Рубрики
МЕНЮ
Татьяна Веремеева
11 червня, до другої річниці отримання безвізу з ЄС,
українські парламентарії перейнялися іншим безвізом – "промисловим", якому дали
"зелене світло" прийняттям законопроекту
№ 10183.
Угода про оцінку відповідності та прийнятності
промислової продукції або Agreement on Conformity Assessment and Acceptance of
Industrial Products (ACAA) – механізм, який може дозволити українським
виробникам обходитися без європейської сертифікації. Досить буде наносити на
свою експортну продукцію знак СЕ і продавати її в Євросоюзі без проходження
додаткових процедур сертифікації товару.
За словами експертів, це дозволить не тільки
полегшити доступ на європейські ринки до 20% вітчизняного експорту в країни
Євросоюзу, але і поліпшить конкурентні позиції нашої країни при виході на інші
ринки і зробить більш інвестиційно привабливою економіку.
З іншого боку, на Україну це накладає зустрічні
зобов'язання у вигляді вільного ввезення в нашу країну продукції інших країн
точно так само маркованої знаком CE.
В цілому подібний обмін вигідний для України і шлях
до підписання Угоди в рамках ACAA наша країна почала ще в 2005 році з Плану дій
з підготовки до угоди АСАА. Те ж саме передбачено і статтею 57 Угоди про
асоціацію з ЄС, згідно з якою дія АСАА повинно було поширюватися на 27
категорій промислової продукції.
В рамках приєднання до АСАА Україні належало
привести у відповідність з європейськими власні:
- законодавство;
— стандарти якості та органи, що здійснюють контроль якості;
— скасувати регуляторні режими, що не відповідають європейським вимогам до
аналогічних видів продукції.
До 2014 року процес всіх цих змін відбувався
неспішними кроками і активізувався після Євромайдану. Більшість необхідних
законодавчих актів були прийняті в 2015-2016 роках, в 2018 році до них додалися
документи, що стосуються технічних вимог до устаткування.
В результаті, до 2019 року залишилися два
законопроекти, які, за словами віце-прем'єра з питань європейської та
євроатлантичної інтеграції України Іванни Климпуш-Цинцадзе, повинні були
зробити можливим укладення Україною угоди АСАА.
Ще 24 березня 2017 року до Верховної ради надійшов
законопроект № 6235 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України
щодо технічних регламентів та оцінки відповідності" і мав привести вітчизняні
вимоги у відповідність до європейських.
Доля законопроекту була непростою: вже у квітні
документ відкликали на доопрацювання і прийняли в першому читанні лише у
березні 2018 року, а в лютому 2019 року вручено таблицю поправок. 28 лютого
прийняття документа в другому читанні було провалено – знайшлися 173 голоси "за"
замість 226 необхідних.
Іванна Климпуш-Цинцадзе вельми емоційно відреагувала
на результати голосування у власному Facebook.
"Є така абревіатура АСАА. Це угода, яку ми ніяк не укладемо з ЄС, тому що Верховна Рада ніяк не може прийняти два закони. 2 (!) закони, один з яких №6235 провалили тільки сьогодні. Він стосується адаптації національного законодавства в частині технічних регламентів та оцінки відповідності законодавству Європейського Союзу. Його прийняття є умовою боку ЄС для початку офіційної процедури оцінки готовності України в цій галузі, щоб відкрити шлях для укладення АСАА. Але ця угода не потрібна ділкам, які звикли десятиліттями заробляти в каламутній воді українських реалій і делегували деяких в будівлю під куполом захищати свої інтереси, гальмуючи розвиток країни на роки", – написала віце-прем'єр.
За словами чиновниці "АСАА зробила б для наших
виробників експорт в ЄС та інші ринки простіше і дешевше, а це вам і зростання
економіки, і робочі місця, і зарплати з пенсіями".
Втім, на думку ЗМІ, особливих супротивників
законопроект не мав, але не мав і прихильників-лобістів, що й пояснювало його
тривалу долю – цілий рік на прийняття в першому читанні, перерва в підготовці
на рік і провал при голосуванні у другому. Але, що найгірше, через процедуру
голосування провал документа означав необхідність його реєструвати за новою і
знову проходити колишню процедуру.
Проте це можна було обійти, зареєструвавши "законопроект-копію",
що і було зроблено 25 березня.
Цього разу розгляд документа зайняв набагато менше часу.
25 квітня законопроект був прийнятий у першому читанні, а 6 червня – у другому,
давши "зелене світло" промислового безвізу. Своїм рішенням 230 нардепів внесли
зміни до півтора десятка вітчизняних законів і підзаконних актів, приводячи їх
у відповідність з європейськими нормами.
На думку авторів законопроекту, його прийняття
дозволить позитивно вплинути на дерегуляцію і поліпшити бізнес-клімат в країні,
оскільки законопроектом вирішується завдання по усуненню тих вимог законодавчих
актів, реалізація яких призведе до покладання надмірного адміністративного
тягаря на господарюючі суб'єкти".
Ще в березні віце-прем'єр-міністр з питань
європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе
заявила про можливості промислового безвізу для України з наступного року. Про
це вона повідомила під час зустрічі зі студентами і викладачами Чернівецького
торговельно-економічного інституту Київського національного
торговельно-економічного університету.
"Сподіваюся, що зареєстрований позавчора (26 березня
– "Коментарі") євроінтеграційний законопроект у сфері технічного регулювання
народні депутати ухвалять у квітні. Відповідно, після цього ЄС повинен прийняти
рішення про оціночну місію, що зробить можливим вже у 2020 році вийти на
підписання Угоди АСАА", – навів слова віце-прем'єр-міністра сайт
Кабміну.
За словами чиновниці "Україна вже досягла технічної
сумісності з ЄС у трьох пріоритетних промислових секторах економіки і на черзі
– робота над досягненням такої сумісності і в інших секторах".
Втім, експерти проекту "Громадська синергія"
налаштовані не так оптимістично, як віце-прем'єр-міністр України, стверджуючи,
що ЄС поки не дає сигналів про близькість цієї перспективи, заявляючи, що АСАА
– це "питання майбутнього", без уточнення, якого.
Така неясність формулювань, на думку експерта проекту
"Громадська синергія" Дмитра Луценка, змушує задуматися: а чи буде угода АСАА
взагалі підписана в осяжній перспективі.
Крім того, на думку експерта, Україні слід прийняти
законопроект №7123 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку
з прийняттям Закону України "Про стандартизацію", який був зареєстрований у
вересні 2017 року і відкликаний у березні 2018 року. Законопроект "Про внесення змін до Закону про ринковий
нагляд" який також слід прийняти навіть не зареєстрований у ВР.
Незважаючи на те, що прихильники промислового
безвізу і заявляють про його надзвичайну корисність для української економіки,
про яку конкретно матеріальну вигоду в цифрах може йти мова – невідомо.
Згідно з даними офіційної статистики, товарообіг
України з ЄС постійно зростає, у тому числі і експорт. Так, в 2018 році за
даними митної статистики Державної фіскальної служби обсяг зовнішньої торгівлі
України з країнами ЄС зріс на 12% в порівнянні з 2017 роком і склав 44,446 млрд
дол. Правда на експорт з цього обсягу припадає менша частина – 20,159 млрд дол.
(приріст на 15% в порівнянні з 2017 роком).
На думку економічного експерта Олександра Охріменка,
зростання експорту в ЄС не компенсує вітчизняній економіці втрат, понесених
внаслідок обвалу експорту в Російську Федерацію.
Так, якщо в 2013 році експорт в ЄС і РФ становив 16,848 млрд дол. і 14,787 млрд дол. відповідно, то в 2018 році це 20,159 млрд дол. і 3,7 млрд дол.
Новини партнерів
Новини