Coinspot 19.02.2020

BTC/USD

9 795,04

ETH/USD

249,41

LTC/USD

70,61

НБУ 19.02.2020

USD/UAH

24,47

EUR/UAH

26,52

RUB/UAH

0,39

Рубрики

МЕНЮ

Головна Статті Бізнес фінанси Дотації - українським олігархам: хто отримує держфінансування цілих галузей країни
НОВИНИ Всі новини

Дотації - українським олігархам: хто отримує держфінансування цілих галузей країни

В Україні дотації перетворилися в "хитру схему" дотування держбюджетом великих агробаронів, чиї підприємства орієнтувалися на експорт своєї продукції

14 лютого 2020, 11:00 960
Автор:

• Комментарии

Дотації - українським олігархам: хто отримує держфінансування цілих галузей країни

Однією зі статей фінансування з державного бюджету для держави залишається підтримка конкретних галузей економіки, які мають стратегічне значення для країни. У всякому разі, так свою позицію пояснюють чиновники. На ділі ж в умовах України це залишається одним з механізмів перекачування бюджетних коштів в і так небідні кишені українських олігархів.

Скандальні агродотації для "агробаронів" Косюка і Бахматюка

Дотування сільськогосподарських виробників в Україні в останні роки є джерелом найбільш великих бюджетних коштів, виділених на підтримку приватного сектора, і причиною численних скандалів. Останнє відбувається тому, що дотації, заявлені як підтримка для всієї галузі, на справі зосереджуються в руках кількох олігархів від агросектору.

Дотації сільському господарству в Україні тягнуться з 1991 року, щоправда, по 2016 рік включно здійснювалися у формі податкових пільг або так званого спеціального податкового режиму. Однак у 2017 році механізм змінився через черговий меморандум МВФ про співпрацю, який вимагав припинити підтримку галузі, що виступало проти принципу рівної для всіх конкуренції.

Натомість колишньому механізму була передбачена спеціальна бюджетна дотація на сільське господарство пропорційно розміру компенсації з бюджету ПДВ при експорті. Простіше кажучи, експортуючи за кордон свою продукцію, сільгоспвиробник повинен був отримувати ПДВ не як раніше, а спецдотацію на суму ПДВ, яку скарбниця повинна була повернути такій компанії.

В результаті, дотація перетворилася в "хитру схему" дотування держбюджетом великих агробаронів, чиї підприємства орієнтувалися на експорт своєї продукції. Вже в перший рік існування спеціальної дотації майже половину з її суми розділили між собою найбільший експортер м'яса птиці "Миронівський Хлібопродукт", ТМ "Наша ряба" Юрія Косюка і найбільший український агрохолдинг "Укрлендфармінг" Олега Бахматюка.

З 4 млрд грн спецдотації агробарони в 2017 році отримали 1,91 млрд грн. 1,4 млрд грн припали на "Миронівський хлібопродукт" і 517 млн грн - на "Укрлендфармінг". Залишок у 2,08 млрд грн розділили між собою 1704 компанії.

Подібний успіх Юрія Косюка пояснювали його близькістю до тодішнього президента України Петра Порошенка, чиїм позаштатним радником значився агробарон.

Однак така "вибірковість" привернула увагу ЗМІ, і спалахнув скандал, після чого сума дотацій, які потрапляли в руки Юрія Косюка, стала різко знижуватися. Так, за підсумками 2018 року, агробарону довелося задовольнятися 970 млн грн перерахованим компаніям, пов'язаним з власником "Миронівського хлібопродукту".

2019 рік радикально змінив ситуацію на політичному Олімпі, і Юрій Косюк втратив свого покровителя Петра Порошенка, який програв президентську гонку Володимиру Зеленському, і у агробарона почалися проблеми. Спершу Володимир Зеленський заявив про необхідність зіставити суму бюджетних дотацій, отриманих МХП, і виплачених акціонером дивідендів, тобто натякнув на виведення державних коштів на користь олігарха.

В жовтні Рахункова палата України заявила, що майже 1 млрд грн за недосконалості існуючих механізмів надання державної підтримки отримали пов'язані юридичні особи. Йшлося про 40% загального обсягу державної підтримки за програмою тваринництва (2,4 млрд грн.) та розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників (0,4 млрд грн.). Між тим, за законом "Про державну підтримку сільського господарства", з 1 січня 2018 року одному сільськогосподарському товаровиробнику раз на рік може надаватися дотація не більш ніж на 150 млн грн з урахуванням пов'язаних осіб.

4 мільярди не тільки Косюку

Однак не варто думати, що зі зміною влади отриманню дотацій Косюка або інших одіозних осіб був поставлений якийсь шлагбаум. Так, згідно наказам №313 та 526 Міністерства аграрної політики та продовольства України, були розподілені 531 млн грн держдотацій на велику рогату худобу серед 800 сільськогосподарських підприємств. В числі одержувачів цієї дотації виявилися ПрАТ "Продовольча компанія "Поділля" та ТОВ "Продовольча компанія "Зоря Поділля", що входять в агрохолдинг "Укрпромінвест-Агро" екс-президента Петра Порошенка. На них припали 4,5 млн грн держдотацій.

Втім, так чи інакше, сума дотацій на вітчизняний АПК з кожним роком знижується, що робить привабливість держдотацій на галузь все нижчою. Так, в 2017 році на підтримку АПК було закладено 5,5 млрд грн, через рік, в 2018-му, сума зросла до 6,3 млрд грн, але виплатили з них лише 4,1 млрд грн. У 2019 році підтримати агросектор збиралися за допомогою 5,9 млрд грн державного фінансування, однак за підсумками 10 місяців реальне фінансування склало близько 2,58 млрд грн.

Перший варіант державного бюджету на 2020 рік передбачав зростання державного фінансування агросектору до 8,4 млрд грн, з яких 4 млрд грн передбачалося направити на безпосереднє дотування сільгоспвиробників і 4,4 млрд грн - на "підтримку запуску земельної реформи". За словами ж заступника міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Тараса Висоцького, ці кошти повинні були виділити на кредити фермерам для купівлі землі.

Однак до другого читання Держбюджет-2020 цей рядок втратив, і обмежився документ підтримкою АПК у вигляді фінансової підтримки сільгоспвиробників на суму в 4 млрд грн.

Кошти будуть розділені за вже чинним напрямами та програмами підтримки:

- 150 млн грн - на фінансову підтримку заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів;

- 150 млн грн - на підтримку фермерських господарств;

- 400 млн грн - на підтримку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників;

- 100 млн грн на надання кредитів фермерським господарствам;

- 2,5 млрд грн на підтримку галузі тваринництва, переробки сільськогосподарської продукції, аквакультури, рибальства;

- 600 млн грн на закупівлю сільськогосподарської техніки і комплектуючих;

- 100 млн грн на часткову компенсацію фермерам вартості електроенергії, використаної для поливу зрошуваних земель.

Вугільна дотація знизилася в 7 рази: кому дістануться мільярди

До 2014 року найбільш великими, скандальними і спокусливими для олігархів були дотації на видобуток вугілля, які розподілялися Міністерством енергетики та вугільної промисловості України серед вітчизняних державних шахт. Держава фінансувала шахти з високою собівартістю вуглевидобутку, щоб не збільшувалася вартість "чорного золота" та електроенергії з нього. Налагоджений механізм дав збій у 2014 році з Майданом і створенням на Донбасі, де зосереджений основний  вуглевидобуток, "народних республік".

В 2014 році тодішній прем'єр-міністр Арсеній Яценюк оцінював обсяг дотацій для вугільників дуже широко – від 13 до 34 млрд грн, з яких, щоправда, до гірників, за його словами, доходило не більше 3 млрд, а решта "розкрадалася".

Після 2014 року вуглевидобуток в Україні різко "просів" з 83,4 млн тонн на рік до 33,3 млн тонн, так що довелося компенсувати недостачу вугілля імпортним "чорним золотом" з одночасним зростанням тарифів на електроенергію в 4-5 разів. Падіння обсягів вуглевидобутку, а також публічні заяви Кабміну про "шкідливість" держдотацій для галузі, яку розкрадають, призвели до різкого зниження обсягів держфінансування вугільної промисловості. Проте повністю позбутися дотацій не вийшло, і тепер держбюджету доводилося виділяти гроші на виплату перманентно виникаючої заборгованості по заробітній платі на держшахтах після страйків гірників.

Так, за даними Незалежної профспілки гірників України, з 5,6 млрд грн дотацій в 2016 році їх обсяг знизився до 4,1 млрд за підсумками 2019 року, з яких 1,5 млрд припали на виплату зарплат, 1,63 млрд – на часткову компенсацію собівартості, 0,5 млрд грн - на закриття шахт і 450 млн грн - на оплату електроенергії.

Останнє рішення про фінансування заробітної плати гірників виносили вже народні депутати України Верховної Ради IX скликання, надіславши 31 жовтня 1 млрд грн на "збалансування фінансового стану державних вугледобувних підприємств та забезпечення фінансовими джерелами для виплати заробітної плати шахтарям, а також недопущення відключення від шахт електропостачання".

Вже 11 лютого прем'єр-міністр України Олексій Гончарук в своєму Телеграм-каналі повідомив, що на погашення заборгованості по зарплаті за грудень 2019 року на 8 вугледобувних підприємствах перераховані 163 млн грн. Також глава уряду заспокоїв гірників, що в бюджеті-2020 на погашення заробітних плат по шахтам закладені майже 2 млрд грн.

Судячи по всьому, голова КМУ мав на увазі 1,962 млрд грн. які в бюджеті на поточний рік проходять як "реструктуризація вугільної галузі" і судячи по функціональному призначенню – виплата зарплат як раз і є тією самою дотацією галузі, нехай і з іншою назвою.

Залишається питання: чи підуть ці майже 2 млрд грн на потреби шахт і гірників або ж за давньою "традицією" опиняться в руках чергового олігарха, тим більше, що вже є претендент на роль отримувача цих грошей завдяки контролю над вугільною галуззю.

Як нещодавно писали "Коментарі", з літа 2019 року у вугільній галузі з'явився новий "керуючий" Віталій Бєляков, який вважається людиною олігарха Ігоря Коломойського. Судячи з кадрових призначень в Міністерстві енергетики та вугільної промисловості України, належить олігарху і "контрольний пакет акцій" відомства, що дозволяє йому контролювати фінансові потоки галузі. В останні, крім коштів на реструктуризацію, входять ще і 1,2 млрд грн, спрямованих на ліквідацію шахт: з 33 держшахт планується залишити тільки 14.

Крім держдотацій, маючи вплив на Міненергетики, можна заробляти на тендерах по збагаченню вугілля з державних шахт, на закупівлю останнім гірничошахтного устаткування та інше, для чого знадобиться вплив у профільному відомстві.

Разом з тим, судячи з останніх подій – обшуку СБУ на телеканалі "1+1", звільненню з поста глави Офісу Президента Андрія Богдана  і підтримку президентом Володимиром Зеленським прийняття законопроекту №2571, яким забороняється повернення націоналізованих банків колишнім власникам, - у глави держави наростає конфлікт з Ігорем Коломойським, наслідком чого може стати зниження впливу олігарха.


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб першими дізнатися про найважливіші події!


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: https://comments.ua/

Новини партнерів

Новини

????????...