Рубрики
МЕНЮ
Сергей Медведев
За рік в Україні видається близько 5,5 мільйона листів непрацездатності. Такі урядові дані наводить громадський діяч, кандидат юридичних наук Сергій Войченко. І запровадження електронного лікарняного має, імовірно, навести порядок в системі їх видачі та використання.
"Ще 17 квітня 2019 року Постановою уряду Гройсмана був прийнятий Порядок організації ведення електронного реєстру листків непрацездатності та надання інформації з нього. А уряд Гончарука (тепер вже відставлений і значно переформатированное – прим. ред.) у своїй Постанові лише певною мірою уточнив механізми взаємодії при видачу таких листів. І дав доручення розробити порядок взаємодії за їх видачу. Об'єктивно це не нововведення, а тільки продовження справи попередників", – підкреслює Войченко.
Що стосується самого порядку, то він, начебто повинен виключити покупку лікарняних і звести до мінімуму паперову тяганину і пересилання листів нетрудоспособости між лікарнею і Фондом соціального страхування, нагадує експерт. І на практиці це дійсно може дати певну зручність для пацієнта. Але є і певні ризики.
"Систему створили на базі вже наявного програмного забезпечення Пенсійного фонду. Але чи не буде в роботі системи перебоїв? Адже тоді люди просто можуть стати заручниками програмних збоїв, – каже Войченко. – Відкрите питання і щодо того, як буде відбуватися впровадження електронного реєстру лікарняних там, де технічне забезпечення цього не дозволяє, де є перебої з доступом до Інтернету або він взагалі відсутній? Як щодо синхронізації бази даних з іншими реєстрами? Ідея електронної реєстрації листів непрацездатності хороша, але треба в першу чергу створити відповідні умови і налагоджений механізм дії".
Політолог, експерт Українського інституту політики (УІП) Данило Богатирьов вважає ініціативу з електронними лікарняними здоровою і своєчасною.
"При грамотному підході, це дозволить зменшити черги в поліклініках і кількість візитів пацієнтів туди, – аргументує експерт. – Крім того, усунеться зайвий паперовий документообіг".
Проте, підкреслює Богатирьов, як і у всій нашій диджитализації, тут є серйозний ризик – крадіжка персональних даних.
"Всі ми знаємо про те, як на деяких столичних ринках торгують електронними базами даних (наприклад, на власників квартир, машин тощо). Іноді цим займаються навіть правоохоронці, які мають доступ до відповідних баз, – зазначає експерт УІП. – У зв'язку з цим виникає цілком обґрунтоване побоювання: а чи не "витечуть" дані про здоров'я наших громадян на "чорний ринок"? Адже допомогою електронних медкарт і лікарняних листів можна отримати інформацію про те, на які препарати у людини алергія, здорові чи його внутрішні органи. Я не хочу описувати, як зловмисники можуть використовувати дану інформацію. Скажу лише, що введення будь-яких нових електронних баз даних вимагає посилення контролю їх безпеки".
Електронні лікарняні – це така ж профанація цілком собі адекватної ідеї обліку і контролю за витрачанням коштів, як і електронні рецепти, вважає експерт Української фабрики думки Юрій Гаврилечко.
"Основний сенс лікарняного листа полягає в тому, щоб роботодавець зміг на законних підставах отримати страховий платіж за свого хворого працівника з Фонду соціального страхування, – нагадує експерт. – Бо якщо найманий працівник може домовитися з роботодавцем про відсутність на роботі з різних причин, то роботодавець ніяк не зможе "домовиться" з Фондом про те, щоб йому виплатили страховку, яка покриває витрати на зарплату) за хвороби працівника без лікарняного".
Так звані "електронні лікарняні" в цьому плані ніяких додаткових гарантій роботодавцю не дають, підкреслює Гаврилечко. А тому, самі по собі, нічим не відрізняються від не-електронних. "Ну, хіба що якісь приватні компанії отримають гроші за обслуговування систему обліку цих документів, як це вже було у випадку e-health або prozzoro", – резюмує експерт.
Як повідомляв портал "Коментарі", українців зможуть не витрачати час на черги в поліклініках за отриманням лікарняних: з квітня їх можна буде оформити онлайн.
Новини партнерів
Новини