Фоменко Світлана : Про незахищеність історичних пам'яток сьогодні

Нині в нашій країні, якщо об`єкт не внесений до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, він не є пам`яткою. Але це все одно не свідчить про те, що ця споруда не є історичною, цілісною і що її не треба охороняти. Законодавство сьогодні сформовано таким чином, що виключно статус пам`ятки дає захист. Зараз триває суд щодо вулиці Гончара, 71, і він прийняв рішення, що це не пам`ятка. Як на мене, це нонсенс, але наші суди можуть інколи приймати такі рішення. Об’єкт стає пам’яткою після наукових досліджень, історичних описів, оцінки та аналізів наукових архівів, тобто одним рішенням суду можна сказати, що це не цінність. В цьому зараз найбільша проблема. У законопроєктах 4561 і 4562 ми прописали певні запобіжники не просто для споруд, а для цілих територій, кварталів, вулиць. Вони мають бути захищені в тому автентичному вигляді, як вони є. Тобто, якщо ми маємо одну пам`ятку, а через 50 метрів – іншу, то це не означає, що на вказаних метрах можна робити усе, що завгодно. Це руйнує загальне сприйняття, знищує історичну місцину. Зараз основна проблема полягає в тому, що регулятивні акти, пов`язані з містобудівною діяльністю, не враховують тих обмежень, які несуть правові акти з питань охорони спадщини. Нам слід збалансувати і ввести питання охорони спадщини в процеси надання дозволів на будівництво.