logo_ukra

Coinspot 01.10.2020

BTC/USD

10810.94

ETH/USD

360.14

LTC/USD

46.47

НБУ 01.10.2020

USD/UAH

28.45

EUR/UAH

33.35

RUB/UAH

0.37

comment

Рубрики

comment

МЕНЮ

Головна Статті Бізнес Агро Продовольча криза в Україні: як погода і карантин позначаться на майбутньому урожаї і запасах продуктів у країні
commentss НОВИНИ Всі новини

Продовольча криза в Україні: як погода і карантин позначаться на майбутньому урожаї і запасах продуктів у країні

Експерти вже сьогодні попереджають, що коронавірус і аномальна посуха негативно позначаться на майбутньому врожаї і, відповідно, запасах продуктів. «Коментарі» розбиралися, чи варто українцям готуватися до дефіциту продуктів харчування

21 травня 2020, 18:46 comments2664
Продовольча криза в Україні: як погода і карантин позначаться на майбутньому урожаї і запасах продуктів у країні

Безсніжна зима і бідна на опади весна, яка періодично "радувала" градом і похолоданням, вдарили по врожаю. Синоптики прогнозують аномально спекотне літо, а економісти говорять про посилення економічних проблем. Видання "Коментарі" за допомогою експертів розбиралася, як мінімізувати ризики продовольчої кризи в Україні.

Вплив погоди на майбутній урожай

Відсутність опадів взимку і протягом більшої частини весни, помножені на аномальні тепло і сильні вітри, висушили грунти і стали причиною низької водності річок в Україні. Начальник відділу гідрологічних прогнозів "Укргідрометцентру" Вікторія Бойко ще в березні попереджала, що все це може мати негативні наслідки для різних секторів економіки. Наприклад, для сільського господарства могли обмежуватися обсяги води.

Поки цього не сталося, але в травні секретар РНБО України Олексій Данилов зазначив, що ймовірність маловоддя вимагатиме оптимізації використання водних ресурсів та економного водоспоживання. Правда, представники Державного водного агентства України запевняли, що населення і аграрії будуть забезпечені водою. І панікувати, мовляв, не варто. Але занадто часто заяви чиновників в стилі "все добре, прекрасна маркіза", були далекими від реалій.

Аномально тепла, безсніжна зима і відсутність весняних опадів у більшості регіонів України, тривалі нічні морози протягом березня-квітня (на поверхні ґрунту температура сягала мінус 10-15 градусів), травневі заморозки, урагани і пилові бурі, карантинні заходи – це ті форс-мажорні обставини, з якими ми зіткнулися в цьому сезоні. Безумовно, все це завдало значного удару по сільському господарству, зазначає доктор економічних наук, заступник директора Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" Ольга Ходаковська.

"Від посухи в цьому році постраждало близько 15% всіх посівів, – підкреслює вона. – Найбільші збитки нанесені південних областях України, де втрати озимих оцінюються мільярдами гривень. В Одеській, Херсонській, Запорізькій та Миколаївській областях ситуація з урожаєм озимих є критичною. У цих регіонах посуха триває фактично з липня минулого року. Так, в Одеській області повністю загинула майже третина озимих. У південних районах регіону, за попередніми даними, цифра сягає 70-80%, іноді і на всі 100%".

Через брак опадів провести пересів посівів на більшості територій не представляється можливим.

"У цьому році постраждали не тільки озимі культури, – продовжує доктор економічних наук. – Весняними приморозками пошкоджено посіви цукрових буряків, гірчиці, картоплі, насадження кісточкових (особливо рання черешня, абрикос, персик), ягідники, столові сорти винограду і так далі...".

Проблем додає і те, що завдяки теплій зимі вижили всі шкідники. А це збільшує потребу у засобах захисту рослин (ЗЗР).

За словами Ольги Ходаковської, черговим викликом для сільського господарства України може стати засуха через нестачу води в річках і пересихання малих водотоків.

"За прогнозами Інституту аграрної економіки, виробництво продукції рослинництва в поточному році порівняно з попереднім періодом зменшиться як мінімум на 5%, зернових – на 10%, в тому числі пшениці на 12%, – говорить експерт. – Недобір у своїй області прогнозують і пасічники, які очікують зменшення обсягу меду та квіткового пилу. Впродовж останніх 120 років в Україні зафіксовано понад 70 масштабних посух. Вже у період незалежності України ми проходили роки з сильними засухами – 1994, 1996, 1999, 2000, 2003, 2005, 2007. У окремих з них ситуація була критичною, проте жодного разу до проблем з голодом це не призвело".

Запаси продуктів в Україні: привіт від глобального потепління

"Ми прожили рекордно теплі і сухі зиму і початок весни. Рівень води в річках України найнижчий за останнє сторіччя, – зазначає експерт Інституту української політики Артем Петренко. – І хоч у травні пішли дощі, вже очевидно негативний вплив на врожай сільгоспкультур. За різними прогнозами, урожай зернових буде нижче торішнього на 9-20%. Квітневі заморозки серйозно вплинуть на зниження врожаю ягід і фруктів. Частині громадян завадив карантин засадити свої городи".

Експерт з екологізації тваринництва ГО "Екодія" Анна Даниляк впевнена, що всі несприятливі погодні умови, які обрушилися на нас останнім часом, закономірно позначаються на врожайності. І є проявом глобальної зміни клімату.

"Аномальні погодні явища і раніше траплялися час від часу. Але їх частота і характер в останні десятиліття дійсно створюють сильні ризики для агровиробництва. Вони вже не ситуативні, а системні. І можна очікувати, що надалі цьогорічні аномальні ситуації стануть нормою", – відзначає експерт.

Протистояти ситуації Ганна Даниляк пропонує за допомогою низки мір.

"Всім галузям слід зменшувати свій вплив на навколишнє середовище, скорочувати викиди парникових газів. У тому числі, це повинен зробити агросектор, так як він один з основних джерел парникових газів, – підкреслює експерт. – Це і інтенсивне тваринництво, яке найбільше з усього агро виробляє парникові гази. І безвідповідальне поводження з відходами тваринництва та добривами. Адже не всі добрива йдуть на благо. Надлишок або високі концентрації його – це джерела парникових газів та забруднення води (якої і без того стає все менше). Можна згадати також розорення і інтенсивну обробку земель: викиди газів, втрата родючості ґрунтами, знищення природних екосистем, які поглинають та втримують вуглець, й інше".

Враховуючи, що кліматична криза з нами надовго, поряд зі зменшенням впливу (попередження ще більшого зміни клімату) слід адаптуватися, попереджає Ганна Даниляк. Так, для агросектору, за її словами, критично важливими є практики збереження вологи і природної родючості ґрунту.

"Як ніколи актуальні практики крапельного зрошення, мульчування, і оброблення землі без оранки (no-till), агро-лісо меліорації, створення і підтримка багаторічних насаджень, дотримання процедур поводження з відходами тваринництва, диверсифікація культур для вирощування, – перераховує експерт. – Все це завдає менше шкоди навколишньому середовищу, допомагає адаптуватися до змін".

Зазначені рішення, вважає Ганна Даниляк, вимагають дій на різних рівнях. У тому числі – на вищому державному. На її думку, це має бути невід'ємною частиною продовольчої політики країни.

"Дещо з цього вже увійшло в сільськогосподарські практики еко відповідальних і далекоглядних виробників та фермерів, – підкреслює експерт. – Тепер це має стати нормою для інших, якщо хочемо зберегти агровиробництво, дуже залежне від природи".

Заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький запевняє, що уряд планує виділити безповоротну разову фінансову допомогу аграріям за втрачені посіви. Мова нібито йде про безповоротної разової фінансової допомоги за втрачені посіви розміром 4,5-5 тис. грн на гектар. Але поки це лише плани. А реалії такі, що втрати аграріїв – величезні. А тут ще й корона-криза...

Вплив корона-кризи на продовольчу кризу

У березні, після оголошення карантину, Україна немов прокотилася на машині часу в часи дефіциту – радянські і лихі 90-ті. Ринки, кіоски і невеликі продмаги, опинилися "під замком", а атака споживачів на торгові центри призвела до зяючих порожнечами полиць з крупами, борошном, тощо. І хоч через якийсь час ситуація налагодилася, осад залишився. У тому числі від різкого зльоту цін на ряд ще недавно доступних найменувань.

Держрезерв рапортував про готовність направити ряд необхідних найменувань в регіони. Але цю заяву економічний і політичний експерт Борис Кушнірук назвав ритуальною, суть якого – заспокоїти панічні настрої, показати, що є запаси тих же борошна, круп, масла, консервів, що все в порядку. Куди більшою проблемою Кушнірук називав стрімко падіння купівельної спроможності населення. Карантин адже багатьох позбавив роботи. А реальної допомоги малому та середньому бізнесу держава так і не надало.

Для вітчизняних фермерів, наприклад, стало шоком засилля іноземних овочів (зовсім навіть не дешевих албанської капусти, польського редиски, турецьких огірків і китайського часнику), тоді як українські аналогічні позиції доводилося віддавати перекупникам за безцінь.

Юридичний і політичний експерт Ігор Алексєєв нагадує, що карантин перервав, а в деяких випадках і обірвав, певні виробничі ланцюжки, в тому числі в аграрному секторі. Все це елементи продуктової безпеки.

Ольга Ходаковська впевнена, що нинішні катаклізми можуть накласти негативний відбиток на продовольчу безпеку, яка проявляється у фізичній і ціновій доступності агропродовольчих товарів.

"З фізичною доступністю (наявністю продовольства на полицях магазинів) проблем бути не повинно, оскільки протягом останніх двох років Україна щорічно збирала понад 70 млн т зернових за внутрішньої потреби в 20-24 млн тонн і близько 25 млн т олійних культур при внутрішньому споживанні 14 млн тонн, – говорить експерт. – А ось питання цінової доступності залишається відкритим. При відсутності належного цінового регулювання існує ймовірність того, що ціни можуть стрімко піти вгору або статися засилля дешевого і не завжди якісного імпорту, що теж не виключено. За попередніми оцінками, вже в цьому році можуть зрости ціни на хлібобулочні вироби, картопля, овочі, фрукти, ймовірно і на продукцію бджільництва".

Проблему з фізичною доступністю повинен вирішувати Держрезерв, сформувавши необхідні запаси продовольства. А що стосується цінової доступності – це вже пряма завдання Аграрного фонду, який через держзакупівлі і відповідні інтервенції може здійснювати непряме регулювання цін і стримувати їх зростання на продовольчі групи товарів.

"При адекватному реагуванні згаданих державних інституцій (Держрезерв і Аграрний фонд) на існуючі виклики і загрози – проблем з продовольством цілком можна уникнути, – впевнена Ольга Ходаковська. – Однак вже зараз вони повинні активно працювати в цьому напрямку, створюючи "подушку" продовольчої безпеки".

На думку доктора економічних наук, введене урядом з 18 травня на період карантину регулювання цінової надбавки (Постанова КМУ від 22.04.2020 №341) на соціально значущі продовольчі товари істотного впливу на ціноутворення мати не буде і глобально проблему не вирішить. Швидше за все, воно буде діяти на ринку як "слабке заспокійливе", вважає експерт.

Продовольча криза в Україні: питання експорту

Артем Петренко зазначає, що світовий ринок подає тривожні сигнали.

"Пандемія вплинула на ряд великих господарств у різних країнах, які були змушені обмежити свою роботу через спалахи захворюваності серед співробітників. В результаті ряд країн вже ввели обмеження на експорт продуктів АПК. Наприклад, В'єтнам обмежив експорт рису, Росія – обробленого зерна, Казахстан – пшеничного борошна, гречки, цукру, соняшникової олії і деяких овочів", – говорить експерт Інституту української політики.

Він також звертає увагу, що керівник продовольчої програми ООН Девід Бізлі заявив про загрозу голоду "біблійних масштабів" через проблеми з поставками, пов'язаними з карантином.

"Але цю заяву треба пояснити, – каже Артем Петренко. – Насправді, хронічний дефіцит продовольства у ряді найбідніших країн існує давно. І тут кілька причин. По-перше, випереджаючі темпи зростання попиту в багатомільйонних державах, таких, як Китай, Індія, Бразилія. По-друге, скорочення посівів. В останні роки на кожну людину в світі припадає 0,1 га посівів зернових культур, що вдвічі менше, ніж було на початку 60-х років минулого століття. Все більша кількість країн для задоволення своїх потреб покладається на імпортне зерно, тим самим підвищуючи ціни. За даними минулорічного звіту ООН, число голодуючих у світі зростала третій рік поспіль".

Прогнози ООН, за впливом глобального потепління також невтішні. Вже з цієї причини щорічно випадає з сільгоспобігу близько 1,7 млн га землі. І попит буде зростати – щорічно населення світу збільшується на 80 млн осіб. А темпи зростання населення майже в півтора рази випереджають темпи збільшення виробництва продовольства, призводить статдані Артем Петренко.

"З аналізу Всесвітньої продовольчої програми випливає, що 135 мільйонів чоловік на Землі наближаються до межі голоду. А через коронавірус до кінця 2020 року на грані голоду можуть опинитися ще 130 мільйонів чоловік. Все це означає, що світова спільнота буде дуже сильно тиснути на українську владу, щоб вони не обмежували експорт продовольства з України. Бо тут вже присутні інтереси найбільших світових трейдерів", – резюмує представник Інституту української політики.

Думки експертів щодо експорту продукції АПК розділилися. Одні радіють тому, що Україна побила новий рекорд з експорту зерна – понад 52 млн тонн. За кордон вивезли понад 27 млн тонн кукурудзи (+9,8%), близько 20 млн тонн пшениці (+32,3%), понад 8 тис. тонн жита, майже 4,8 млн тонн ячменю (+38,7%), за станом на середину травня, тоді як маркетинговий рік (липень 2019 — червень 2020) ще не завершений. Плюс, експортовано понад 300 тис. тонн борошна – майже на чверть більше, ніж роком раніше.

Експерт економічних програм Українського інституту майбутнього (УІМ) Данило Монін впевнений, що експорт Україні потрібен. І щоб показати себе відповідальним партнером, виконує контрактні умови. І заради припливу в країну валюти – на тлі того ж "провалу" в цій частині у зв'язку з різким скороченням надходжень від заробітчан. Плюс, є можливість "застовпити" за собою нові ринки.

Керівник Центру аналізу та стратегій (ЦАіС) Ігор Чаленко також виступає проти скорочення або "заборони заради заборони експорту української сільськогосподарської продукції.

"Україна як один із серйозних гравців на світовому агроринку не повинна втрачати своїх позицій, – упевнений експерт. – Навпаки, ми повинні думати над тим, щоб поступово трансформувати наш експорт з переважно сировинного характеру на продукцію з високою доданою вартістю. У той же час відпускати цей процес виключно у вільне плавання не можна. Нинішній рік дуже неоднозначний. З одного боку, маємо світове порушення логістичних ланцюжків як наслідок боротьби з коронавірусом. Яскравий приклад – конвенція про заборону тимчасового вивезення часнику, гречки і цибулі з боку Білорусі для стабілізації ситуації на внутрішньому ринку".

Заборону на експорт сільгосппродукції встановлювали також інші країни Євразійського економічного союзу, країни Південно-Східної Азії, Туреччина і низка інших держав, нагадує Ігор Чаленко.

"Для України це означає, що швидко компенсувати брак продукції за рахунок імпорту за адекватні кошти не вийде, як це було раніше з тією ж картоплею, наприклад, або гречкою, – продовжує експерт. – Вже сьогодні кожен п'ятий овоч або фрукт – це імпорт. З іншого боку, внутрішні адміністративні заходи по боротьбі з коронавірусом, а також несприятливі погодні умови говорять про те, що втрати від торішніх показників врожайності складуть не менше 15%".

Очевидним у цій ситуації є те, що державі необхідно в терміновому порядку переглянути баланси попиту і пропозиції на сільгосппродукцію і, базуючись на відповідні дані, відкоригувати роботу Держрезерву.

"Саме від ефективності даного Держагенства буде залежати, наскільки вдарить по нас продовольча криза, – вважає керівник ЦАіС. – У наближенні останнього у мене немає ні найменших сумнівів. Що стосується заборони на експорт, то це лише крайній допоміжний інструмент, щоб уникнути гострого дефіциту агропродукції всередині країни за умови, що інші запобіжні заходи не дозволять стабілізувати ситуацію".

Інші вважають, що експорт сільськогосподарської сировини і продукції слід обмежити, а то й зовсім припинити. В цілях все тієї ж продуктової безпеки.

У РНБО звернули увагу Кабміну на нагальну необхідність перегляду системи формування держрезерву. Однак уряд розкритикованої низкою профільних комітетів "програмі діяльності" одним із пріоритетів визначає як раз таки експорт. Причому не готової продукції із доданою вартістю, а продовольчої сировини.

Як не допустити продовольчої криза в Україні

Ми звикли жити за принципом "сподівайся на краще, але готуйся до гіршого". І цього разу українцям, схоже, потрібно готуватися до чергових непростих часів. А владі – вживати превентивних заходів.

Ольга Ходаковська вважає вкрай важливим вже сьогодні звернути увагу на необхідність забезпечення потреби в посівному матеріалі для наступного сезону, створивши відповідний насіннєвий фонд. Це, на її думку, буде особливо актуальним для областей, які найбільше постраждали від погодних катаклізмів.

"Проблема значно ширше, ніж здається на перший погляд, – впевнена експерт. – Адже з втратою посівів загострюється проблема платоспроможності українського аграрія. Чи вистачить у нього коштів, щоб провести наступну посівну кампанію? А це значні витрати на обробіток ґрунту, паливно-мастильні матеріали, добрива, ЗЗР, зарплату... Як бути господарствам, які взяли кредити в банках і тепер не зможуть їх погасити, причому мова йде як про відсотках, так і за тіло кредиту? Як виплатити орендну плату за земельні паї селянам? Чим розрахуватися по заборгованості по зарплаті? Яким чином виконати податкові зобов'язання перед державним і місцевими бюджетами? Останні, до речі, теж недоотримають значні грошові надходження у вигляді податків і зборів, що без відповідних бюджетних субвенцій може негативно позначитися на розвитку сільгосп-територій і виконання ними важливих соціальних функцій".

Залишати аграрія наодинці з бідою не можна, підкреслює Ольга Ходаковська. Адже це вдарить по життєдіяльності багатьох сфер національної економіки, по добробуту кожного з нас.

Щоб мінімізувати ризики, доктор економічних наук вважає необхідним вжити ряд заходів, серед яких:

– надання безповоротної фінансової допомоги тим виробникам, які постраждали від посухи та інших природних катаклізмів (пилові бурі тощо), а також карантинних заходів, пов'язаних з пандемією COVID-19;
– забезпечення компенсації відсотків за кредитами та відстрочення погашення тіла кредиту для с/г підприємств і фермерських господарств, які понесли збитки з тим, щоб зберегти їх життєздатність;
– повне або часткове звільнення від сплати податків для агровиробників, які постраждали від стихійного лиха;
– надання субвенцій місцевим бюджетам;
– розвиток агрострахування;
– розвиток поливного землеробства (відновлення меліоративних систем, вдосконалення роботи водогосподарського комплексу, створення асоціацій водокористувачів, компенсація вартості робіт з будівництва систем крапельного зрошення, відновлення механізму компенсації вартості електроенергії при зрошенні тощо);
– селекція і насінництво стійких до посушливих умов сортів і гібридів сільськогосподарських культур, насіння яких проростає при мінімальній кількості вологи.

Метою продуктової безпеки Артем Петренко радить нашій владі зробити наступні кроки:

1. Постійно уточнювати прогнози врожаю і продовольчого балансу за всіма продуктовими групами.
2. Створити достатні запаси в державному резерві.
3. Не чекаючи кризових ситуацій, обмежити експорт за тими групами продовольства, за якими прогнози показують можливість появи навіть найменшого дефіциту. "Як би на нас не тиснули наші іноземні партнери. Це дуже серйозно, – упевнений експерт. – Ситуація, коли захисні маски продали за кордон, а потім були змушені імпортувати їх втридорога, повториться не повинна".
4. Постійно взаємодіяти з торговими мережами, щоб вони заздалегідь уклали імпортні контракти по ряду товарних груп і створювали додаткові запаси, де це можливо.
5. Заздалегідь створити інфраструктуру виїзних продуктових ярмарків у всіх регіонах країни, які потрібно буде проводити в разі найменших натяків на дефіцит і зростання цін.

"18 травня набула чинності постанова Кабміну про держрегулювання цін на соціальні та протиепідемічні товари, – нагадує експерт. – Але прямих адміністративних обмежень не достатньо. Важливо заздалегідь створювати додаткову пропозицію у всіх регіонах України. Крім цього, важливо продовжити земельну реформу. Від доведення до розуму земельного кадастру та побудови надійної системи реєстрації та захисту земельної власності – до збільшення якісної системи підтримки українських фермерів, у тому числі, у 2021 році. При правильних діях влади всіх рівнів, Україна цілком зможе забезпечити свою продовольчу безпеку".

Нагадаємо, в Україні станом на 16 квітня аграрії посіяли 4,8 млн га ярих зернових, зернобобових і технічних культур, що становить 32% до прогнозу (15,3 млн га). При цьому, 2,1 млн га було засіяно За останній тиждень. Аграрії практично закінчили посів гороху 375,6 тис.га (95%) і вівса 92,5 тис. га (97%), згідно прогнозу (396,5 тис. га і 95,6).


Читайте Комментарии в Google News

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб першими дізнатися про найважливіші події!


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: https://comments.ua
comments

Новини партнерів

Новини

Підписуйтесь на повідомлення, щоб бути в курсі останніх новин!