Блог

Алексей Буряченко: Інавгурація Трампа і асиметричні дії України

Щодо перенесення війни на територію ворога.

2

comments745

Алексей Буряченко

Политолог, кандидат политических наук, доктор философии, юрист, финансист

Исполнительный директор Ассоциации органом местного самоуправления "Международная ассоциация малых громад"

Знову про Трампа і початок його каденції, оскільки новини сиплються великим валом 😉  Але перед цим хочеться підняти тему, також, для нас важливу тему "перенесення війни на територію ворога", що має не тільки важливу військову складову, але в діалогово-політичну. Адже, саме після успішної реалізації Курської операції та реалізації "бавовни" на військово-стратегічних об'єктах, в РФ почали говорити про "гарантії безпеки" і для них... Як би це не виглядало фантасмагорично, але в росії дуже занепокоєні тим питанням, що по факту, саме путін "приніс війну" в домівки звичайних, як він сам каже, "рядових росіян" і ця тенденція для нього-путіна є дуже політично-загрозливою.

 

Дуже вірно, що ми продовжуємо масштабувати такі асиметричні дії і розвивати наші технологічні можливості. Так, абсолютно очевидно, що створення Україною ракет та безпілотників власного виробництва, які можуть, припустимо, долетіти до військових об'єктів в Москві, є чутливим політичним аргументом для путіна.

 

І що тут також важливо відзначити, наскільки ефективною зараз є взаємодія "силових" органів по синхронізації дій і обміну актуальною інформацією. Так, показово, що ГУР, Державне бюро розслідувань та СБУ не конфліктують, а дуже чітко, в межах своїх підслідностей та повноважень комплексно реалізують пріоритети національної безпеки, як внутрішні, так і зовнішні. І якщо ГУР та СБУ роблять більше зовнішній акцент, то, наприклад, ДБР переважно зайняте знешкодженням зрадників та колаборантів в середині країни, серед "консерв" в державній службі, податковій, митниці та усіх правоохоронних органах. Показовим є оголошення державної зради головному провіднику "руського міру" через московську церкву олігарху Новінському, за яким давно уже тюрма плаче на безмежний строк.

 

Створення українського аналогу Моссаду, це не мрія чи забаганка, це критична необхідність для забезпечення справедливості і невідворотності покарання тим людям, які допомоли агресору, присягнувши на вірність, та забезпечення міцного контртерористичного щиту для нашої держави. Але для успішності цього задуму потрібно зберігати внутрішню єдність і націленість на результат.

Якщо відверто, то різного роду ініціативи про "уряд національної єдності" чи необхідність старту політичного сезону, ще до досягнення, як мінус завершення гарячої фази війни з сильними гарантіями безпеки, є абсолютно диструктивними, навіть не зважаючи на свою заманливість і псевдо-демократичний відтінок.

 

Такі самознищуючі ініціативи, поза сумнівом, підхопить росія і буде розганяти "зрадоньку" всередині країни сіючи внутрішній розбрат, апатію та ненависть. І як наслідок, про оновлену "силову інфраструктуру", яка кристалізується саме під час війни, направлена на забезпечення ЄДИНИХ пріоритетів національної безпеки, можна просто забути... Оскільки, принципи квотного розподілу влади, враховуючи наші історичні політичні традиції, направлять їх зусилля не проти ворога, а проти один-одного, бізнесу та звичайних громадян...

 

Так що коли ми радіємо успіхам наших "силовиків", не забувайте як це було раніше, коли майже усім складом в Криму та на окупованій частині Донбасу поліцейські, судді, прокурори та інші, перейшли на бік ворога, і цінуйте те, що є зараз. Процеси самоочищення, як кажуть, зараз "на марші", але, повірте, ще дуже далекі до свого логічного завершення.

 

На останок, потрібно також відзначити, що "100-річна" угода з ВБ відкриває для нас можливості тісної співпраці з однією із найпотужніших розвідок світу! Втрачати таку можливість, заради задоволення власних політичних амбіцій, було б просто злочинно.

 

Тому, враховуючи вищевикладене, ставте питання правильно -- той хто запропонує сильну та суб'єктну політику для нашої держави(внутрішню та зовнішню), а не кине її в смертельний хаос і має отримати суспільну довіру та підтримку. Не зважаючи на фамілію. Зараз є потреба не в популізмі опозиційних політиканів, а, перш за все, в конкуренції ідей! Оскільки прості технічні зміни в кабінетах результати не принесуть і ми маємо це усвідомлювати.

 

Державницький підхід -- це те, що маємо відродити і чим пишатися! А обслуга зовнішніх гравців, таких як росія, з одного боку, олігархів, з другого, і "глобалістів-грантоїдів", з третього, має залишитися в минулому. А "світ Трампа" буде саме таким -- прагматично-національно орієнтованим. І не потрібно сц😉ти проти вітру, можна, делікатно кажучи, нашкодити самим собі.


comments

Новости партнеров

comments

Другие материалы автора


Новости

Подписывайтесь на уведомления, чтобы быть в курсе последних новостей!