«Справи Майдану»: експерти розповіли про перспективи розслідування й оцінили події через 6 років

Сьогодні, 20 лютого, в Україні проходять заходи, присвячені Дню Героїв Небесної Сотні. Між тим, недорозслідувані "справи Майдану" залишаються болем України, так само як наступні події (анексія Криму, окупація частини Донбасу). Експерти оцінили на прохання порталу "Коментарі" перспективи розслідування тих трагічно-героїчних подій, а також висловили думки – настільки однозначно вони виглядають зараз, через шість років.

"Коли влада йде на тиранію – іншого виходу просто не залишається"

Політолог Віктор Таран, який сам був учасником тих подій, підкреслює: якщо ми говоримо про злочини під час Майдану, то слід вести мову про серії вбивств, які тривали з січня по лютий 2014-го.

"Все почалося з прийняття 16 січня так званих "диктаторських законів". Далі послідувала ескалація, штурм на Грушевського (так зване вогняне Хрещення), вбивство Нігояна, – нагадує політолог. – А потім був дуже складний останній місяць зими – і пік конфлікту, припав на 18-20 лютого. Безумовно, в тому, що трапилося винна влада (насамперед – четвертий президент Янукович, міністр МВС Захарченко), яка застосувала апарат насильства. Саме вони почали протиправні дії, після чого протестувальники використали право на повстання, що дозволено Конвенцією ООН про права людини. Коли влада йде на тиранію – іншого виходу просто не залишається..."

При цьому Віктор Таран закликає бути об'єктивними, пам'ятаючи, що жертви були з двох сторін: по всій Україні загинули 104 протестувальники і 35 силовиків ("беркутівців" та представників внутрішніх військ), поранено близько 1000 "майданівців" і приблизно 400 силовиків.

"Довести до суду і вироку справи щодо виконавців, щодо тих, хто давав команди, я не бачу можливості, – каже політолог. – Колишні "беркутівці" та силовики з внутрішніх військ ховаються в Росії або анексованому нею Криму. А щодо учасників Евромайдана, нагадаю, був прийнятий закон про амністію".

Експерт закликає застосувати іспанський досвід примирення громадянського конфлікту (яким, по суті, був Майдан).

"Це вже після того, як РФ почала захоплення Криму, можна говорити про початок російсько-української війни, – продовжує Віктор Таран. – Відповідно до іспанського досвіду (після війни республіканців і солдатів Франка), історики повинні неупереджено оцінити події. Слід проводити конференції, круглі столи. Після чого можливий акт примирення. В Іспанії, наприклад, був створений монумент, присвячений республіканцеві та солдату війська Франка... Без примирення події 2014 року продовжувати роздирати українське суспільство... Інша справа, що навряд чи примирення можливо найближчим часом. Іспанії для цього знадобилося 40 років. У нас точні терміни назвати важко, тим більше в умовах тривалої російської агресії".

При цьому політолог упевнений: тема Евромайдана повинна стати табу для політиків, які спекулюють на ній. Своє слово мають сказати історики. І то не відразу...

"Треба розслідувати злочини всіх фігурантів тих подій"

Експерт Українського інституту політики Даніїл Богатирьов вважає, що шість років потому події на Майдані виглядають так само неоднозначно, як і в момент, коли вони відбувалися.

"Тоді частина країни співчувала Майдану, а частина – бійцям "Беркута". І ці частини були приблизно рівні, – каже Богатирьов. – Мені досі пригадується соціологічне дослідження зими 2013-2014 років, згідно з результатами якого у Львові понад 80% респондентів підтримували Майдан, а в Донецьку понад 80% не підтримували. Цей поділ зберігся і в пост-майданний період".

На думку політолога, при грамотних діях з боку нинішньої влади, плюралізм думок в такому суспільстві можна було б використовувати для проведення об'єктивного розслідування.

"Треба розслідувати злочини всіх фігурантів тих подій, незалежно від того, на чиїй стороні вони тоді були. Таке розслідування можна було б подати як елемент "зшивання" суспільства на основі того, що закон один для всіх, – пояснює Богатирьов. – На жаль, нічого подібного чекати не варто. Через 6 років після Майдану, Україна в політичному відношенні, як і раніше, перебуває в парадигмі тих, хто тоді переміг (протестуючих і опозиції, що згодом стала владою). Це заважає об'єктивності розслідування, позаяк багато політиків розглядають ситуацію через призму вираження "Горе переможеним!" Якщо з'являються якісь докази провини тодішніх протестувальників, вони ігноруються. А силовиків, які брали участь у тих події, судять досі, нехай і без особливої доказової бази".

Враховуючи це, експерт УІП не вірить в об'єктивне розслідування. Для нього, вважає Богатирьов, як і раніше, немає політичної волі, та й багато доказів за 6 років були знищені.

"Зеленський не набрав ще вагу і авторитет, щоб взяти на себе такий тягар відповідальності"

Ми бажаємо отримати результати розслідування подій зими-2013-2014 року в державі, яка за десятиліття своєї незалежності не спромоглася сформувати ставлення до результатів 75-річної давності, до історії Другої світової війни, підкреслює політичний консультант Олександр Вербицький.

"Жодна українська влада за всі роки, починаючи з серпня 1991-го, не змогла чітко зафіксувати свого ставлення ні до ветеранів Радянської Армії, ні до ветеранів УПА, віддаючи перевагу в кращому випадку відкуплятися від них подачками, – говорить Вербицький. – Те ж саме сталося з сім'ями загиблих в лютому 2014 року в Києві. Їм виділили преференції, пообіцяли розслідування і на цьому все закінчилося. Вони стали заручниками ситуації. Чекати і сподіватися – це, на жаль, їхня доля".

І сьогоднішня влада, на думку політконсультанта, не поспішає завершити розслідування справ Майдану", адже в цьому випадку доведеться зайнятися не тільки розслідуванням вбивств протестувальників, але – і злочинами проти силовиків.

"А оскільки мова буде йти вже не про Януковича, а про дії правоохоронців і їхнє право на самооборону – хто знає, в яку сторону може зайти слідство? – задається питанням Вербицький. — Приблизно такою логікою керувалися і колишні можновладці... А ще – відчуттям самозбереження і політичною доцільністю. Як, втім, і у випадку з оцінкою результатів Другої світової війни для України. Важливо сказати неупереджену правду про події 2014 року в Києві, адже вони послужили каталізатором для того, що сталося з Кримом і Донбасом. Але, думаю, Зеленський не набрав ще вагу і авторитет, щоб взяти на себе такий тягар відповідальності – говорити правду".

Раніше портал "Коментарі" повідомляв, що затриманий екс-боєць "Омеги" за розстріли під час Майдану.

Читайте Comments.ua в Google News