Дмитро Шпенов : Україні потрібно вирішувати питання демографічної кризи та стимулювання економіки

Зазначені цифри свідчать, що всі зусилля української влади, спрямовані на зниження потоку міграції і повернення українців додому, поки неефективні. Тільки в 2019 році до Польщі виїхали 476,2 тис українських громадян, до Чехії - 135,4 тис, до Німеччини - 83,8 тис.

Трудові мігранти отримують короткострокові дозволи на перебування в державах ЄС. Для нас це люди, які можуть повернутися в Україну. Вони ж є одними з головних інвесторів національної економіки. За даними НБУ, в 2020 році українські трудові мігранти перерахували на батьківщину 12,1 млрд дол. Багато в чому завдяки цим грошам нашій країні вдається підтримувати стабільність курсу гривні в умовах економічної кризи.

На відміну від трудової міграції, отримання нашими мігрантами виду на проживання в країнах ЄС означає, що, швидше за все, вони не збираються повертатися в Україну. Це непоправна втрата кваліфікованих трудових ресурсів, яка негативно позначиться на українській економіці вже через 3-5 років. Щорічно населення нашої країни скорочується на 300-400 тис людей. На жаль, влада не робить рішучих кроків, щоб протистояти демографічній катастрофі.

В останні роки ми послабили соціальний захист вагітних жінок і жінок з маленькими дітьми. Держава не створює стимулів для молодих сімей народжувати дітей: немає соціального житла та пільгових житлових програм для молоді, виплати на дітей вкрай малі, молодь не має гарантій збереження робочого місця, поки родина зайнята доглядом за дитиною.

Якщо подивитися на актуальний порядок денний нашої влади, ви знайдете там все що завгодно, крім протистояння демографічній кризі і стимулювання економіки. Ці два питання нерозривно пов'язані. Економіку необхідно піднімати і нарощувати темпи її зростання, але хто буде це робити через 10-20 років? Можливо, РНБО знає правильні відповіді, але час стрімко йде.