Дмитро Громаков : Цього літа Україна повинна бути готова зібратися, як у 2014 році

"Посткарантинный світ порушує сформовані за десятиліття традиції.

Соціальний потенціал, який розмазувався раніше по світу тонким шаром, сьогодні виявився сконцентрованим в рамках національних кордонів.

І якщо для економічно розвинених країн і союзів це не є критичною проблемою (експерименти в ЄС з "базовим доходом" дали розуміння соціальної динаміки зростання протестних настроїв в сучасних економічних умовах), то для України все стає критичним – на тлі загострення конфлікту на Донбасі, економічного спаду та політичної кризи, спровокованих РФ для перехоплення ініціативи та формування більш лояльного політичного режиму в Києві.

1. Зміна переговорної парадигми і жорсткі позиції Києва щодо реалізації Мінських протоколів, які наполягають на "дусі" Мінська, а не "букві", як того хоче Кремль, ламають всі ставки останнього на швидке завершення конфлікту і ослаблення санкційного режиму в розпал економічної кризи.

В результаті окупаційні адміністрації підвищили рівень боєготовності і вивели важке озброєння. Синхронно – Києв проводить заходи по зміцненню лінії зіткнення, а також є ініціатива української сторони розпочати консультації у форматі країн-підписантів Будапештського меморандуму (БМ). Це ставить хрест на залишках надій Кремля вийти з конфлікту в статусі "посередника". Початок консультацій у форматі БМ (Україна, Росія, США, Велика Британія) стане фактичним першим визнанням РФ країною-агресором на міжнародному рівні. Це дасть можливість посилити політичний тиск на РФ на всіх міжнародних майданчиках.

Таким чином, ми очікуємо ескалації конфлікту на Донбасі та офіційного міжнародного визнання російської агресії та окупації українських територій, наслідком чого стане і переформатування Мінського процесу.

2. Економічна криза може спровокувати зростання соціальної напруженості в Україні.

Однак це навряд чи виллється у масові заворушення, як в США.

Природна схильність до самоорганізації українців, найімовірніше, призведе до появи великої кількості організованих груп, конфлікти між якими будуть формувати картинку хаосу в країні. Яскравим прикладом можна назвати недавні події в Броварах. Найбільш гостро це може проявитися влітку, коли почнеться "битва за врожай".

У цій ситуації, на тлі загострення конфлікту на Донбасі єдина надія, що сили нацгвардії і поліції зможуть захистити власників врожаю від розграбування. Нездатність влади забезпечити "справедливість" поставить під удар режим Зеленського і втягне країну у внутрішній конфлікт. Що створить Росії можливість фактично вийти з негативного сценарію, загнавши наш соціальний протест в рамку "націоналістичного перевороту" в Україні.

3. Зростання соціальної напруженості на тлі посткарантинної економічної кризи може спровокувати і політичну кризу.

Всі політичні сили захочуть скористатися плодами соціальної нестабільності та посилять тиск на Банкову. В цих умовах, найімовірніше, під питання поставлять уряд – і почнеться його переформатування під бажання різних політичних сил, що лише посилить кризу черговим переділом бюджетних потоків і переглядом укладених контрактів. Як це було із закупівлею захисних костюмів для МОЗ.

Таким чином, літо для України буде досить складним і вимагає консолідації зусиль – як на внутрішньому, так і на зовнішньому контурі.

І країна повинна бути готова знову зібратися, як у 2014-му".