Вікторія Ліснича: Як бізнес через культурні проєкти формує національну стратегію країни?

Сьогодні саме культура  здатна донести всьому світові, хто ми є, за що боремося і чому заслуговуємо на підтримку. 

Бо мова митців  —  універсальна. Її розуміють в усіх куточка світу. Фільм, картина, музичний твір чи вишита сорочка не потребують перекладача. Вони одразу розповідають історію, закарбовують емоцію, формують образ країни у свідомості мільйонів людей. 

Україна — країна талановитих людей, колиска культури, народного ремесла, але якось так склалося, що довгий час наші митці не мали великої підтримки зі сторони держави та бізнесу. Хоча всі ми знаємо, що наявність власної культури — то індикатор нації.

Майстринь унікального петриківського розпису чи співаків народного співу в Україні вже майже не залишилось, бо ніхто й ніколи не інвестував у розвиток цих напрямів. І їх ще багато, таких унікальних напрямків української творчості, які сьогодні поступово вимирають. Бо в них ніхто не інвестує. А повинні були б інвестувати, виділяти гранти на розвиток. 

Сьогодні бізнес має стати стратегічним партнером держави у підтримці культурних ініціатив. Адже це не лише інвестиція в довгострокову репутацію, це вже сприяння міжнародному діалогу про майбутнє нашої країни. 

Бо культура є потужним інструментом “м’якої сили”. Вона здатна відкрити двері, які закриті для дипломатії. 

Наведу чудовий приклад інвестиції бізнесу в розвиток культурної дипломатії. 

За кілька днів на закритті Одеського кінофестивалю українцям нарешті покажуть фільм  продюсерської компанії Сота Сінема Груп «Війна очима тварин». Чому нарешті? 

Тому що ця стрічка вже підкорила Канни, Берлін та Нью-Йорк, щоразу розповідаючи історію нашої боротьби на увесь світ.  

А чи була би ця стрічка від українців із Шоном Пенном у головній ролі, якби бізнес не підтримав ідею митців? Ні! Фільм був знятий виключно за кошти українських бізнесів та міжнародних грантових фондів.

Чи взяти до прикладу бренд Gunia Project, що працює з українською керамікою, вишивкою й народними орнаментами та здобув міжнародне визнання завдяки поєднанню стародавніх технік та сучасного дизайну. Він народився з культурних експедицій засновниць компанії, які ризикнули інвестувати українське ремесло. І сьогодні бренд Gunia Project цінують люблять та купують далеко за межами України. До слова в дипломатичні поїздки речі бренду беру, в якості подарунків партнерами беру і я. Вони краще розкажуть про красу, історію та культуру нашої країни, ніж іноді я. 

Тому хочеться звернутися до українського бізнесу – так, благодійних напрямків, куди направити свої кошти сьогодні — багато. Але спробуйте і підтримку культурних проєктів зробити частиною своєї корпоративно - соціальної відповідальності. 

Це значно покращить вашу репутацію та відкриє нові перспективи для вашого бізнесу. Молоді працівники та засновники компаній дедалі частіше обирають роботодавців та партнерів за цінностями. І компанія, яка підтримує культуру, стає привабливішою в очах соціуму.

Тому запроваджуйте грантові програми для молодих митців, бо навіть невеликі суми можуть змінити творчі траєкторії. Підтримуйте культурні стартапи, долучайтесь до фінансування участі українських артистів у міжнародних фестивалях, адже там твориться імідж країни. Допомагайте створювати культурні простори в регіонах, розвивайте локальні мистецькі ініціативи, відроджуйте регіональні традиційні ремесла. 

Культура сьогодні має стати нашою національною стратегією. Вона єднає суспільство, дає сили вистояти, формує обличчя України у світі. Якщо ми не говоритимемо про себе через музику, кіно, мистецтво — це зроблять інші, але вже не нашими словами.

Бізнес, який інвестує в культуру, фактично інвестує в майбутнє України. Бо сильна культура робить сильним і бізнес, і державу. І цей союз здатен стати фундаментом для нашої перемоги — і на полі бою, і на полі сенсів.