Наталія Землянська : Коронакриза підняла питання, про які давно говорять профспілки

"Пункт перший: роботодавець завжди правий. Пункт другий: якщо роботодавець неправий, дивись пункт перший…

Таку генеральну ідею трудових відносин увесь 2019 рік просувала третьяково-милованівська команда неолібералів. Профспілки перемовинами, протестами, залученням міжнародних експертів доводили зворотнє, що "наїджати та дискримінувати" - це зовсім не є людиноцентристькою політикою.

І ось бахнув Ковід-19 і сотні тисяч українців зрозуміли, що той "застарілий" Кодекс законів про працю, не такий вже і поганий. І що є можливість отримувати середню зарплату в період простою, і що самоізоляція на 14 днів теж оплачується, і ще багато всього.

За перші 2 місяці карантину було зареєстровано понад 200 тис. безробітних. Вже в травні загальна кількість безробітних сягнула півмільйона, в той час як кількість вакансій зменшилася приблизно вдвічі. І це лише офіційні показники.

Коронакриза підняла низку питань, більшість з яких вже давно є об'єктом розгляду профспілок.

В першу чергу, це питання тіньової та "сірої" зайнятості. В цій сфері недобросовісні роботодавці масово відправляли працівників у безстрокові відпустки за власний рахунок, швидко скорочували штат за рахунок неоформлених, значно урізали зарплати.

Карантин виявив всю безправність працівників платформенних сервісів – кур’єрська доставка та таксі. Попри розповсюджений міф, що таксисти добряче збагатилися за час карантину, реальність виглядає інакше - конкуренція серед водіїв значно зросла, в той час як середній заробіток суттєво зменшився. Та ж сама ситуація склалася в працівників служб доставки. Їм взагалі зменшили розмір комісійної винагороди та суттєво змінили навантаження у бік збільшення. Добитися захисту своїх прав, працівники сфери ГІГ-економіки (англ. Gig Economy - модель трудових відносин, що ґрунтується на короткострокових контрактах або неформальних домовленостях) не мають можливості, бо "просунуті" сервіси - такі як Glovo, Uber, Bolt та ін. - не визнають відносини трудовими, стверджуючи, що всі кур’єри та водії є просто користувачами додатку.

Інше питання: охорона та безпека праці. Обов’язок роботодавця забезпечити захист працівникові на робочому місці.

На період пандемії українська система охорони здоров’я стикнулася з браком устаткування, ліків та банальних засобів індивідуального захисту. Молодший медичний персонал, самостійно виготовлював або купував власним коштом захисні маски та рукавички. Тисячі медичних працівників, працюючи в зоні ризику без належного захисту, були уражені вірусом.

Для розв’язання цих проблем та запобігання виникнення в майбутньому, по-перше, потрібно виконання законів. І не за принципом: "друзям – все, іншим - закон".

Бо наприклад, незаконно звільнений Петром Порошенком у квітні 2019 року президент Національної Академії держуправління при президентові України, отримавши рішення Верховного суду України в травні 2020 року, щодо негайного поновлення на посаді, досі не поновлений. Пройшло вже півроку як рішення суду не виконується. Що вже говорити, про захист трудових прав у судовому порядку для рядових працівників.

По-друге: треба підвищення обізнанності щодо своїх законних прав серед найманих працівників. Профспілки стабільно ведуть просвітницьку та захисну роботу, ми завжди акцентуємо увагу на солідарних діях, - консолідувавши зусилля, завжди отримаєш результат. Можливо не такий як планували, але все одно набагато кращий, ніж було. Цьому є прикладом 44 добовий протест шахтарів на глибині майже 1,5 кілометри проти жахливих умов праці та мізерних зарплат.

По-третє: необхідне закріплене підвищення стандартів оплати праці на законодавчому рівні. Якби перший тарифний розряд дорівнював мінімальній зарплаті, як того давно вже вимагають профспілки, то не прийшлось би тим же шахтарям ціною здоров`я та життя протестувати під землею".