Карантин в Україні можуть визнати незаконним: навіщо насправді ввели обмеження для українців і кого можуть покарати

Представники Верховного суду України (ВСУ) мають намір подати судовий позов до Конституційного суду України (КСУ) у зв'язку з карантином в нашій країні. Ряд обмежень, на їх думку, є незаконними. Експерти оцінили для порталу "Коментарі" шанси, що карантин офіційно виявиться "поза законом", а ті, хто його запроваджував, відповідатимуть за це.

Нагадаємо, представники ВСУ просять колег з КСУ оцінити на відповідність Основному закону ряд рішень влади. В тому числі – щодо обмеження прав українців на підприємницьку діяльність, мирні зібрання, доступ до медичної допомоги, відвідування парків і так далі. Крім того, судді не згодні з обмеженням їхніх зарплат, як і окладів всіх чиновників, 10 мінімальними зарплатами до кінця карантину.

"Соломонове рішення"

За словами експерта з конституційного права Богдана Бондаренка, на даний момент відомо, що зібрався пленум Верховного суду. І, дійсно, є проект відповідного подання. Є повідомлення, що затвердити його планують 29 травня, після чого попросять розглянути справу в терміновому порядку в КСУ.

"З інформації, що з'явилася в ЗМІ, ми знаємо, що будуть ставитися під сумнів певні рішення Кабміну. А саме – що "карантинні рішення" оформлялися у вигляді урядових постанов, а не законів, – зазначає експерт. – Також поставлять питання про зменшення суддівських зарплат, що, можливо, вплинуло на рішення суддів. Поки в рівнянні досить велика кількість невідомих. Але дещо можна спрогнозувати".

Богдан Бондаренко наголошує, що Конституційні суди різних країн (Німеччини, Словаччини, Румунії) розглядали питання про введення карантинних заходів. І нерідко визнавали їх неконституційними.

"Але ніхто не гарантує, що це питання буде швидко розглянуто КСУ, – говорить експерт. – До того ж, навряд чи когось притягнуть до відповідальності, навіть якщо рішення визнають неконституційними. Наприклад, зменшення зарплат суддів і чиновників проводили на рівні закону. А нардепів не можна притягати до відповідальності за результатами їхнього голосування. Що стосується можливості отримання громадянами компенсацій за потенційно неконституційні дії органів держвлади – така стаття у Конституції є. Але практика показує, що вона не працює".

"Я думаю, що Конституційний суд може в звичній манері прийняти "Соломонове рішення", визнавши окремі положення нормативно-правових актів про карантин неконституційними. Але навряд чи він буде скасовувати всі рішення, пославшись на відсутність повноважень", – каже Петро Олещук – політолог, викладач Київського національного університету (КНУ) імені Тараса Шевченка.

Експерт також зазначає, що рішення КСУ у будь-якому разі не означає відповідальність якихось осіб.

"Це не "суд" у звичному для нас розумінні, – пояснює Петро Олещук. – Він не судить – він оцінює норми. Не варто так само забувати, що КСУ не схильний до прийняття швидких рішень. Це може займати тривалий час, оскільки ніхто їх обмежити не може. Тому навряд чи рішення КСУ вплине на політику. Адже коли воно буде, то тема карантину може піти на другий план".

"Влада дбала не тільки про здоров'я населення"

На думку політолога Максима Джигуна, карантинні обмеження, які були введені в Україні протягом останніх місяців, переслідували дві основні мети: уникнути раптової масової захворюваності громадян коронавірусом і, як наслідок, збереження політичних позицій влади в період соціально-економічної кризи.

"Оголошуючи загальний карантин, влада дбала не тільки про здоров'я населення, але і про власні рейтинги. Тому вводила певні обмеження цілком свідомо, – упевнений політолог. – Чи було рішення Кабінету міністрів про введення карантину абсолютно законним? Безперечно, що ні. Адже Україна – парламентсько-президентська республіка, де уряд не має повноважень повністю чи частково обмежувати права і свободи громадян без Верховної Ради і президента. У той же час, політична воля і потреба в швидких рішеннях зробили свою справу".

Максим Джигун вважає, що подаючи позов до КСУ, представники Верховного суду юридично мають всі шанси домогтися визнання карантину неконституційним. Але в практичній площині цей задум навряд чи буде реалізований.

"Адже повноту відповідальності за введення карантину несуть перші особи держави, серед яких і президент, і прем'єр-міністр, і весь склад уряду, – пояснює політолог. – І навряд чи хоча б третина складу КСУ вирішить проголосувати за рішення, яке визнає дії політичної верхівки країни неконституційними. Крім того, невдоволення суддів ВСУ зменшенням їх зарплат на період карантину може бути використано проти них самих. Адже більшість українців під час пандемії взагалі втратили будь-які прибутки".