Жити в кредит в Україні та Європі: де дешевше і чому так

Розвинуте кредитування вважається одним із маркерів не тільки розвинутого суспільства споживання, але і розвиненої економіки в цілому, оскільки дозволяє виробнику знаходити збут своєї продукції і нарощувати її виробництво.

Україні явно не пощастило у питанні кредитування: незважаючи на те, що ринок споживчих позик зростає рекордними для вітчизняних ринків темпами (на 45% за підсумками 2018 року), його загальний обсяг у структурі економіки продовжує залишатися мізерним – близько 6% ВВП.

У результаті все це стало однією з причин дорожнечі позикових грошей в країні.

Кредити в Україні: іпотека під 0%, але не в нашій країні

Видання Bloomberg з посиланням на данські ЗМІ повідомило про появу в країні кредитора, готового видавати іпотечні кредити на 20 років під 0% річних, а банк Jyske Bank входить в першу трійку банків країни і зовсім готовий кредитувати під негативну ставку в -0,5% на строк 10 років, тобто позичальник ще буде отримувати гроші від кредитора.

Настільки низькі ставки, які встановили історичний мінімум в Данії, у банках пояснили "жахливою ситуацією на ринках, високою стабільністю ринку іпотечного кредитування в Данії і побоюваннями утворення "мильної бульбашки" на ринку нерухомості через дешевих кредитів. За розрахунками банкірів, подібні умови повинні спричинити зростання вартості житла і заспокоїти інвесторів, що побоюються погіршення ситуації на фінансових ринках.

Про подібні умовах українцям залишається тільки мріяти – середня вартість іпотечного кредиту для бажаючих обзавестися власним житлом становить середньому від 22%, але навіть у свої "золоті роки", за словами директора департаменту фінансової стабільності НБУ Віталія Ваврищука, вартість іпотеки в Україні становила 15-17%. Втім, на думку Експерта, вже через рік ставка за іпотекою може впасти до цього рівня, а через два-три роки і зовсім встановити новий історичний мінімум.

Кредити в Україні: не іпотекою єдиної

Втім, незважаючи на те, що нульова і навіть негативна ставка на іпотечний кредит і є унікальною не тільки для Данії, але і Європи в цілому, в середньому кредити в європейських країнах набагато нижче, чим в Україні.

Так, ставка по автокредитуванню в Німеччині становить від 1% до 4,5% річних, тоді як в Україні середня ефективна ставка в даному сегменті кредитного ринку становить близько 13,5%.

Вартість іпотечного кредиту в європейських країнах коливається від 1-1,5 % у Фінляндії чи Швейцарії і може досягати 3-4% користуються особливою популярністю Італії та Іспанії, у той час як в Україні ставка за іпотекою в середньому перевищує 20% річних, що робить її однією з найдорожчих не тільки в Європі, але і в світі.

Зрозуміло, залежно від виду кредитування ставка за кредитом змінюється, але в цілому порівняння явно не на користь України:

- найдешевші в Європі кредити видають у Данії – у середньому під 0,05% річних;
- кредити до 1% можна взяти у Фінляндії, Нідерландах, Угорщині, Ірландії;
- найбільш поширена кредитна ставка в ЄС – близько 2% у Бельгії, Великобританії, Франції;
- трохи дорожче, від 2 до 4%, кредити можна отримати в Словенії, Хорватії, країнах Прибалтики;
- одні з найдорожчих у Європі кредитів на Балканах – в середньому 4-4,5% у Греції та Албанії.

Найдорожчими кредитами виявилися російські та українські, але якщо середня ставка в банках РФ становить до 10%, то за статистичними даними НБУ, середня ставка за кредитами в Україні до початку серпня 2019 року склала близько 20% в національній валюті, у тому числі 36% для кредитів фізичним особам і 18% – бізнесу.

Кредити в Україні: чому такі високі ставки

Вітчизняні експерти, опитані "Коментарями", дещо по-різному бачать причини дорогих кредитів для українців, але сходяться на думці що це випливає із ситуації, що склалася в країні в останні роки.

Так, економіст Олексій Кущ вважає, що причинами дорогих ставок за кредитами в Україні є високі інфляційно-девальваційні очікування громадян і високі ризики.

За його словами, кредитні кошти банків формуються багато в чому за рахунок депозитних вкладів громадян і бізнесу, які формуються в середньому під 14% річних, виплачуваних банку. За менший відсоток, враховуючи високу інфляцію в 9,8% за підсумками 2018 року, і знецінення грошей, інвестори не готові ризикувати.

"Якщо б ставки за депозитами становили 2-3%, то і у нас ставки за кредитами були б на рівні європейських, але позичати гроші собі у збиток, нижче їх собівартості, ніхто не хоче", – констатує Кущ.

Інший причиною є високі ризики кредитування в Україні. Згідно зі звітом про фінансову стабільність НБУ за червень, частка "проблемних" кредитів падає, але в цілому продовжує залишатися високою – 42,6% в сегменті фізичних осіб і 54,9% серед кредитів, виданих бізнесу.

"У ціну кредиту банки включають не тільки ціну депозиту, свої витрати і прибуток, але і ризики неповернення кредиту іншим боржником, тобто український позичальник сьогодні в прямому сенсі слова платить не тільки за себе, але і за того хлопця", – каже про "ціну ризику" для позичальників експерт.

Дещо інакше бачить причини дорогих кредитів економічний експерт Олександр Охріменко. За його словами, основна причина цього – діяльність екс-голови НБУ Валерії Гонтарєвої, яка обанкротила більше сотні вітчизняних банків.

"За результатами діяльності пані Гонтарєвої багато банків знаходяться в стані близькому до банкрутства і навіть дають команду не видавати кредити, оскільки частка проблемних позик занадто висока – до 56%. Який сенс давати кредити, які з високою часткою ймовірності не віддадуть?", – вважає експерт.

Іншою причиною є вітчизняне законодавство, яке стоїть скоріше на стороні боржників, зокрема, не дозволяє банку-кредитору отримати майно неспроможного боржника.

Нарешті, констатує експерт, вітчизняний бізнес масово використовує у своїй діяльності "чорні" і "сірі" схеми, що не дозволяє банкам оцінити ризики, а може і зовсім залишити банк без засобів у разі фіктивного банкрутства юридичні особи-позичальника.

У сукупності, за словами Олександра Охріменка, все це виливається у високі ризики, які й перетворюються на високі ставки за кредитами.

бюджетною декларацією Мінфіну на 2020 рік, дефіцит державної казни планується на рівні 90 млрд грн., знайдуться там кошти ще й на здешевлення кредитів для українців і бізнесу – поки не відомо.