Декларації чиновників по-новому: що несуть зміни в антикорупційному законодавстві

Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроект № 3355-1 про внесення змін у деякі закони України щодо визначення суб'єктів, на яких поширюється дія антикорупційного законодавства.

"Зміни, що вносяться -  неоднозначні"

Народний депутат VIII скликання, юридичний і політичний експерт Ігор Алексєєв зазначає, що ситуація з даним законопроектом неоднозначна.

"З одного боку, він розширює коло осіб, які повинні будуть декларувати доходи. І це, безумовно, добре, – говорить експерт. – Особливо щодо необхідності декларувати доходи посадових осіб акціонерних товариств, де 50% належить державі. Також вносяться зміни, які не дозволять закривати інформацію (як зараз) про принцип формування зарплати членів наглядової ради. Ми не раз були свідками, м'яко кажучи, здивування суспільства, коли ставали відомі розміри цих зарплат".

З іншого боку, зазначає Ігор Алексєєв, пропонований законопроект дає можливість суб'єкту декларування не вносити в декларацію майно не проживають з ним дітей.

"Ми розуміємо, що не завжди у чиновника є можливість отримати інформацію про доходи, про майно дітей, які з ним не живуть. Адже є ситуація, коли люди розлучилися, діти живуть з колишніми дружиною (чоловіком), і декларант просто не знає ситуації з їх майном, – пояснює експерт. – Тобто, суб'єкт декларування об'єктивно не може надати повну картину. При цьому несе відповідальність за декларацію. І це може бути об'єктом маніпуляції, щоб залучити його до відповідальності, хоч він, по суті, не винен. У той же час, така законодавча зміна може підштовхнути до фіктивних розірвань шлюбів, щоб переписати майно на дітей. При цьому суб'єкт декларування буде продовжувати ним користуватися".

Щоб присікти можливі зловживання, в Україні повинні бути ефективні заходи контролю, упевнений Ігор Алексєєв.

"І не просто бути, а – ефективно працювати, – підкреслює він. – Лише тоді будь-які способи приховування того або іншого майна не матимуть належного ефекту. Дочекаємося внесення в зал документа у другому читанні. Тоді побачимо, які норми там залишили, а які – відкоригували. Враховуючи те, як швидко законопроект пройшов реєстрацію, комітет і перше читання, проглядається мотивація депутатів прийняти його якомога швидше".

"Законопроект вносить ясність у декларації"

Голова Інституту публічної політики та консалтингу (ІНПОЛИТ), політичний консультант Сергій Биков називає законопроект № 3355-1 одним з найякісніших.

"Він вносить ясність у декларації, – пояснює експерт свою позицію. – Якщо законопроект приймуть, то подавати декларації будуть керівники, заступники та члени наглядових рад підприємств, які створили держпідприємства. Також законопроект вносить ясність, що майно дітей, які проживають окремо (з зареєстрованим проживанням не разом з декларантом – прим. ред.), не потрібно вносити в декларацію. Що логічно: оскільки ці люди фактично не є членами сім'ї чиновника, то і вносити їх у декларації не потрібно".

А ось якщо чиновник веде спільний побут, але не оформив сімейні відносини, то це в декларацію потрібно вносити, підкреслює Сергій Биков.

"Зміни дозволять приховати частину майна"

Політичний консультант, голова Центру політичних студій "Доктрина" Ярослав Божко не виключає, що депутати дійсно хочуть уникнути декларування частини майна таким чином.

"Багато нардепів не вступають в офіційний шлюб з цієї ж причини. І позашлюбні діти виводяться з-під декларування з тією ж метою, – пояснює Ярослав Божко. – Приховування реальних доходів – наслідок уваги журналістів до декларацій і життя нардепів".

Політконсультант вважає, що в пропонованих змінах проглядається бажання приховати значну частину майна. "І, безумовно, тут може статися консенсус депутатів з різних фракцій просто грунтуючись на цьому інтересі", – резюмує Ярослав Божко.

Як повідомляв портал "Коментарі", 244 народних депутати дозволили записувати майно на неповнолітніх дітей, які не проживають разом з декларантом.