"Мовний закон" набув чинності: експерти поділилися своїми очікуваннями

Експерти сумніваються, що мовний закон "проживе довго і буде працювати

Сьогодні в Україні набув чинності Закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної", який регулює застосування державної мови у різних сферах. Згідно з текстом закону, усі матеріали передвиборної агітації будуть публікуватися українською мовою.

Крім того, закон визначає, що єдиною державною мовою в Україні є українська та його використання обов'язково в органах державної влади. Документ зобов'язує посадових осіб володіти державною мовою і користуватися при виконанні службових обов'язків.

Також застосування української мови є обов'язковим в освіті, медицині, сфері обслуговування споживачів, під час публічних заходів, у рекламі на телебаченні та інших публічних сферах. Дія закону не поширюється на приватне спілкування і здійснення релігійних обрядів..

Політологи Олег Саакян і Кирило Молчанов прокоментували можливе скасування цього неоднозначно сприйнятого в суспільстві закону або його окремих норм.

"Можливість скасування мінімальна, так як дане питання викликало консенсус серед політичних та інтелектуальних еліт", - вважає Олег Саакян.

За його словами, спроби "підкоригувати" закон не знайдуть голосів в парламенті, і в тому числі – нового скликання.

Він вважає, що Верховна Рада буде дуже залежна від суспільно думки, і велика частина тих, хто прийде у парламент, не є системними політиками.

“Це люди з різних груп і сфер. Та ж партія "Слуга народ" - класична партія-голем, в якій резонансні теми можуть викликати процес фрагментації. Мені здається, навіть при наявності партійної позиції, зібрати голоси за подібні ініціативи всередині СН буде складно", - сказав він.

Саакян вважає, що суспільство втомилося від маніпуляцій на мовній темі, які ми неодноразово бачили.

Експерт упевнений, що в умовах відсутності запиту на нові мовні зміни, активна частина суспільства різко реагувати на будь-які ініціативи, що пов'язані з відміною мовного закону або змінами в ньому.

“Це може викликати дестабілізацію в суспільстві. Мені здається, зараз набагато важливіше взагалі дати час цим законом почати працювати. Він м'який, поетапний. Варто було б взагалі ввести мораторій на підняття мовних часом у політичних баталіях", - сказав він.

У теж час, політолог Кирило Молчанов не виключає можливість скасування цього закону.

Експерт нагадав, що ряд депутатів вже направили відповідне подання в Конституційний суд, враховуючи, що попередній мовний закон Колесніченка-Ківалова), той же суд скасував не по суті закону, а по формі прийняття (кнопкодавство), те ж саме можна ставити і новим законом.

"Цей закон приймався з кнопкодавством, тобто з порушенням регламенту", - говорить Молчанов, і це також одна з причин для його скасування, так як це порушення цим документом статті 10 Конституції України, згідно якої "гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України", - сказав він.

Молчанов також розповів про те, що вільний розвиток і використання будь-якої мови, крім української, можливо тільки на побутовому рівні, а от у будь-якій публічній сфері (робота, сфера обслуговування, ЗМІ, творчість, і т. д.) фактично забороняється використання інших мов - аж до введення системи штрафів через три роки.

“Тому вважаю цей закон дискримінаційним і таким, що порушує Конституції і прав громадян", - сказав він.

Як раніше повідомляли "Коментарі", глава Офісу президента України Андрій Богдан згоден надати російській мові регіональний статус в Донецькій і Луганській областях, якщо ці регіони повернуться під контроль України.