорушення, які будуть доведені в період досудового слідства.
"При цьому лише за умови, що кнопкодавство відбулося після вступу в силу відповідного закону. Те, що було до 16 січня, не підпадає під цю норму", – підкреслює експерт.
Системноюї боротьба з кнопкодавством стане лише тоді, коли на те буде політична воля – і керівництва країни, і всіх фракцій, впевнений Ліберман.
Політтехнолог Борис Тизенгаузен впевнений, що відповідальність за кнопкодавство буде в якійсь мірі дисциплінувати депутатів. Але навряд чи стане панацеєю від голосування "за себе і за того хлопця".
"Тих, хто лобіює власні або чужі серйозні інтереси у ВР, норма про штраф в районі 50-80 тисяч гривень жодним чином не зупинить, – говорить експерт. – Якщо на кону мільйонний (нерідко в доларовому еквіваленті) контракт або лобізм якоїсь компанії або структури, де мова йде про надприбутки, штрафи не зупинять депутатів".
Плюс, нагадує Тезенгаузен, кнопкодавство потрібно ще довести в суді, а це досить тривала процедура. "Фактично штрафи – це узаконення кнопкодавства", – вважає політтехнолог.
Раніше "Коментарі" писали, що Офіс Генпрокурора почав кримінальне провадження за не особисте голосування народного депутата.
Новини партнерів
Новини