Позачергове засідання Верховної Ради: що прийняли нардепи і до чого це може призвести

Експерти розповіли виданню "Коментарі", які висновки можна зробити за підсумками сьогоднішнього чергового позачергового засідання Верховної Ради (ВР), де, зокрема, перекроїли регламент.

Так, сьогодні ВР:

– 339-ма голосами ратифікувала угоду про грант Фонду Е5Р (Проект "Вища освіта України") між Україною та Європейським інвестиційним банком;
– 242-ма голосами у другому читанні і в цілому законопроект №1043, який передбачає розгляд відхилених комітетом поправок до законопроекту тільки в разі прийняття парламентом окремого процесуального рішення (зміни до регламенту);
– 264-ма голосами прийняла в цілому законопроект №2653 про внесення змін до Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" (вводиться поняття адміністративного центру територіальної громади та території територіальної громади; до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України Кабмін одержує можливість визначати адміністративні центри та території територіальних громад, а також подавати до ВР проекти законодавчих актів про створення і ліквідації районів);
– 315-ма голосами прийняла за основу законопроект №2654, посиливши захист телекомунікаційних мереж шляхом посилення адміністративної і кримінальної відповідальності за їх пошкодження.

Найбільший резонанс викликав проект закону №1043, який підтримали 204 представники фракції "Слуга народу" (СН), 15 нардепів з Опозиційною платформи – За життя (ОПЗЖ), 13 з групи "Довіра", а також 10 позафракційних нардепів.

Законопроектом, спрямованим на унеможливлення блокування роботи парламенту шляхом внесення тисяч правок у той чи інший законопроект, пропонується:

– у разі, коли до законопроекту вноситься більше поправок, ніж у ньому є пунктів (але не менше 500 поправок), він може розглядатися за спеціальною процедурою;
– ініціювати спеціальну процедуру можуть не менше 150 депутатів, які звертаються з таким клопотанням до голови ВР;
– рішення про розгляд за спецпроцедурою можуть прийняти лише 226 голосами (раніше наполягти на розгляді поправки міг навіть один нардеп);
– спецпроцедура означає, що кожна фракція і група може наполягати на розгляді п'яти поправок, а позафракційний депутат – на розгляді однієї неврахованої комітетом поправки;
– після цього профільному комітету дається два дні, щоб підготувати нову порівняльну таблицю з поправками, на яких наполягають фракції, групи та депутати.

Позачергове засідання ВР скликали під конкретні законопроекти

Економіст, політексперт Тарас Загородній впевнений, що адмінреформа і ратифікація угоди між Україною та ЄІБ не були основними законопроектами. Скликалася позачергова сесія виключно заради проштовхування рішень про зміни до регламенту.

"З моєї точки зору, Зеленський продемонстрував: незважаючи на всі розмови про розвал фракції і некерований парламент, у нього є залізно близько 200 голосів у СН. А там вже йдуть політичні домовленості з іншими нардепами. Що дозволяє збирати потрібну кількість голосів, – зазначає Загородній. – Схоже, президент все ж навчається українській політиці і вмінню продавлювати потрібні Банковій рішення".

Що стосується переформатування регламенту, то експерт нагадує, що відповідно до Конституції, депутати не обмежені у законодавчих ініціативах. В тому числі і внесенні правок.

"Так, цим зловживали. І рано чи пізно треба було з цим щось робити. Але я не виключаю, що зміни в регламент проживуть рівно до того моменту, як буде прийнятий банківський закон. Або ж до закінчення карантину, – говорить Загородній. – У будь-якому випадку, сьогоднішнє рішення – ще один крок до прийняття банківського закону. Але там епопея може бути довгою і нудною. Не факт, що після його прийняття та отримання грошей від МВФ, закон не буде скасовано".

Позачергові засідання ВР: несподіваний хід ОПЗЖ

Політексперт, кандидат політичних наук Олександр Палій вважає досить несподіваною допомогу у переформатуванні регламенту, який виявила фракція ОПЗЖ.

"Без неї законопроект все одно пройшов би. Але на межі. Можливо, це результат певного компромісу, пов'язаного з грошовими справами, – вважає Палій. – Зокрема, з нещодавнім рішенням по виплаті дуже серйозної суми Суркісу з його депозитів у ПриватБанку. Це відбулося всупереч його розгляду в якості зацікавленої особи у всій історії з ПриватБанком і виведенням з нього грошей перед націоналізацією. Можливо, причина ще більш глибока, пов'язана з наміром продавлювати через парламент антидержавні рішення по Донбасу".

Фракції "Європейська солідарність" і "Голос" відмовилися підтримати ці зміни через те, що вони носять не тимчасовий, а постійний характер, вважає експерт.

"Таким чином, можливості парламенту працювати в якості діючого механізму стримувань і противаг втрачаються", – резюмує Палій.

Позачергові засідання ВР: зв'язок з "антиколомойським" законом

Експерт з конституційного права Богдан Бондаренко, пояснюючи причини зміни регламенту, нагадує про понад 16 тисяч правок, які були внесені в банківський ("антиколомойський") законопроект. А його прийняття пов'язане з отриманням траншів від МВФ.

"Якщо розглядати правки за процедурою, це можна робити до 2021 року, – зазначає експерт. – І це вже не просто законодавчий спам, а справжній політичний тероризм, коли нардепи беруть певні законопроекти в заручники шляхом внесення величезної кількості правок. При цьому висувають свої політичні умови. Проблема є (ВР попереднього скликання стикалися з цим, наприклад, під час прийняття законопроектів про Виборчий кодекс, про функціонування української мови як єдиної державної), з нею треба боротися. І фракція "Слуга народу" знайшла як".

За словами Бондаренко, якби СН зараз зареєструвала новий законопроект про зміни в закон про регламент, його, як і "антиколомойський", могли завалити величезною кількістю правок.

"Тому вони знайшли вже прийнятий у першому читанні у серпні 2019 року (був внесений СН) законопроект, який вже не можна було добити правками. Трохи видозмінили його під сьогоднішній день, в тому числі з прицілом на банківський закон. І проголосували", – пояснив експерт.

Проблеми виникли з тим, на постійній або тимчасовій основі вносяться відповідні зміни в регламент.

"Частина фракцій відразу попередила, що не дасть голоси, якщо це не буде тимчасово діючий законопроект, – продовжує Бондаренко. – Спікер Разумков пропонував спочатку проголосувати цей документ, а потім – про те, що він буде тимчасовий. Але цього не зробили. Так що тепер питання – як будуть встановлювати тимчасовий характер законопроекту. Перший варіант: його не встановлять, і закон буде діяти на постійній основі (бо тимчасовість в ньому не прописана). Другий варіант – його проголосували з умовою внесення необхідних технічно-юридичних правок. Тобто, після голосування, перед підписанням законопроекту спікером та президентом, туди внесуть відповідні зміни. Формально це технічно-юридичні правки. По суті це змінює текст законопроекту. Третій шлях – ще одне додаткове голосування, в якому передбачається такі зміни. Наскільки мені відомо, підуть третім шляхи, але точно ми дізнаємося лише після того, як з'явиться текст, підписаний президентом".

Що стосується самих змін, то експерт не сперечається, що боротися з поправочним спамом треба. Але, на думку Бондаренко, є кращі методи, ніж ті, що були запропоновані.

"З іншого боку, у СН і арсенал був невеликий, тому що доводилося вибирати з тексту серпневого законопроекту, а не пропонувати щось своє", – пояснює експерт.

Раніше "Коментарі" писали, що депутати Верховної Ради змінили регламент роботи. Відповідний законопроект отримав підтримку 242 народних обранців.

Читайте Comments.ua в Google News