Польща готова приймати заробітчан без 14-денного карантину: чим загрожує таке рішення

Експерти оцінили рішення Польщі дозволити трудовим мігрантам заступати на сезонні роботи без попереднього перебування на 14-денному карантині, а також спрогнозували масштаби потоку українських заробітчан в цю країну після відкриття кордонів

Міністр сільського господарства Польщі Ян Кшиштоф Ардановський оголосив, що сезонні працівники, які вирішать приїхати в Польщу, зможуть почати працювати відразу, без необхідності перебування у 14-денному карантині. Опитані порталом "Коментарі" експерти оцінили це рішення і дії української влади для допомоги вітчизняним фермерам.

"Як тільки повноцінно відкриють кордони, потік гастарбайтерів може бути навіть більше, ніж у 2014-2015 роках"

На сьогодні економіка Польщі не може без українських гастарбайтерів, впевнений голова Українського аналітичного центру, економіст Олександр Охріменко.

"Приблизно 5% економіки Польщі формують наші заробітчани. Це – досить великий показник, – підкреслює Олександр Охріменко. – Тож Польща не може зупинити приплив робочої сили з України, а тому оперативно зніме всі обмеження".

Експерт не виключає, що зарплати заробітчан дещо впадуть. Але все одно в Польщі вони будуть отримувати значно більше, ніж на тих же дорожніх роботах, які у нас "рекламує" уряд.

"Як тільки повноцінно відкриють кордони, потік гастарбайтерів може бути навіть більше, ніж у 2014-2015 роках, – прогнозує економіст. – Всі вже бачать, що реформ в Україні як не було, так і немає. А в найближчі часи ще й з роботою будуть проблеми. До того ж, занадто велика різниця між тим, скільки можна заробити в день, виконуючи одну і ту ж роботу в Польщі або Україні. Різниця у валюті – приблизно в два рази. В середньому близько 700 євро навіть після всіх податків українець отримує в Польщі за місяць на найбільш простій роботі. А якщо ти спеціаліст, можеш отримати куди більше".

Що стосується "підтримки" вітчизняного бізнесу, в тому числі фермерського, з боку української влади, то вона, на думку Олександра Охріменка, не витримує критики.

"Усі запропоновані заходи – дешеві кредити, дотації, обіцянки створити робочі місця у дорожній та аграрній сфері – не більше ніж піар. Таке враження, що наша влада говорить про якусь міфічну економіку, а не про ту, яка у нас є", – резюмує експерт.

"Робиться все, щоб в Україні займатися фермерством було невигідно"

Голова Асоціації тваринників України, голова ОО "Народний союз", аграрний експерт Ірина Паламар зазначає: "Багато, думаю, вже зрозуміли, що проблема коронавірусної інфекції перебільшена. Істерія трохи вляглася. Весь світ починає розуміти, що проблеми економіки зростають. Не ті масштаби рівня інфекції, щоб приймати такі жорсткі заходи, знищуючи цілі галузі економіки".

Польським виробникам і фермерам, на думку Ірини Паламар, не вигідно тримати українців-заробітчан 14 днів на обсервації. Годувати їх, оплачувати проживання.

"Тому вони відразу ж підуть "на плантації" і будуть працювати. Все логічно, – говорить експерт. – Сумно, що наші люди змушені їхати працювати на чужій землі, тоді як своя – більш родюча, залишається без уваги".

Але перш за все – і земля, і ті, хто на ній працює та міг би працювати – залишаються без уваги влади, впевнена Ірина Паламар.

"Немає держпідтримки вітчизняних фермерів. Виділених коштів (4 млрд грн) явно недостатньо, тим більше, що половину з них забере відомий олігарх, – продовжує експерт. – Держава не займається імпортозаміщенням. Програм підтримки дрібних і середніх фермерів немає. Робиться все, щоб в Україні займатися фермерством було невигідно. До нас везуть третьосортні імпортні овочі, а наші фермери змушені викидати свій врожай".

"Складається відчуття, що хтось цілеспрямовано б'є по аграріям"

На думку президента асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" (УКАБ), гендиректора ІМК Алекса Ліссітси, новий уряд допустив ряд серйозних прорахунків на аграрному фронті". І ситуація з корона-кризою тут ні до чого.

"Уряд хотів обмежити експорт зернових культур. Мова про те, що деяким пекарям просто захотілося заробити. Поки обмежили лише експорт гречки (чисто популістське, як на мене, рішення). Але дзвіночки – тривожні, – зазначає експерт. – Як і введення квот на імпорт добрив. Сьогодні з цього приводу аграрії влаштовують акції протесту по всій Україні. Не секрет, що в нашій країні існує монополія на виробництво мінеральних добрив. Як і те, хто за цим стоїть (основними ініціаторами виступили підприємства, що входять в групу компаній "ОСТХЕМ" Дмитра Фірташа і "Дніпро" Ігоря Коломойського – прим. ред.). Приборкати монополіста не можуть ні уряд, ні Антимонопольний комітет України (АМКУ). Зате під час кризи раптом спливає питання квотування імпорту, який допомагав збалансувати внутрішні ціни на мінеральні добрива. Складається відчуття, що хтось цілеспрямовано б'є по аграріям. Адже навіть зараз ціни на азотні добрива (КАС, карбамід, аміачна селітра) на внутрішньоукраїнському ринку перевищують світові у середньому на 30%. А якщо не буде конкуренції – ціни злетять ще вище. До того ж, введення квот на імпорт добрив може призвести до відповідних заходів з боку низки країн. Наприклад, до скорочення квот на імпорт українських продуктів харчування".

Також Алекс Ліссітса звертає увагу, що почалися спекуляції щодо підвищення ціни на хліб.

"Чого традиційно не помічає АМКУ. Як закриваються очі й на давно назрілу необхідність розвивати малий і середній бізнес в хлібопекарській галузі, – підкреслює експерт. – Цілком можна було реалізувати з допомогою уряду відкриття міні-пекарень у кожній об'єднаній територіальній громаді України. Таким чином, місцеве населення забезпечили б і якісним хлібом, і робочими місцями".

Турбує експерта і те, що почали блокувати податкові накладні, притримувати виплати з повернення ПДВ для великих експортерів, гнобити дрібних і середніх експортерів... На його думку, уряд України не йде на комунікацію з бізнесом, вишукуючи певні інструменти, щоб зупинити те, що працює в автоматичному режимі.

"Тому замість підтримки вітчизняного АПК, ми бачимо поки від влади тиск, згортання ринкових відносин і нові тривожні ініціативи", – резюмує президент асоціації УКАБ.

Нагадаємо, з яких країн вже є запити на українських заробітчан.