Легалізація азартних ігор: чому Рада затягує з розглядом законопроекту

Український парламент планує наступного пленарного тижня розглянути законопроект про гральний бізнес у другому читанні. Експерти розповіли виданню "Коментарі", чому з ним так довго тягнули, і що може змінитися, у порівнянні з першим читанням.

Нагадаємо, що 16 січня 2020 року Верховна Рада прийняла за основу законопроект № 2285-д (альтернативний № 2285) про державне регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор.

"Є абсолютно протилежні позиції щодо того, чи голосувати за нього чи ні"

Зволікання з розглядом "грального законопроекту" в другому читанні юрист, аналітик Андрій вважає Вігіринський "цілком очевидною історією".

"Карантин. Рада працювала в режимі позачергових засідань. Виходячи з того, що легалізація азартних ігор має відбутися у закладах типу готельних комплексів, які закриті в період карантину, про цей документ як про пріоритетний говорити не доводилося, – пояснює експерт. – Зараз, якщо учасники ринку готові, швидше за все, ВР перейде до розгляду цього законопроекту. Але точно не на цьому тижні".

Про те, що зміниться, ми дізнаємося за фактом, коли поправки будуть проголосовані у профільному комітеті. За словами юриста, виходячи з того, що це комплексний документ, складно сказати, які з правок дійдуть до фінального тексту – і чи дійдуть взагалі.

"Є абсолютно протилежні позиції щодо того, чи голосувати за нього чи ні, – продовжує Андрій Вігіринський. – Особливо з урахуванням економічних наслідків в країні після корона-кризи. Представники ОПЗЖ вже заявили, що не вважають за доцільне легалізувати азартні ігри в період економічної кризи. Колеги з опозиції їх, швидше за все, підтримають. А без голосів допоміжних фракцій і груп останнім час у "Слуги народу" не особливо виходить голосувати законопроекти. Особливо ті, які стосуються ринку, де замішані гроші".

Якщо ж ринок азартних ігор все ж почне працювати в разі прийняття законопроекту, навряд чи це відбудеться раніше четвертого кварталу поточного року, вважає експерт. "В силу об'єктивних обставин, пов'язаних з убогим фінансовим становищем громадян України", – пояснює Андрій Вігіринський.

"У проекті запропонованого законопроекту є небезпечна правка"

Голова ГО "Підтримка легалізації грального бізнесу в Україні" Олена Мочалова підкреслює, що з 2014 року оператори державних лотерей України, користуючись змінами до ліцензійних умов, проводили свою діяльність в якості завуальованих гральних закладів. Прикриваючись ліцензією, вони фактично займалися забороненим законом гральним бізнесом.

"В силу отриманих надприбутків і корупції, Міністерство фінансів досі не надало нових ліцензійних умов лотерейних операторів, не нормувало ринок державних лотерей відпоідно до загальноприйнятих світових стандартів, які б забезпечили доходи в держбюджет від цього виду бізнесу, – підкреслює Олена Мочалова. – Все це зробило б цей вид бізнесу, ринок лотерей класичним і соціально нетоксичним. У підсумку ж діяльність державних лотерей, яка нормується окремим законом, призвела в Україні до отримання чорних надприбутків тіньовими ділками грального бізнесу, до високих корупційних ризиків".

За словами експерта, у проекті запропонованого законопроекту є небезпечна правка, яка відділяє держлотереї, залишаючи їх під дією окремого закону про державні лотереї.

"Я вважаю, що вивід сегмента державних лотерей з-під дії закону про легалізацію грального бізнесу, є лобістською нормою, – каже Олена Мочалова. – В ній зацікавлені тіньові гравці грального бізнесу, які на сьогоднішній день позбавлені можливості проводити заборонену гральну діяльність під виглядом лотерей. Дія лотерейних операторів в рамках закону "Про державні лотереї" призведе до того, що ми знову будемо бачити ігрові салони, які, використовуючи ігри з доповненою реальністю, будуть проводити букмекерську діяльність".

Експерт звертає увагу і на погоджену правку, яка виключає цей вид букмекерського парі як визначення азартної ігри.

"З'являться салони, в яких під виглядом VLT будуть функціонувати ігрові автомати з програмним видозміненим забезпеченням, – прогнозує Олена Мочалова. – Користуючись ліцензійними умовами вже чинного закону про держлотереї, ми зробимо не цікавою можливість купувати ліцензії на ігрові салони і букмекерську діяльність, тому що працювати під франшизою оператора буде і дешевше і вигідніше для тіньовиків. До того ж, розміщення пунктів розповсюдження державних лотерей не має обмежень. Відсутні обмеження і щодо реклами. Немає гарантії, що вистачить політичної волі для термінового прийняття нових ліцензійних умов для класичних державних лотерей".

Експерт вважає недоцільною зміну, в якій спеціальною гральною зоною є іподроми.

"Це дозволить кожному бажаючому взяти в оренду клаптик землі, пару конюхів і 5 коней, назвати це іподромом і відкрити там казино або будь-який інший вид грального бізнесу, – пояснює Олена Мочалова. – Не розумію, яким чином розміщення казино буде розвивати іподроми. Мені здається, доцільніше на іподромах мати тоталізатор (пристрій для проведення парі між гравцями без заздалегідь відомого результату) – і проводити його роботу в момент скачок. Тоді інтересу до цього виду змагань буде більше, а частина прибутку від тоталізатора парі на скачках зможе йти на розвиток іподрому та кінного спорту".

"Легалізація в цьому випадку – не більше, ніж просто переділ ринку"

Політтехнолог Олександр Кондратенко зазначає: "Президенту Зеленському дуже б хотілося хоч трохи залатати дірки в бюджеті за допомогою легалізації грального бізнесу. Але на практиці затягування розгляду законопроекту пов'язано, в першу чергу, з тим, що багато хто як і раніше сподіваються відстояти свої інтереси у фінальному варіанті законопроекту".

Головні учасники ринку азартних ігор, впевнений політтехнолог, весь цей час лобіювали для себе максимум преференцій.

"Тобто, легалізація в цьому випадку – не більше, чим просто переділ ринку, – вважає Олександр Кондратенко. – Захмарні цінники за ліцензії – інструмент для витіснення більш дрібних гравців. Відсутність дійсно працюючого контролю з боку держави та системи онлайн моніторингу в результаті призведе до нового, ще більш тіньового ринку, але вже в онлайн-сегменті. І всі ті очікування Кабміну від надходжень до 2,5 мільярда з видачі ліцензій навряд чи збудуться".

Крім того, продовжує експерт, держава змушене буде вкласти чималі кошти в саму розробку цієї системи моніторингу. І чи введе її в експлуатацію через два з половиною роки – ще питання...

"До другого читання, я вважаю, особливих змін бути не повинно, оскільки великі гравці за цей час вже зуміли домовитися. Максимум – трохи зменшать застави за ліцензіями, але істотно хід подій це не змінить, – говорить Олександр Кондратенко. – Якби зараз можна було побачити список тих, хто потрапить в спеціальну Комісію з розвитку і регулювання азартних ігор, і чиї "свої люди" займуть такі потрібні та важливі посади, то відразу б стало зрозуміло який з 6 видів грального бізнесу найбільш зацікавлений в "правильному" законі".

Політтехнолог підкреслює, що відсутність монополій та рівні умови гри для всіх – це те, до чого необхідно було б прагнути.

"Але є великі сумніви, що депутати, які вносять правки, керувалися виключно інтересами держави, враховуючи відсутність комунікації профільного комітету із засобами масової інформації в період між першим і другим читанням", – резюмує Олександр Кондратенко.

Раніше ми писали, чому створення ігрової Мекки в Україні на зразок Лас-Вегаса – утопія, скільки лотерейні оператори заробляли в часи заборони грального бізнесу і як законопроект 2285-д змусить гравців азартного ринку працювати "в мінус" або знову йти в підпілля. Відповіді на ці та інші питання в інтерв'ю порталу "Коментарі" дала голова ГО "Підтримка легалізації грального бізнесу в Україні" та експерт-розробник законопроекту з виведення азартного ринку з тіні Олена Мочалова.

Читайте Comments.ua в Google News