Олександр Мішин : Єгипет vs Лівія – війна нервів, інтереси гравців і реальні цілі

"Заяви єгипетського президента Абдель Фаттаха ас-Сісі про готовність до будь-якого прямого втручання в лівійський конфлікт викликали великий резонанс в регіоні Близького Сходу і в світі. Уряд національної згоди (УНЗ), що знаходиться в Тріполі і визнан ООН, охарактеризував слова єгипетського лідера як посягання на суверенітет Лівії, і готовий інтерпретувати їх, як оголошення війни.

У свою чергу, ас-Сісі позиціонує можливу інтервенцію в Лівію як гібридну силову акцію. Вона буде складатися з двох компонентів: комплексу заходів для захисту єгипетського кордону від проникнення терористичних груп і силових дій з примусу до миру ворогуючих між собою двох лівійських центрів влади: УНЗ і Палати представників у Тобруці. По суті, мова йде про силове лобіюванні єгиптянами Каїрській мирної ініціативи, проголошеної на початку червня поточного року з метою врятувати від поразки армію фельдмаршала Халіфи Хафтара. Останній три тижні тому програв битву за Тріполі, яка була розпочата в квітні 2019 р., і зараз вірні йому загони відкотилися на вихідні рубежі.

У той же час існує реальний ризик втрати силами Хафтара стратегічно важливих точок – міста Сирт і регіону та муніципалітету Ель-Джуфра. Армія УНЗ, за підтримки Туреччини, готова вибити хафтаровцев і підтримуючих їх найманців, у тому числі росіян з ПВК "Група Вагнера" із зазначених територій.

Це "червона лінія" для Москви, адже дана зона – під контролем росіян, які хочуть створити в Сирті базу ВМФ, яка стане загрозою НАТО у Південному Середземномор'ї, а лівійську авіабазу "Джуфра" перетворити на "другий Хмеймим". Також, Сирт важливим і в контексті контролю над експортом лівійської нафти на світові ринки.

Самостійно росіяни і сили Хафтара вже не здатні утримати ці плацдарми. З цією метою Москва втягує в трясовину лівійського конфлікту Єгипет. Одна з цілей росіян полягає в тому, щоб спровокувати єгиптян до військового вторгнення до Лівії, щоб показати, що російська гібридна війна на Донбасі, і анексія Криму – це тепер міжнародно-прийнятна практика "захисту національних інтересів". Також Росія хоче втягнути Туреччину і весь блок НАТО в лобове зіткнення з єгиптянами.

У свою чергу, військове керівництво Єгипту усвідомлює, що реалізувати на практиці загрозу ас-Сісі з вторгненням в Лівії буде дуже складно. Армійські бригади потрібно буде перекидати на сотні кілометрів вглиб лівійської території, а це невиправдано. І, з огляду на територіальні масштаби Лівії, ще й не ефективно.  Для цих цілей краще використовувати найманців на джипах, а також авіацію.

Більш того, єгипетські військові поки показали себе не дуже переконливо у війні з терористами на Синаї, а це ж їхня рідна територія.

До того ж, єгипетські дипломати усвідомлюють, що забезпечити Каїру залізобетонну міжнародно-правову аргументацію в частині вторгнення в Лівію немає можливості. Тим більше, що умовні лівійські терористи відокремлені від єгипетської території буфером простору, контрольованого лояльними до Єгипту силами Хафтара.

Виходячи із зазначених моментів, войовнича риторика ас-Сісі – це, звичайно, серйозна війна нервів. Але його тези спрямовані більше на внутрішню аудиторію. Реальна мета Єгипту на міжнародному рівні в контексті Лівії зараз полягає в тому, щоб забезпечити паузу в бойових діях для ведення переговорів. І тим самим дати перепочинок Хафтару для перегрупування його сил і підкріплення їх новими групами найманців з Сирії, Судану і Чаду.

Цей перепочинок потрібен і росіянам, які також не залишають планів застовпити собі сферу впливу в Лівії, хоча їх "досягнення" в цьому напрямку не виглядають переконливими".