Дезінформація навколо карантину через коронавіруса кому і чому вигідно поширювати неправдиву інформацію

Газета The Financial Times з посиланням на доповідь Європейської служби зовнішньополітичної діяльності (EEAS) повідомила, що російські медіа ведуть кампанію з дезінформації", пов'язану з боротьбою з коронавірусом SARS-CoV-2. Мета – підірвати суспільну довіру до національних систем охорони здоров'я, посилити кризу в країнах Заходу.

Інформаційно-аналітичні підрозділи департаменту Кіберполіції МВС України також фіксують різке збільшення випадків поширення різних чуток і неправдивої інформації у зв'язку з введенням в країні режиму карантину для боротьби з коронавірусною інфекцією. Серед прикладів фейків: розпилення вночі дезінфікуючих засобів з вертольотів над спальними районами великих міст; заборона прогулянок з дітьми вулицями Києва.

МВС підкреслює, що вся інформація щодо порядку організації карантинних заходів і відповідальності за їх порушення буде поширюватися виключно офіційними каналами через Інтернет-портали президента України, Кабміну, МОЗ і МВС.

Попит на важливу інформацію

Народний депутат України VIII скликання, експерт Українського інституту майбутнього Ігор Попов зазначає: "Пандемія – нова загроза для суспільства, запит на інформацію величезний, і це створює попит на будь-які поради, лекції або інфографіку".

У нашому ж суспільстві, наголошує експерт УІМ, поширений міф про те, що уряд має щось приховувати від громадян, і тільки в вайбер-групах можна отримати всю гірку правду.

"Доступність соцмереж, смартфонів і наявність вільного часу під час карантину тільки сприяють масовому розгону будь-якого фейку, – каже Ігор Попов. – Так, мільйони користувачів отримали повідомлення, що вночі з вертольотів будуть розприскувати антидот і тому треба то відкривати, то закривати кватирки. Потім в "батьківських групах" розганяли інформацію про те, що всіх школярів треба замкнути вдома, а на вулиці їх будуть штрафувати. Напевно, це було наслідком розприсканого аерозолю".

Лікування фейків, на думку експерта, просте – доступна і повна офіційна інформація.

"З цим у нас залишаються проблеми. "Якщо у вас симптоми, то телефонуйте сімейномулікаря" – цього недостатньо. Хто заплатить за вимушені прогули – не у всіх випадках ясно. В транспорт без маски не можна, але маску купити ніде – і що тепер робити? В умовах масових соціальних фобій легко спровокувати хайп і паніку, і поки що ми бачимо лише дилетантські панікерські тексти, – підкреслює Попов. – Будемо сподіватися, що до бойових професійних інформоперацій не дійде. Від них захистить лише відключення Інтернету, а це вже викликає реальну паніку".

Три групи неправдивої інформації

Юрист, адвокат, експерт у галузі медичного права та фармацевтики Олександр Гришаков вважає, що розповсюджувачів неправдивої інформації умовно можна розділити на три групи.

"Перша – практично всі ми. У стані паніки людям властиво згущувати фарби, у тому числі для реалізації свого его. Так що, переказуючи навіть офіційну інформацію, багато додають щось "від себе". Як правильно – негативне, – пояснює експерт. – Друга категорія – ті, хто безпосередньо фінансово зацікавлений у поширенні фейків. Ті ж виробники і дилери медичних масок, тестів, фармпрепартов, виробів медпризначення. Інтернет заповнений рекламою про "чудодійні препаратах", які нібито можуть вбити коронавірус. Вакцина, як відомо, ще не придумана. Але люди в паніці готові купувати що завгодно за космічною ціною. Ті ж медичні маски при собівартості "20 копійок штука" (насправді трохи дорожче, але лише трохи) продають по 1,5 тисячі гривень за 50 штук. Фактично за ціною нафти".

Третю групу "фейкометів", на думку Олександра Грішакова, становлять чиновники та політики. Як правило, опозиційні до чинної влади.

"Мова про тих, хто хоче на паніці, пов'язаної з епідемією і карантином, запам'ятатися електорату – теперішньому і майбутньому, – говорить експерт. – Такі люди згущують фарби, поливають брудом будь-які заходи, які приймаються на державному рівні. Тим самим нівелюючи дії опонентів. Мета подібного роду критиканів – стати максимально впізнаваними, попіаритися".

Неправдиві відомості, на думку Грішакова, можуть з'являтися навіть не зі злого наміру – із-за банальної нестачі офіційної інформації.

"З боку знайомих лікарів я бачу подив щодо того, що буде з їх клініками. Чи стануть їх перепрофілювати в інфекційні, будуть ще якісь зміни, – зазначає експерт. – Немає чітких роз'яснень, зате є черговий приклад поганої комунікації".

Важлива комунікація

На думку політичного соціолога Олексія Полторакова, навколо проблематики коронавірусу вже остаточно сформувалося три ключових "глокальних" її виміри, щось на зразок своєрідного "кубика рубика".

"Це, насамперед, базове медико-епідеміологічний вимірювання, до якого примикають: з одного боку – соціально-"апокаліптичне", а з іншого – економіко-політичне. Кожен з цих вимірів живе і розвивається за своїми законами і правилами", – упевнений політсоціолог.

Ключовою проблемою, за словами експерта, залишається відсутність налагодженої системи "стратегічної комунікації" між цими вимірами.

"В результаті відносно об'єктивна, але "недоосмысленная" інформація одного виміру трансформується у відверто субьективно-маніпулятивний фейк для паралельного виміру, – пояснює Олексій Полтораков. – На подібних соціальних настроях традиційно було досить вигідно грати, насамперед, спекулянтам (починаючи з банальних перепродажів лікарських та інших засобів і завершуючи валютними махінаціями). У політичному вимірі показовими є також намагання Росії використати коронавірусний форс-мажор для лобіювання теми зняття або, принаймні, ослаблення санкцій проти неї. У внутрішньому українському контексті не менш показовим є те обставина, що для напруженого соціального фону режим карантину виступає своєрідною "димовою завісою" для неоднозначної діяльності влади. А всякі фейки тільки посилюють цю проблему".

Раніше "Коментарі" повідомляли, в місцях ув'язнення по всій Україні запроваджується особливий режим у зв'язку з загальнонаціональним карантином і всі побачення з родичами тимчасово відміняються.