Великдень в умовах карантину: як можна запобігти масовому відвідуванні церков 19 квітня

Експерти розповіли, чи можна запобігти паломництву в релігійні об'єкти 19 квітня, на Великдень за східним обрядом

Незважаючи на численні застереження, пов'язані з поширенням коронавірусної інфекції, понад 100 тисяч українців прийшли 12 квітня в храми на святкування Великодня західного обряду (і на так звану "вербну неділю" - східного). Експерти розповіли виданню "Коментарі", як можна (і чи можна) запобігти паломництву в релігійні об'єкти 19 квітня, на Великдень за східним обрядом.

"Українська влада традиційно віддає перевагу загравати зі священнослужителями"

Політолог, професор кафедри політичних наук в Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка Ганна Малкіна впевнена, що запобігти паломництву в релігійні об'єкти на Великдень 19 квітня можна тільки спеціальними розпорядженнями центральної або місцевої влади про закриття церков на карантин або введення комендантської години на суботу-неділю. Інші способи, засновані на закликах до свідомості та відповідальності, продемонстрували свою неефективність, вважає експерт.

"Жорсткі законодавчі заходи, безумовно, є радикальними, зустрічають колосальний опір з боку служителів релігійних культів і віруючих. Однак, досвід інших країн продемонстрував, що саме в церквах найбільш часто відбувається масове зараження людей короноірусною інфекцією, – зазначає Ганна Малкіна. – Українська влада традиційно віддає перевагу загравати зі священнослужителями, так як, незважаючи на те, що церква формально не є суб'єктом політики, вона істотно впливає на виборчий процес, виступаючи механізмом мобілізації виборців. Тому ми бачимо нерішучість влади в цьому питанні".

Правоохоронні органи також воліють закривати очі на порушення карантинних обмежень, вважає політолог.

"Наприклад, у Києво-Печерській Лаврі після введення карантину довгий час працювала трапезна, у церквах Західної Україні з однієї ложки причащали віруючих. Люди і зараз приходять у храми і, "дотримуючись дистанції" продовжують цілувати ікони, – підкреслює Ганна Малкіна. – Оптимальним виходом із ситуації було б загальне рішення влади і церкви про закриття релігійних об'єктів на Великдень з обов'язковою трансляцією богослужіння центральними та місцевими телеканалами за принципом Всеукраїнської школи онлайн. Ще є кілька днів – і ми зможемо переконатися, чи достатньо ефективно вибудувана комунікація між владою і церквою. Якщо цього не відбудеться, Україну чекає стрімкий сплеск зараження короновірусом протягом двох тижнів після великого свята".

"У будь-якому разі людська віра буде сильніше інформаційних закликів"

Влада на глобальному рівні може тільки насильно стримувати людей вдома. Іншого виходу немає. Але завжди є важелі впливу, які влада іноді упускає, вважає політичний експерт Євгенія Колесник.

Вона закликає зрозуміти, що віра і релігія – це зовсім інша парадигма. І сьогодні, на думку Євгенії Колесник, суспільство віруючих розділилося на ряд груп. По-перше, ті, хто більше боїться заразитися короновірусом. По-друге, ті, хто боїться "покарання згори". По-третє, ті, кому не особливо важливо йти в церкву – досить пофарбувати яйця і приготувати паски.

"Зараз дуже важливо взаємодіяти з людьми, для яких віра – вище будь-якого страху заразитися, – підкреслює політексперт. – До того ж, зараз деякі літні люди просто налякані. Вони шукають підтримку, якої не бачать від держави, в Богові. Особливо це поширюється на вікову категорію 60+".

Колесник переконана, що відеозвернення президента Зеленського та жорсткі заходи глави МВС Авакова не змусять вищезгаданий шар населення залишатися вдома.

"Я вважаю, що треба використовувати всі медіа – електронні, ТБ, радіо. Заява має бути від авторитетної для релігійних людей людини. В цьому ключі – від митрополита Епіфанія, який сьогодні є уособленням ПЦУ, – вважає експерт. – Варто було б і в містах провести потужну інформаційну політику, яка б переконала залишатися вдома. Тобто, пояснити людям, що Бог все зрозуміє і віра – це не тільки церква, це щось більш високе".

Інша альтернатива полягає, на думку Євгенії Колесник, в тому, щоб передавати вірянам священні дари, якими вони зможуть причаститися на той самий Великдень.

"Але важливо зрозуміти, що в будь-якому випадку людська віра буде сильніше інформаційних закликів. На кого вони вплинуть, а хтось з кошиком відправиться відстояти нічну службу", – резюмує експерт.

"У нинішніх умовах урочистості з нагоди Великодня стануть тестом на міцність для державних інститутів"

Експерт Українського інституту майбутнього (УІМ) з реформування правоохоронних органів, органів юстиції та судової гілки влади, адвокат, кандидат юридичних наук Мирослава Чорноусько нагадує, що минулої неділі католицька церква вперше скасувала масові заходи з нагоди Великодня. Урочисті літургії були переведені в онлайн-режим. Папа Римський у своєму зверненні зазначив, що весь світ страждає і повинен з'єднатися в протистоянні пандемії.

"Між тим, в Україні з нагоди Вербної неділі за східним обрядом і Великодня за західним у храмах зібралося більше 100 000 чоловік, – зазначає експерт УІМ. – Правда, за даними соціологічних опитувань, в наступну неділю на богослужіння планує прийти лише 4% опитаних... В нинішніх умовах урочистості з нагоди Великодня стануть тестом на міцність державних інститутів, а також на єдність і правосвідомість – для українського суспільства".

Мирослава Чорноусько підкреслює, що сьогодні влада на місцях вже запропонувала свої варіанти організації масових релігійних заходів з нагоди Великодня.

"Наприклад, в окремих територіальних громадах священнослужителям під час богослужінь у храмах рекомендується дотримуватися карантинних норм, а саме: обмежень щодо перебування віруючих в приміщенні храму, церкви з розрахунку - 1 людина на 10 м2 від площі храму; обмеження дистанції між віруючими не ближче 1,5 метра один від одного; всі віруючі обов'язково повинні бути в захисних масках, – пояснює експерт. – Між тим, забезпечення цих норм у великодню ніч стане значним викликом. Адже такі правила і небажання окремих громадян їх дотримуватися можуть спровокувати серйозні зіткнення. Недопущення і врегулювання яких буде безпосередньою зоною відповідальності правоохоронних органів. Отже, необхідною умовою виконання карантинних обмежень буде як достатня логістична підготовка місцевих влад, так і залучення достатнього кадрового ресурсу правоохоронних органів на місцях".

У той же час, зазначає Мирослава Чорноусько, деякі територіальні громади свідомо пішли на відмову від традиційних богослужінь на користь онлайн-версії. І це в нинішніх умовах представляється більш раціональним, в тому числі й з точки зору забезпечення правопорядку і безпеки громадян.

"Незважаючи на різноманітність обраних підходів, вже сьогодні має відбуватися відвертий і переконливий діалог між місцевими владою і громадами, – впевнена експерт УІМ. - Важливо переконати громадян дотримуватися встановлених обмежень для забезпечення власної безпеки, а також безпеки своєї родини і оточення".

На думку Мирослави Чорноусько, кожен громадянин повинен розуміти тотальну неспроможність медичної системи забезпечити надання йому, в разі необхідності, необхідної інтенсивної терапії (особливо в сільській місцевості). Тому сьогодні багато чого залежить саме від правосвідомості громадян, без якої зусилля влади навряд чи дадуть очікуваний результат.

"Чимало православних християн протягом попередніх днів дотримувалися великого посту, тому, крізь призму християнської віри, проведення Великодня вдома для збереження життя ближніх може стати благодатним завершальним акордом Великопісного подвигу кожного, – вважає експерт. – Напередодні Воскресіння Христового всі, хто планує всупереч обмеженням відвідати храм, повинні усвідомлювати, що сьогодні вони лише своєю правомірною поведінкою можуть вберегти тисячі громадян від інфікування".

Нагадаємо, що у МОЗ розповіли про небезпечні наслідки масового відвідування церков на Великдень.