Авіакатастрофа "МАУ" в Ірані: чи є ризик "зам'яти" розслідування під шумок пандемії

Експерти розповіли, чи варто Україні підписувати з Іраном меморандум про взаєморозуміння щодо авіакатастрофи "МАУ", і чи не виглядає це як спроба «зам'яти» конфліктне питання «під шумок» корона-кризи

Напередодні 100 днів з моменту трагедії рейсу PS752 Міжнародних авіаліній України (МАУ) в небі над Тегераном, Іран запропонував підписати меморандум про взаєморозуміння щодо авіакатастрофи. Експерти розповіли виданню "Коментарі", чи варто Києву погоджуватися і не виглядає це як спроба "зам'яти" конфліктне питання "під шумок" корона-кризи.

Нагадаємо, що Boeing 737-800 МАУ, що прямував з Тегерана в Київ, розбився вранці 8 січня незабаром після вильоту з іранської столиці. Загинуло 176 осіб, у тому числі 9 членів екіпажу (українці). Розшифровка бортових самописців застопорилася. Але все вказує на те, що літак був збитий іранськими військовими за допомогою ракети земля-повітря. Днями з'явилося повідомлення, що Іран направив до МЗС України проект меморандуму про взаєморозуміння. У документі нібито передбачається, що Україна і сім'ї загиблих не повинні переслідувати Іран в кримінальному та судовому порядку в обмін на виплату компенсації та видачу бортового вмісту відеореєстратора після їх аналізу. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба не спростував інформацію про отримання такої пропозиції. Але уточнив, що переговори тривають.

"Києву варто погоджуватися на пропозиції Тегерана"

Експерт з міжнародної політики в Українському інституті майбутнього Ілля Куса упевнений, що Києву варто погоджуватися на пропозиції Тегерана.

"Меморандум про взаєморозуміння – це не форма "зминання" конфліктного питання. Дві сторони підписують, умовно кажучи, мирову угоду, в якій зазначено - що сталося, хто винен, хто кому що повинен, – пояснює експерт УІМ. – Так закінчуються будь-які суперечки з приводу подібних питань. Так повинна закінчитися й історія зі збитим в Ірані Boeing рейсу 752".

Ілля Куса не бачить спроб Ірану під шумок коронавірусу щось "зам'яти".

"Ми не знаємо умов меморандум. Швидше за все, мова буде йти про те, щоб закріпити угоди, засновані на базі тих домовленостей, які вже існують, – підкреслює експерт. – Іран приніс вибачення. Взяв на себе повну політичну і фінансову відповідальність за авіакатастрофу (що і буде, швидше за все, закріплено в меморандумі). Там же буде обговорена сума компенсацій, яку Іран повинен виплатити Україні. Це – логічне завершення всієї цієї історії".

"Ховати все це "під килимок" меморандумів - не варто"

Експерт Національного інституту стратегічних досліджень (НІСД) Микола Замікула вважає зрозумілим інтерес Ірану до вирішення питання шляхом укладення меморандуму з Україною.

"Тегеран намагається мінімізувати свої втрати від інциденту, уникнути міжнародного процесу, – пояснює Замікула. – Але Україна має вибудовувати свою позицію, виходячи з власних інтересів і розуміння ситуації, що склалася в близькосхідному регіоні. Отже, укладення будь-яких двосторонніх домовленостей з іранською владою, "полюбовне" рішення питання – неможливе".

По-перше, відзначає експерт, слід пам'ятати про стан американо-іранських відносин в умовах, коли іранський регіональний експансіонізм призводить до жорсткої протидії з боку адміністрації Трампа (в тому числі - через відмову Вашингтона від ядерної угоди з Тегераном).

"Україна в своїй зовнішній політиці і політиці безпеки орієнтується на США, вбачаючи в цій державі лідера вільного світу, здатного протидіяти авторитарним мілітаристським режимам сучасності (з яких загрозу для нас в першу чергу складає РФ). В цих умовах досягнення двостороннього порозуміння з режимом, який Сполучені Штати вважають ворожим (а КВІР - сили якого відповідальні за катастрофу - взагалі визнали терористичною організацією), не буде відповідати заявленій зовнішньополітичній орієнтації нашої держави. Швидше навпаки, слід розглядати можливість поглиблення відносин з США за рахунок використання інциденту для посилення тиску на Іран, презентуючи Україну як надійного партнера для американської зовнішньої політики", – пояснює Замікула.

По-друге, не слід забувати про інші держави, постраждалі в результаті дій КВІР, підкреслює експерт.

"Позиція України в питанні визначення подальшого формату переслідування і покарання Ірану за цей злочин є важливою, адже саме українській компанії належав знищений літак, – зазначає представник НІСД. – Але в катастрофі в основному загинули громадяни інших держав. Наприклад, більше третини загиблих були громадянами Канади – нашого важливого партнера, який послідовно допомагає нам у протидії російській агресії. Отже, логічно, що Україна не повинна укладати без консультацій і узгодження з ними ніяких домовленостей з Іраном. Інакше це буде виглядати як неповага і навіть зрада інтересів союзників".

Той факт, що іранська влада досить швидко (втім - не відразу!) визнали відповідальність за катастрофу, не може, за думкою експерта, нівелювати сам факт провини і необхідності нести за це відповідальність.

"Мова не йде про виключно "людський фактор" – як це намагаються представити в Тегерані, – впевнений Микола Замікула. – Мілітаризація цієї держави, його агресивна політика на Близькому Сході, активне застосування проксі сил в регіональних конфліктах стали безпосередньою причиною загибелі десятків людей. І ховати все це "під килимок" меморандумів - не варто".

"Потрібно спільно з іншими країнами домагатися справедливості"

Засновник міжнародної волонтерської спільноти InformNapalm Роман Бурко вважає: "Україні не варто йти на поводу в Ірану і підписувати запропонований "меморандум", який (судячи з інформації, що просочилася в ЗМІ) містить у собі ряд прийомів".

Перший виверт, за словами експерта, – це "відмова від судових позовів в обмін на компенсації".

"При цьому, запропонована раніше сума компенсації становила всього $80 000 на сім'ю. Це значно нижче сум, які виплачувалися сім'ям жертв інших авіакатастроф у світовій історії (від $200 тис. до $10 млн)", – підкреслює Роман Бурко.

Також він закликає враховувати, що Іран своїми діями намагається роз'єднати країни, які втратили своїх громадян у цій трагедії, нав'язавши Україні окремий "меморандум".

"При цьому ще зовсім нещодавно, 5 квітня, член комісії з питань законодавства і юстиції парламенту Ірану Хассан Норузі публічно називав атаку проти українського лайнера "правильним кроком" з боку військових. Підкреслюючи, що ніхто з іранських військовослужбовців не був заарештований, – нагадує засновник InformNapalm. – Враховуючи таке цинічне ставлення, Україні не варто йти на приниження, приймаючи іранські умови. Потрібно спільно з іншими країнами домагатися справедливості в Міжнародних судах відповідно до норм міжнародного права. Щоб і сума компенсацій сім'ям була справедливою, і винуватці трагедії були притягнуті до відповідальності".

На цей момент, підкреслює Бурко, навіть немає розшифровки "чорних ящиків". Вона затягується через пандемію коронавірусу в світі і неможливості іноземних фахівців прибути в Іран.

"Можливо, інформація, отримана після розшифровки і проведених розслідувань, буде вказувати на ще більш обтяжливі аспекти цієї справи, – зазначає експерт. – Наприклад, російський слід та/або цілеспрямований наказ збити пасажирський літак для вирішення тактичних завдань. Адже в цей час у регіоні була дуже напружена обстановка та загострення протистояння США й Ірану... В будь-якому випадку, навіть якщо розглядати суто етичний аспект запропонованого "меморандуму", то і тут багато питань. Український уряд не може і не повинен примушувати сім'ї загиблих відмовитися від пошуку справедливості через судові позови проти Ірану. Тому така вимога є абсурдною і створює для самої України внутрішнє соціальне напруження".

Нагадаємо, що сьогодні, до 100 днів авіакатастрофи, держави-учасниці Міжнародної групи з координації допомоги жертвам катастрофи рейсу МАУ PS752 опублікували спільну заяву.