Дейнега Віталій Олегович : Співпраця Міноборони з волонтерами: вони можуть бачити проблеми, які невидимі для керівництва Міноборони

Я прийшов до Міністерства оборони на посаду заступника міністра і, насправді, мені здається, що формат співпраці між волонтерами та Міноборони залежить від команди. Бо Міністерство оборони Резнікова, Міністерство оборони Умєрова і Міністерство оборони Шмигаля — це будуть три різні Міністерства оборони.

Волонтери часто поверхово розуміють ситуацію. Наприклад, коли я був у БФ “Повернись живим”, то прекрасно розумів, що я поверхово розумію якісь речі. І через це в певні публічні дискусії з міністерством майже ніколи не вступав — завжди знаходив можливість поговорити з міністром, сформувати свою точку зору і знайти якийсь компроміс. Думаю, що це оптимально. Тобто під час війни публічно виступати проти міністра треба виключно у тому випадку, якщо все геть погано, а не просто, якщо тобі не подобається якесь його рішення.

Міністр оборони безумовно має слухати волонтерів і вести з ними аргументований діалог. Але це не означає, що держава повинна йти у них на поводу.

У волонтерів часто інша оптика: вони можуть бачити проблеми на нижчих рівнях, які залишаються невидимими для керівництва Міноборони. Водночас вони не завжди мають повну картину процесів, яка доступна міністерству.

Конструктивне співробітництво — коли волонтери не заангажовані, не виступають лобістами інтересів інших, скажімо, органів державної влади. Тоді це здорове партнерство, а не політична боротьба.