Зміцнення гривні і уповільнення інфляції: чому при цьому в Україні ціни не знижуються

Ціни на товари та послуги в Україні не знижуються, незважаючи на помітне зміцнення курсу гривні і зниження рівня інфляції

Ринкова економіка для нашої країни продовжує залишатися чимось звичним і звичайним. Один з прикладів цього – зростання цін, в тому числі на імпортні товари, при офіційному падіння інфляції та значному зниження курсу долара.

Курс гривні vs ціни: перемога над інфляцією і доларом від НБУ

2019 рік став "переможним" для Національного банку України: вперше за останні роки вдалося не тільки стабілізувати курс гривні, але і серйозно зміцнити його по відношенню до долара, а рівень інфляції впав до того рівня, який поставили собі за мету в Нацбанку.

Піднявся на початку червня до 27,20 грн. за 1 долар курс вже з середини місяця почав своє падіння, то плавний, то різке, так що до середини грудня склав вже 23,50 грн. за долар і продовжує залишатися стабільним, чим здивував багатьох експертів і чимало порадував українців.

З іншого боку, вже в ході свого чергового інфляційного звіту за жовтень, в НБУ заявили про зниження річної інфляції до того рівня, який ставили собі за мету в Нацбанку – в межах 5-6%. На на підставі цього на своєму засіданні 12 грудня рада НБУ прийняла рішення знизити облікову ставку відразу на 2% – до 13,5%. Оскільки у своїй боротьбі з інфляцією регулятор спирався головним чином на високу облікову ставку, що знижувало кількість "зайвих" грошей в економіці і заморожувала інфляцію, тепер ця політика, на думку банкірів, була вже непотрібною.

Курс гривні vs ціни: не така вже й перемога

Втім, попри зниження курсу долара і рекордно низькому з 2014 року рівня інфляції, українці не відчули, що живуть краще. Приблизно в листопаді відсутність помітних поліпшень з цінами для українців стали помічати і чиновники.

Так, заступник голови Національного банку України Дмитро Сологуб заявив, що падіння цін не відбувається через підприємців, які заклали у імпортований товар більш високий курс гривні і не стали його коригувати.

Ще дивніше ситуація стала після появи даних Держстату, згідно з якою інфляція в Україні за підсумками січня-листопада 2019 року склала по відношенню до аналогічного періоду 2018 року 8,3%, замість заявлених НБУ 5,1%. При цьому лідерами подорожчання стали овочі – зростання склав 34,7%, що викликане неврожаєм, подорожчання послуг пасажирського залізничного транспорту – 24,9% та тютюнові вироби – 22,4%.

Більш того, природний газ та опалення, в якому використовується все той же імпортний газ, для українців за підсумками січня-листопада став дорожче відповідно на 6% і 18,7%.

Після цього чиновники визнали проблему та знову дали свої варіанти пояснення.

Так, прем'єр-міністр України Олексій Гончарук визнавши, що при падінні курсу долара ціни на товари повинні знижуватися швидше, пояснив ситуацію, що склалася "тимчасовим лагом" при якому зниження цін не відбувається так стрімко, як падіння курсу. Правда при цьому глава уряду зазначив, що це "робота Антимонопольного комітету", тим самим побічно звинувативши в небажанні знижувати ціни бізнес, як це раніше зробив заступник голови Нацбанку України Дмитро Сологуб.

17 грудня на ниві пояснення феномену не зниження цін відзначився міністр економіки України Тимофій Милованов, який пояснив зростання цін на імпорт на 0,3% взаємним впливом двох факторів:

- зниженням курсу долара по відношенню до гривні на 12%;
- зростанням середньої номінальної заробітної плати на 16%.

"Результат боротьби цих протилежних сил – ціни на товари зі значною імпортною складовою збільшилися на 0,3%. Фактично обидва чинники збалансувалися. Це якщо спрощено. Якщо більш детально, тобто і багато інших факторів... Ціни на сигарети, до речі, ростуть з-за збільшення акцизів. Якби акцизи не збільшували, і був би більш конкурентний ринок з певним інших позицій, то можливо загальна інфляція за імпортними товарів була б негативною", – написав міністр про складне вплив різних факторів на зростання цін на своїй сторінці в Facebook.

болісно для торгівлі, з її вимогою до високої оборотності капіталу і швидкої реалізації товару.

На думку генерального директора Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексія Дорошенка, ніхто не знає яким буде курс через місяць-два, навіть в Раді НБУ. У свою чергу з'являється неможливість прогнозування ризиків, що стає для бізнесу "головний болем" і яку він намагається вирішувати за рахунок дещо завищених цін.

Заслужений економіст України Олексій Плотніков вважає, що ситуація ускладнюється недовірою як бізнесу, так і населення до тривалості зміцнення гривні, якої до того ж періодично прогнозують різке падіння в жовтні, то вже з січня. І що найгірше, появі подібних прогнозів є об'єктивні причини, у вигляді побудови піраміди облігацій внутрішньої державної позики, на думку експертів і викликала падіння курсу долара, який змінюється для купівлі ОВДП від Мінфіну. Зворотним боком цього є очікування втрати інтересу покупців до облігаціями і виведення коштів з них, що, за словами експертів, призведе до неминучого падіння нацвалюти, тим більше прибутковість цінних паперів падає і падіння попиту неминуче.

Також експерт не вважає особливим підмогою втручання в регулювання цін на імпорт Антимонопольного комітету, який скоріше може вплинути на ціну імпортних енергоносіїв.

Експерт Growford Institute Олексій Кущ вважає, що першопричина – в корені невірно обраною владою стратегії боротьби з інфляцією, що може призвести до падіння української економіки.

Експерт зазначає, що влада з допомогою НБУ невірно визначила суть інфляції в Україні. Якщо при інфляції попиту, характерною для розвинутих країн із зростанням економіки, зростання цін викликається надлишком на руках у населення грошей, готових тому платити більше, підвищення облікової ставки, як це робив НБУ, допомагає знизити ціни, так як знижується кількість "зайвих" грошей, то при інфляції пропозиції рівно протилежна картина.

Інфляція пропозиції викликана не надлишком на руках населення грошей, а через брак самого товару на ринку через падіння внутрішнього виробництва. За словами експерта, в Україні сьогодні спостерігається саме остання картина, що підтверджується падінням промислового виробництва з літа, яке тільки в жовтні впало на 5%. Останнє виявилося викликано якраз заходами НБУ у вигляді зростання облікової ставки, що вело до подорожчання кредитів і неможливості для промисловості кредитувати виробництво під 20% річних, так як рентабельність більшості галузей національної економіки куди нижче.

Якщо раніше бізнес намагався розвиватися за рахунок власних оборотних коштів, тепер він такої можливості позбувся, підкреслює експерт, а це значить, що неминуче падіння промислового виробництва, а з ним і економіки, що загрожує катастрофічними наслідками у разі світової фінансової кризи.