Сьогодні в Раді: до чого готуються депутати

Сьогодні, 13 квітня, заплановане позачергове засідання Верховної Ради (ВР). Вже відомо, що саме збираються розглянути. Експерти розповіли виданню "Коментарі", що і чому можуть затвердити чи "прокатити", а також – чи є шанс, що раптом спливає щось таке, чого немає в порядку денному (як вийшло з банківським і земельних законів в минулий раз).

"Чогось нового не буде"

Директор Департаменту внутрішньої політики Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД), доктор політичних наук Ігор Петренко вважає малоймовірним, що в порядку денному може "спливти" щось нове.

"Таким міг би бути "антиколомойский закон" (про неможливість повернення націоналізованих банків колишнім власникам). Але там до другого читання внесли понад 16 тисяч правок. І потрібні довгі дискусії, – зазначає експерт. – Поки немає ясності, чи зважаться в Раді йти "по бєспрєдєлу", голосуючи правки пакетами. Чи будуть домовлятися про відкликання правок їх авторами. Вносити зміни в регламент, які дозволили б протягнути цей документ, навряд чи є сенс: адже вони почнуть діяти лише для нових законопроектів".

Що стосується того, що внесено до порядку денного, Ігор Петренко не сумнівається, що всі 13 постанов про скасування результатів голосування щодо відкриття ринку сільгоспземлі будуть відхилені. Після чого спікер ВР Дмитро Разумков отримає можливість підписати закон і передати його на підпис президенту.

Також експерт прогнозує прийняття парламентом законопроектів, внесених до порядку денного: про посилення відповідальності за підпал лісів; про удосконалення системи органів Антимонопольного комітету; про національну інфраструктуру геопросторових даних (додаток до ринку землі); пов'язаних з запобіганням поширення коронавирусной хвороби (COVID-19).

"Найбільші проблеми будуть з законопроектом №3279 про внесення змін у закон "Про державний бюджет України на 2020 рік" (повторне перше читання зі скороченням терміну підготовки), – вважає Ігор Петренко. – Зрозуміло, що якби не досягли певних домовленостей, його не виносили на голосування. Але незрозуміло, які саме домовленості укладені. І чи не змінять їх в останній момент. Зволікати з прийняттям цього закону не можна. Коронавірус вирує, бюджет точно треба переписувати. Влада і так демонструє слабкість, досі не прийнявши відповідних рішень. Тому ж очільнику Офісу президента Андрію Єрмаку це важливо, щоб довести свою значимість і перебити скандал про нібито торгівлі посадами. Всі зацікавлені особи будуть намагатися, щоб зміни відбулися. Ось тільки зацікавленість у кожного – своя".

Так, за словами представника МЦПД, ходять чутки, що зміни, які вже стали надбанням громадськості, знову зазнали метаморфози.

"Урізання певних бюджетних програм відіб'ється на рейтингу тих чи інших політсил в цілому і депутатів (особливо мажоритарників) зокрема, – пояснює Ігор Петренко. – Так що не виключаю, що будуть підводні камені, здатні викликати опір як всередині монобольшинства, так і серед інших фракцій і груп. І все ж, зміни приймуть. Можливо, не монобільшістю "Слуги народу", але – з допомогою фракцій "Європейська солідарність", "Голос", ряду позафракційних нардепів. Можуть бути затримки, консультації. Але, думаю, секвестр бюджету в понеділок відбудеться".

"Вдаримо по бюджетникам"

Політолог Андрій Золотарьов вважає, що секвестр бюджету відбудеться під диктовку олігархів і політиканів.

"Не знаходячи консенсус з проколомойскою частиною монобільшості, представники СН змушені шукати союзників для прийняття перегляду бюджету, – зазначає експерт. – Це будуть і фракції, і мажоритарники, в тому числі з депутатських груп. У всіх – свої апетити. Як ті "пташенята соросова гнізда" – представники партії "Голос". Вони, нагадаю, виступали проти урізання божевільних зарплат членів спостережних рад (на чому наполягав президент). Або як ті ж нардепи порошенківськоі "Європейської солідарності", які відстоюють мільйони на "Музей Небесної Сотні", тоді як у нас можна закладати гроші на музей жертв коронавіруса. Через таку цинічну позицію ряду нардепів, секвестр проведуть за старою схемою: потрібне – уріжемо, непотрібне – залишимо".

На думку Андрія Золотарьова, під удар потраплять бюджетники і соціально незахищені верстви населення.

"Урізати будуть статті, які ніхто не може пролобіювати. За традиційною схемою. По ходу десь закладаючи зручні "хотілки". І ось у такому вигляді, зверстаний під диктовку олігархів і політиканів, секвестр буде прийнятий, – вважає політолог. – При цьому я чув заперечення, в тому числі від представників монобільшості, які заявляли, що соціалку під ніж пускати не можна. Адже це однозначно призведе до політичного удару по СН, у тому числі у світлі місцевих виборів або можливих дострокових парламентських. Але інші політсили зрозуміли, на який політичної розтяжці знаходиться партія влади і президент. І цим користуються".

Постанови, оскарження голосування "земельного закону", швидше за все, успішно провалять, передбачає Золотарьов. І закон буде підписаний.

"Позапланово може "спливти" ще один необхідний МВФ закон, відомий як антиколомойский або банківський. Без цього не буде траншей, а без них багато чого може не бути, – зазначає експерт. – І хоч в порядку денному його немає, це не означає, що він не вистрибне після того, як проголосують все інше. Ну, як це було в минулий раз – і з ним, і з земельною... Правда, величезна кількість правок робить нереальним ухвалення антиколомойского закону без порушень регламенту. Його потім легко зможуть оскаржити в Конституційному суді. Але, може, в цьому і є план? Типу – про це ми подумаємо завтра, а зараз головне пред'явить МВФ як би прийнятий в цілому закон. Щоб нам "позолотили ручку" траншем".

"Правкам до бюджету — бути"

Політтехнолог, партнер SIC Group, Голова Інституту демократії та розвитку "PolitA", член IGAPA Катерина Одарченко вважає, що голосування будуть довгими і непростими. Але правки в бюджет, так само як і ряд інших законів – затвердять.

"Прем'єр-міністр Денис Шмигаль вже заявляв, що планують створити Фонд боротьби з коронавірусом. А 11 квітня у Верховній Раді був зареєстрований законопроект №3279-д про зміни до бюджету в зв'язку з кризою, викликаним коронавирусной інфекцією. Серед іншого там зазначено, що на даний Фонд намір виділити 64,7 мільярда гривень. Наводиться таблиця, згідно з якою доходи бюджету, пропонується скоротити з 1,096 трильйона гривень до 975,8 млрд грн (мінус 82 млрд грн), а видатки збільшити з 1,184 трлн грн до 1,266 трлн. грн. (плюс 120,2 млрд грн). Думаю, доведеться витратити чимало сил, пояснюючи, чому саме ті чи інші статті потрапили під скорочення заради перерозподілу коштів", – зазначає експерт.

Складності Катерина Одарченко передбачає і з законопроектом №3132 про внесення змін до закону "Про Антимонопольний комітет України" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення системи органів АМКУ.

"У кризові період деякі галузі страждають, а деякі стають досить прибутковими, – пояснює політтехнолог. – А тому не виключена певна лобістська дискусія саме в рамках законопроекту про АМКУ, який може дати монополістам по руках".

Точно, на думку Катерини Одарченко, візьмуть законопроекти, спрямовані на запобігання поширення коронавирусной хвороби (COVID 19) і на підтримку української економіки і соціально незахищених верств населення.

Нагадаємо, що 30 березня на третьому позачерговому засіданні Верховної Ради народні депутати України прийняли в першому читанні так званий "антиколомойский" законопроект, який передбачає неможливість повернення націоналізованих банків колишнім власникам.