Павло Шандра: Хто замовив кампанію проти Портнікова?

Протягом декількох днів український інформаційний простір штурмує фігуру відомого українського публіциста Віталія Портникова. У Мережу було вкинуто кілька фрагментів його виступів, присвячених ставленню Портникова до соціально-економічного устрою України та питань військової служби.

Будучи витягнутими з контексту, вони створили враження того, що Віталій Портников проводить вододіл усередині України, виступаючи за нерівність між простими людьми і правлячим класом, виступаючи за те, щоби звичайні люди йшли воювати, якщо їм потрібна демократія. Насправді послання Віталія Портникова було рівно протилежним.

Він відстоює те, що воювати повинні всі й відсутність деяких представників правлячого класу на фронті не може служити виправданням бажанню ухилитися від військової служби. В умовах російської агресії кожна людина в міру своїх сил і фізичного здоров'я повинна захищати країну від війська диктатора Путіна.

Тим паче, якщо почитати російські тексти, можна побачити гостре бажання ворогів України знищити українську державність, яка в іншому разі буде прагнути до деокупації своїх територій після закінчення війни. У цьому сенсі російська агресія проти України здається дійсно екзистенціальною, такою, яку справедливо називають грою з «нульовою сумою», коли переможець отримує все.

Тепер щодо цькування інформаційного Портникова, яке розгорнулося в ці дні. Незалежно від того, хто перед нами – Портников чи непублічна людина, – не можна труїти людину за вирвані з контексту слова. Як правильно сказав французький філософ Франсуа Вольтер, «я можу не погоджуватися з вашою точкою зору, але я віддам життя за ваше право її висловлювати».

Але ця сама максима Вольтера належить і до тієї зустрічної кампанії, яка розгорнулася проти критиків Портникова, яких звинуватили в роботі на ФСБ і мало не участі у скоординованій з ворогом інформаційній кампанії. Якщо додержуватися цієї логіки, виходить, що будь-яку критику можна підігнати під ФСБ.

Аргумент про те, що пропагандист Володимир Соловйов показав у своєму шоу фрагменти виступу Портникова, також непереконливий. Годинник двічі на день показує 12:00 годин. Таким чином, інформаційна пропаганда цькування тих, хто виступив проти Портникова, майже не краща, ніж цькування самого Портникова.

Особливо не може не пригнічувати загроза звернення до спецслужб з проханням перевірити тих, хто критикує Віталія Портникова. Це не тільки порушує принцип свободи слова, але й схоже на шельмування опонентів. Таким чином, демократична дискусія та боротьба ідей підмінюються суперечкою про особистості. Це контрпродуктивно і говорить про те, що за роки російської агресії ми втратили здатність міркувати і сперечатися один з одним.

Важко не погодитися з Ілоном Маском, який підтримує зняття заборони на ТikTоk і переговори із соціальною мережею. Маск виступає за принцип взаємності, коли мережа «Х» могла би також вільно працювати у Китаї, як і ТikTоk в США.

Це новий тренд у політиці. До цього адміністрація Джо Байдена боролася з ТikTоk і тиснула на Фейсбук, про що говорив Цукерберг. Можна згадати тиск на адресу самого Маска, який в інтерв'ю відомому блогерові Джо Рогану за кілька тижнів до виборів розповідав, що на кону не просто майбутнє США, а і його особисте. З програшом демократів, очевидно, фіксується згортання лівих ідей і залучення до ідеї свободи дискусії.

В умовах повномасштабної російської агресії Україна має повне право вводити окремі обмеження на свободу слова. Але, найголовніше, необхідно, щоби держава говорила одним голосом в особі всіх її представників. Часто ми чуємо різноголосицю, яка дезорієнтує людей. Це набагато важливіше для перемоги України, ніж закручування інформаційних гайок.

Спроба постійно писати доноси у СБУ на небажаних призведе до того, що через кілька ітерацій небажаним стане сам автор доносу. Так уже було в радянській історії, і так може статися в умовах наших українських реалій. Суспільство має вести вільну демократичну дискусію, а не постійно апелювати до державних інститутів у спробі заткнути опонента.

І ще, як співають в опері Дж. Верди «Риголетто»: «Серце красунь, схильне до зради, і до перерви, як вітер травня». Ми бачимо це за одкровеннями Цукерберга і Білла Гейтса. До речі, останній ще недавно був форпостом підтримки Демократичної партії, а тепер заявив про повну підтримку порядку денного реформ Трампа.

У політиці потрібно залишатися патріотом України і сперечатися про смисли та ідеї, а не про особистості. Це завжди програшно в перспективі.