Федеральні території Росії: експерти розповіли, як на Україні позначаться зміни в російському законодавстві

Експерти висловили думку щодо можливих змін у Конституції Росії в контексті окупованих Криму і Донбасу

Члени робочої групи по змінах до Конституції Росії пропонують закріпити в ній можливість створення в РФ федеральних територій, а також заборона на будь-які дії та заклики, спрямовані на відчуження території Росії. Експерти розповіли виданню "Коментарі", яку загрозу ці зміни можуть нести для України, в тому числі у контексті Донбасу і Криму.

Світова практика

Колишній працівник СБУ і консультант Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки оборони Іван Ступак нагадує, що 6 лютого 2020 року на засіданні робочої групи з підготовки поправок до Конституції Російської Федерації було внесено пропозицію про закріплення у поправках поняття "федеральна територія" за умови, що Росія – федеративна держава.

"Найбільш відомий приклад виділення особливої території зі столичними функціями, яка не входить ні в один суб'єкт Федерації – федеральний округ Колумбія в США - District of Columbia (D. C.), в якому розташовується столиця країни Вашингтон. Крім того, прикладами такої таких територій є столиця Пакистану Ісламабад, а також столиця Малайзії Куала-Лумпур, – зазначає експерт. – У світовій практиці "федеральними територіями" держави визначають свої віддалені території, острови, складні природно-кліматичні зони, регіони з тяжкою історичною спадщиною або конфліктним потенціалом".

На думку Ступака, хитрим конституційним прийомом Росія, схоже, хоче закріпити за собою права на спірні території – без їх включення до складу РФ. І, відповідно, без додаткового навантаження на федеральний бюджет.

"На практиці це буде виглядати як прийомна дитина. Ніби як прийняли в сім'ю, але всі розуміють, що чужий, без кишенькових грошей, буде доношувати речі після старших і без права голосу, – пояснює експерт. – У першу чергу, така поправка до Конституції може поширитися на Придністров'я, а також території так званих "ЛНР" і "ДНР". Особливо це очевидно у світлі заяв колишнього помічника президента РФ Владислава Суркова".

Так, за словами Суркова Донбас не заслуговує такого приниження (повернутися до складу України), а Україна не заслуговує такої честі.

13 лютого на зустрічі з президентом РФ народний артист Росії Володимир Машков (відомий за роллю Давида Гоцмана у серіалі "Ліквідація") запропонував закріпити в Конституції заборону: "віддавати території РФ не можна, і навіть вести переговори з цього приводу не можна".

"Така ідея категорично сподобалася Володимиру Путіну і він доручив юристам "сформулювати це належним чином". Внесення такої поправки в Конституцію РФ, в свою чергу, тягне прийняття в Кримінальний кодекс РФ відповідної статті, яка буде передбачати серйозну кримінальну відповідальність за вислови, заклики і дії, спрямовані на повернення Росією незаконно присвоєних територій (анексія, збройне захоплення, тощо), – вважає Ступак. – На даний момент у Росії багато територіальних суперечностей: крім України, претензії до РФ мають, приміром, Японія (Токіо і Москва ділять острови Курильської гряди), Естонія (правляча коаліція вважає, що Росія повинна повернути 5% колишньої естонської території), Казахстан (триває делімітація кордону)".

У першу чергу такі законодавчі новаторства звернені проти критиків режиму Путіна, упевнений експерт. Ця нова норма дасть авторитарного правителя ще один інструмент боротьби з політичними опонентами – як всередині країни, так і за її межами.

"Ми бачимо, що РФ агресивно і гарячково намагається захистити свій головний тількиотриманий територіальний трофей – Крим. І навіть якщо в Росії зміниться президент, уряд і, колись, менталітет народу, то питання раннього повернення "вкрадених" територій їх законним господарям вже не можна буде вирішити без зміни в Конституцію", – наголошує Ступак.

Зміни до Конституції мають на меті ряд цілей

Політолог Андрій Окара вважає, що пропонуючи зміни до Конституції, Путін переслідує ряд цілей: здійснення транзиту влади (переформатування повноважень президента з реальною розбалансуванням гілок влади в частині створення системи стримувань і противаг); створення федеральних територій; спроба виходу з-під дії статті Конституції – про пріоритет міжнародного права над російським законодавством; одержавлення муніципального напрямку.

"Питання про федеральні території, які не є суб'єктами федерації – поки досить туманний, – зазначає Окара. – Але це може бути використано, наприклад, для створення правового положення про подвійне суверенітет над тією чи іншою територією. З прицілом, припустимо, на ситуацію з Курилами... Це означає, що на якихось територіях, які будуть володіти певним статусом, можна створювати незрозумілі формати управління, викачувати ресурси звідти безпосередньо. Швидше за все, ОРДЛО в нинішньому вигляді під ці зміни не потрапляють. Спочатку ця частина Донбасу повинна стати (де-юре, в тому чи іншому вигляді) частиною РФ. Крим, до речі, теж не потрапляє. Адже, з точки зору Кремля півострів і Севастополь – це суб'єкти федерації".

Що стосується ідеї прописати в Конституції заборону на будь-які дії (і заклики), спрямовані на відчуження території Росії, то політолог вважає її популістичною, в стилі "не віддамо ні п'яді території, не повернемо Україні – Крим, а Японії – Курили".

"Можливо, її закріплять в Конституції. Але вона не вплине на ситуацію з Кримом, – вважає Окара. – На долю півострова можуть вплинути якісь політичні події (можливість чи неможливість РФ контролювати цей регіон). А поки є пункт про пріоритет міжнародного права, за російським законодавством, Крим, хоч де-факто є частиною РФ, де-юре не є таким навіть для самої Росії".

Спроба закріпити "історична спадщина" Путіна

Політолог, кандидат політичних наук Максим Ялі впевнений, норма про заборону на відчуження території, що просувається в Конституції, є спробою закріпити законодавчо так зване "історична спадщина" Путіна (а саме – анексію Криму) від майбутніх можливих посягань" вже після його відходу з влади.

"Але, з іншого боку, є ж ще й Курили, переговори хоча б про часткове повернення яких Японії є основою двосторонніх відносин, розмов про багатомільярдні інвестиції в російську економіку, підписання мирного договору з Японією, зрештою, – зазначає політолог. – І конституційне закріплення згаданої поправки апріорі поставить хрест на цих переговорах і негативно вплине на двосторонні відносини".

Так що в цьому питанні не все вирішено, вважає Ялі. Та і судячи по загальнонаціональному "кримському консенсусу", навряд чи в найближчій перспективі навіть потенційно опозиційний політик, прийшовши до влади, почне це питання піднімати.

"Та й сам Путін, судячи з нових ініціатив, нікуди йти не збирається. А поки він при владі, добровільне повернення Криму Україні не реалістичне. Військове рішення тим більш неможливе, – підкреслює експерт. – Що ж стосується можливості створення федеральних територій, то це більш реально, а, головне, вписується в імперську політику Кремля. "Чому США можна мати своє Пуерто-Ріко чи Гуам, а ми ні"? З іншого боку, це спроба правової легітимації тих незаконних з точки зору міжнародного права суб'єктів, що утворилися в результаті конфліктів за участю РФ на пострадянському просторі – Придністров'я, Південна Осетія, Абхазія, ОРДЛО. Тобто ті утворення, жителів яких обіцяли взяти до складу Росії, але з економічнихм і геополітичних мотивів у результаті відмовили".

А так, вважає Ялі, у них з'явиться певний юридичний статус та за допомогою пропаганди буде подано як крок до "возз'єднання".

"Якщо ці поправки будуть прийняті, то це лише підтвердить, що Росія не планує йти з цих регіонів, а значить і не буде завершення цих конфліктів", – резюмує політолог.

Раніше "Коментарі" писали, що в РФ перестане існувати президентська партія "Єдина Росія", втім, лише в нині існуючому вигляді. Партія вирішила позбавитися від старої назви і обзавестися новим керівництвом.