Бюджет карантину: удар по соціалці, культурі та "пожежна цистерна" замість стабілізаційного фонду

Перший місяць активної боротьби України з коронавірусом залишився позаду. Більша частина населення вже чотири тижні сидить вдома (згідно з офіційним трактуванням), діяльність малого і середнього бізнесу перебуває під фактичною забороною, а президент щовечора повідомляє українцям новини з фронту війни з епідемією. І лише 13 квітня, на другий місяць карантину в Україні, Верховна Рада прийняла зміни фінансової політики держави, проголосувавши за внесення змін до Державного бюджету на 2020 рік. Журналісти "Коментарів" уважно вивчили всі нюанси головного фінансового документа країни.

Бюджет карантину: дві спроби на прийняття

Необхідність привести бюджет-2020 у відповідність до ситуації, що виникла під час карантину (зокрема, врахувати в ньому численні заборони і неможливість роботи для маси підприємств і цілих галузей) була усвідомлена урядом ще в кінці минулого місяця. Тоді, 29 березня, у Верховній Раді був зареєстрований законопроект №3279 авторства Кабінету Міністрів України, яким пропонувалося внести зміни в кошторис роботи держави на 2020 рік. Однак набрати необхідну кількість голосів на позачерговому засіданні Ради 30 березня документ не зміг, і парламентарі прийняли компромісне рішення доопрацювати законопроект у скорочений термін.

Доопрацьований законопроект №3279-д був внесений у Верховну Раду 11 квітня рядом депутатів, і своїх колег парламентарії підтримали, 13 квітня проголосувавши за зміни в бюджеті 249 голосами.

Бюджет карантину: жити стане важче і дорожче

У Міністерстві фінансів України відзначили, що в рамках нового Держбюджету був створений Фонд боротьби з коронавірусом на 64,7 млрд грн. У ньому, зокрема, передбачено 15,8 млрд грн на доплати медикам, 3 млрд грн для резервного фонду і 10,6 млрд грн на одноразові доплати до пенсій. У відомстві заявили про збереження витрат на оборону і безпеку держави, соціальні витрати, на підтримку АПК та дорожню інфраструктуру.

Також у Мінфіні оголосили про збільшення держбюджету на 29,3 млрд грн для забезпечення зростання пенсій, 3,3 млрд грн – для обслуговування держборгу. Ще 1,6 млрд грн будуть відправлені на реструктуризацію вугільної галузі і оплату праці гірників.

Однак при заявлених на боротьбу з коронавірусом 64,7 млрд грн зміни в бюджет щодо його доходів, видатків та дефіциту виявилися куди вище. Так, замість затверджених в 2019 році доходів державного бюджету в розмірі 1,095 трлн грн, Кабмін планує отримати в новому бюджеті лише 975,8 млрд грн, при цьому витрати з 1,184 трлн грн зростуть до 1,266 трлн. грн. Сильніше всього новий бюджет вдарить по граничному дефіциту, який зросте з первинних 96,275 млрд грн до 298,4 млрд грн, або 7% ВВП.

Автори законопроекту очікують зниження податкових надходжень на 145,4 млрд грн, з яких 39,2 млрд грн припадає на втрати з податку на прибуток підприємств і доходи фізичних осіб. Також 22 млрд будуть недоотримані у зв'язку з відсутністю рентних платежів за користування надрами, а 45,7 млрд грн держбюджет втратить через зниження імпорту і сплати ПДВ при його ввезенні.

В черговий раз виявиться проваленим план з приватизації. Замість 12 млрд грн, запланованих по цій статті в торішньому варіанті державного бюджету-2020, автори законопроекту №3279-д не розраховують отримати більше 500 млн грн.

"Дістанеться" та пересічним українцям – згідно із законопроектом, економіку країни очікує падіння ВВП на 3,9%, інфляція складе 8,7%, безробіття сягне 9,4%, а середня зарплата впаде на 0,3% – з 10 847 (дані на кінець лютого) до 10 706 грн.

Втім, страждати пересічні українці будуть не одні: законопроектом затверджено рішення обмежити на час карантину грошову винагороду і заробітну плату керівників державних підприємств 10-ма мінімальними заробітними платами або 47 230 гривнями.

Бюджет карантину: одним уріжуть, іншим додадуть

Епідемія коронавіруса поставила перед владою безліч нових завдань у бюджетній сфері і вирішувати її почали за звичною схемою перерозподілу витрат на "більш потрібні" статті.

Так, хоча в Мінфіні і заявили про збереження витрат на соціальну сферу, на ділі її урізали вельми істотно. Найсильніше постраждали субсидії, розмір яких у затвердженому варіанті державного кошторису на 2020 рік був знижений відразу на 8,2 млрд грн.

На другому місці виявився розвиток, насамперед, регіональний. Фонд регіонального розвитку "схуд" відразу на 4,9 млрд – до 2,6 млрд грн. Був повністю виключений рядок субвенції на підтримку об'єднаних територіальних громад в 2,1 млрд грн, і така ж доля спіткала Фонд енергоефективності – мінус 1,6 млрд грн.

Говорячи про збереження соціальних витрат, у Кабміні все ж злукавили: виплати малозабезпеченим сім'ям також впадуть на 1,3 млрд грн.

Серед "постраждалих", вже за традицією, виявилася й вітчизняна освіта:

– на 1,553 млрд грн урізана субвенція місцевим бюджетам на доплати педагогам;

– на 1 млрд урізана субвенція місцевим бюджетам за програмою "Здібна школа для кращих результатів", а 361 мільйон втратила програма "Нова українська школа";

– було знято фінансування у розмірі 500 млн грн на створення Фонду президента України в підтримку освіти, науки і спорту. Також не буде створено Фонд розвитку закладів вищої освіти з фінансуванням в 250 млн грн.

Традиційно постраждає Міністерство культури та інформаційної політики, чиї витрати урізані на 7,248 млрд грн. Серед "рекордсменів" – Міністерство регіонального розвитку, чиї витрати знизяться на 5 млрд грн.

Серед "потерпілих" від перерозподілу бюджету виявляться багато відомства: Мінфін (мінус 1,016 млрд грн), Міністерство інфраструктури (– 971 млн), Мінекономіки (– 882 млн грн), Міністерство у справах ветеранів (– 816 млн грн), ДБР (– 486 млн грн) та інші.

Однак є й ті, кому пощастило. Так, 100 млн грн отримає Дніпро на добудову нового аеропорту, Український інститут при МЗС України отримає 21 млн грн, а національний парк "Софіївка" – 15 млн грн.

Головними ж "щасливчиками" стали судді – на потреби Державної судової адміністрації депутати погодилися виділити на 1,077 млрд грн більше, ніж раніше.

Бюджет карантину: будемо брати в борг 642 млрд грн

Хоча в Кабміні і постаралися перерозподілити видатки з "непотрібних" статей на "потрібні", зростання дефіциту держбюджету-2020 з 96 до 298 млрд грн ставить неминуче питання пошуку додаткових коштів на фінансування дефіциту.

Втім, у Кабінеті міністрів не стали шукати новий варіант відповіді і пішли протоптаним попередніми урядами шляхом, вирішивши зайняти гроші як всередині країни, так і закордоном, для чого збільшили граничний ліміт державного боргу з 2,045 трлн грн до 2,387 трлн грн.

Згідно з новим проектом бюджету, в 2020 році Кабмін візьме в борг 642,6 млрд грн, що на 277,5 млрд грн більше, ніж раніше. Левову частку майбутніх запозичень – 377,6 млрд грн – КМУ планує взяти в борг в Україні.

На думку економічного експерта Українського інституту майбутнього Данила Моніна, механізм внутрішніх позик може бути представлений або як прямою видачею НБУ в борг Мінфіну 100 млрд грн, або шляхом купівлі Нацбанком чергових облігацій державної внутрішньої позики, емітованих Мінфіном.

На зовнішніх фінансових ринках Кабмін розраховує запозичити 265,1 млрд грн, з яких, на думку Моніна, 3-4 млрд дол. складе фінансування від МВФ і якась частина – від Світового банку.

Сукупно, за підрахунками Кабміну, у 2020 році на погашення заборгованості доведеться закласти 346 млрд грн, що на 63,8 млрд грн більше колишніх показників.

Бюджет карантину: пожежний фонд замість подушки безпеки і емісія

Експерти дещо розділилися в оцінці прийнятого бюджету. Так, на думку політолога Руслана Бортника, головними причинами секвестру держбюджету є не коронавірус, а відставка тандему "Гончарука-Богдана", переділ їх спадщини і бажання взяти нові борги.

Як пише експерт, карантин триває всього один місяць, і що буде далі з захворюваністю і з економікою, ні в кого повного розуміння немає.

"Бюджет боротьби з інфекцією – 65 млрд грн., а дефіцит збільшили більш ніж на 200 млрд. (які треба позичити, і в цьому головний сенс), а витрати – на більш ніж 82 млрд. Ще раз: 65 – 200 – 82 млрд. Завжди думав, що "секвестр" – це, насамперед, урізання витрат, а не доходів і спроби взяти в борг більше", – міркує Руслан Бортник.

На думку економічного експерта Українського Інституту майбутнього Данила Моніна, пропозиції Кабміну і нардепів в цілому адекватні в поточній ситуації. Так, заявлений дефіцит 7%, на його думку, в цілому адекватний показникам країн ЄС і США, що становлять 5-10%. Логіка Кабміну урізати непотрібні витрати і створити стабілізаційний фонд на боротьбу з коронавірусом – також здається йому вірною. Щоправда, остаточний розмір фонду виявився майже вдвічі менше початкового варіанту – 64,7 млрд грн замість 124 млрд грн.

"Мене дивує, що стабілізаційний фонд планується використовувати для виплат пенсіонерам. Справа в тому, що фінансування ПФ і так збільшено до 202 млрд (ми в березні прогнозували дефіцит ПФ на рівні 200 млрд). Тому, по ідеї, краще стабілізаційний фонд задіяти на інші заходи", – говорить експерт.

Також, за словами експерта, оцінка Кабміном падіння доходів держбюджету виявилася вище, ніж підрахували в Українському інституті майбутнього. Але в цілому Монін прогнозує, що кінцеві доходи держбюджету в 2020 році будуть вищі, ніж говориться в законопроекті №3279-д.

В цілому ж, вважає експерт, зміни в законопроектах Кабміну і депутатів йшли в логіці фіксованої суми дефіциту, яка не змінювалася, і тому все, що могли зробити депутати, – це повернути фінансування частини статей і скоротити за іншими статтями.

Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко переконаний, що запропонований новий державний бюджет має одну мету – "залатати" дірки в бюджеті, які виникли внаслідок карантину, збиток від якого підрахувати неможливо.

"Для влади виникла ситуація дуже зручна, оскільки дозволяє всі свої дії пояснити необхідністю боротьби з коронавірусом. Думаю, незабаром для покриття дефіциту бюджету буде включений друкарський верстат для емісії, що разом з можливим продовженням карантину та наслідками від нього призведе до необхідності знову переглядати бюджет", – розповів "Коментарям" експерт.

На думку експерта Growford Institute Олексія Куща, Кабмін створив якусь "пожежну цистерну" для гасіння пожеж замість того, щоб створити повноцінний стабілізаційний фонд.

"Згідно з економічними законами, будь-яка національна економіка здатна мобілізувати резервний фонд у розмірі до 10% ВВП, що в умовах України еквівалентно 400 млрд грн. Однак уряд зміг зібрати лише 65 млрд через помилку у виборі стратегії пошуку коштів", – каже "Коментарям" про головну помилку КМУ експерт.

За словами співрозмовника видання, Кабмін не скористався тими шансами, які надає пандемія коронавіруса для України.

"Український бюджет складається з 4 блоків витрат: соціальний, інфраструктурний, блок оборони і безпеки і блок обслуговування боргів. Економія на перших двох блоках неможлива через загострення ситуації в соціальній сфері і війни, в якій перебуває країна, тому вирішили економити на блоці інфраструктури. Однак там виявилося не так багато грошей, як хотілося б. Разом з тим влада чомусь повністю проігнорувала можливість домовитися з кредиторами про реструктуризацію зовнішніх боргів і за рахунок економії на виплату боргів збільшити резервний фонд для боротьби з пандемією. Однак замість цього ми плануємо брати нові борги і формуємо резервний фонд за рахунок інфраструктурних проектів всього в 65 млрд грн", – резюмує Олексій Кущ.

Читайте Comments.ua в Google News