Євгенія Кравчук : Декомунізація: нові правки, що доб’ють імперські символи

Ви згадали про вдосконалення законів щодо декомунізації та деколонізації. Які саме правки дозволять зробити цей процес більш ефективним і завершеним?

Правки були внесені для того, щоб зробити процес більш ефективним і завершеним, адже під час реалізації попередніх законів виявився очевидний саботаж на місцях. Деякі органи місцевого самоврядування просто затягували або відмовлялися виконувати вимоги. Прикладом є Полтава, де й досі публічний простір переповнений іменами та символами імперського й радянського минулого.

Суть змін полягає в тому, щоб прибрати імперські й радянські символи з публічного простору. Це не означає їх знищення — пам’ятки можуть бути збережені в музеях. Але у публічному просторі мають залишатися лише ті символи, які ми схвалюємо, хочемо показувати дітям і з якими ототожнюємо свою ідентичність.

Показовим є приклад із Національною музичною академією імені Чайковського. Студенти неодноразово вимагали перейменування на честь українського композитора, але керівництво закладу фактично саботувало цей процес. Саме тому одна з ключових правок передбачає: якщо у визначений законом термін назву не змінено, то засновник — наприклад, Міністерство — має право ухвалити рішення самостійно.

Крім того, відновлюється дія так званого "антисаботажного механізму" закону про деколонізацію. Місцевим радам знову дається 6 місяців для усунення символів російської імперської політики з публічного простору. Якщо цього не буде зроблено, відповідальність переходить на голів громад протягом наступних трьох місяців, а в разі бездіяльності — на голів обласних державних адміністрацій. 

Таким чином, правки дають механізм подолання саботажу, роблять процес декомунізації й деколонізації дієвим і завершеним. Вони забезпечують, щоб символи російської імперської та радянської політики не залишалися в публічному просторі, а їхнє місце було у музейних експозиціях чи спеціально відведених просторах пам’яті.