Місцеві вибори в Україні восени-2020: бути чи не бути

Через півроку, 25 жовтня, в Україні повинні відбутися чергові вибори місцевих органів влади. Але не факт, що так і буде. Занадто багато змінних втрутилося в рівняння, яке і так було не без вад. У ситуації розбирався портал "Коментарі".

Місцеві вибори в Україні: мрії про достроковість

Минулої осені тріумфальна монобольшість в особі фракції "Слуга народу" (СН) говорила про можливі дострокові вибори місцевої влади. Голова партії СН Олександр Корнієнко заявляв: якщо реформа децентралізації закінчиться раніше, ніж за 70 днів до місцевих виборів, то, можливо, і вони відбудуться раніше.

Тодішній керівник Офісу президента (ОП) Андрій Богдан педалював ідею дострокових виборів. Мовляв, треба кувати залізо, поки гаряче. Але був ряд об'єктивних моментів, які не дозволили Зе-команді взяти нахрапом ще і місцеву владу.

"Думаю, що зараз багато хто в Офісі президента Зеленського з сумом згадують той час, коли тодішній голова ОП продавлював ідею з достроковими місцевими виборами. Рейтинг партії "Слуга народу" восени і зараз – небо і земля, – зазначає політичний експерт Світлана Кушнір. – Противники Андрія Богдана тоді вказували на порушення Конституції. Але історія з достроковими парламентськими 2019 року теж, знаєте, не філігранна щодо духу і букви Основного закону. Тоді дуже велику роль зіграв фактор тотальної підтримки по всій країні президента Володимира Зеленського – особистий рейтинг в 73%. Штабісти СН змогли спроектувати його на партію і ноунейми ("нові імена" взяли в Раді 254 мандата. Рекорд, який дозволив створити монобольшість без коаліції з ким би то не було".

Місцеві вибори в Україні: чому штурму не вийшло

Що ж завадило "зеленій хвилі" змити "стару владу" ще й на регіональному рівні?

Основних причин – дві.

Перша – законодавча. До місцевих виборів слід було прийняти Виборчий кодекс (ВК) в цілому. А також – зміни до Конституції в частині децентралізації.

Друга – неготовність до регіонального протистояння партії влади. Яку й партією-то назвати можна з великою натяжкою, тому що як такої історії та ідеології у неї немає. Кадровий голод Зе-команда відчуває колосальний і на місцевому рівні ця проблема проявляється найяскравіше.

ВК якось прийняли. Саме "абияк", тому що питань до кодексу – величезна кількість. Частину проблемних моментів ми висвітлили, розповідаючи, як кодекс змінить систему проведення виборів у нашій країні.

Суперечливі норми і складні для реалізації моменти ніхто так і не згладив. З найбільш кричущого:

– сума застави для участі у виборах непідйомна для більшості партій;

– не стикуються між собою терміни нарізки округів і формування окружних комісій;

– на одній ділянці може проходити голосування по трьом різним системам одночасно, що може привести до збою в роботі комісій і довгим чергам виборців.

"У ВК знаходять масу (рахунок вже пішов на сотні) неузгодженостей, суперечностей, а також казусів і ляпів, що потребують законодавчого врегулювання, – підкреслює Світлана Кушнір. – У кулуарах члени Центральної виборчої комісії (ЦВК) кажуть, що повністю виконати всі прописані там норми неможливо. Ось такий закон, так. Адже основні положення треба якось роз'яснити або виправити, що знаходиться виключно в повноваженнях Верховної Ради. Якій зараз не до того".

Про необхідність прибирати з ВК відверто провокаційні норми говорить, зокрема, голова правління Громадянської мережі "Опора", експерт з питань виборчого законодавства та політичних процесів Ольга Айвазовська.

"Зависла" і конституційна реформа в частині децентралізації. Спроби президента протягнути варіант, який, по суті, перетворював децентралізацію в централізацію, не увінчалися успіхом. Ввести пряме президентське правління за допомогою префектів, наділених небаченими повноваженнями, не вийшло. Як і намір під соусом децентралізації провести легалізацію особливого статусу Донбасу. Всеукраїнське обговорення важливого закону поставлено на паузу через карантин. Таким чином, навіть прийняття його в першому читанні вельми сумнівно. А знайти 300 голосів для прийняття його в цілому, що можливо лише на наступній сесії, на початку вересня, виглядає і зовсім фантастично.

"Золоті деньки попливли – зараз у нас форс-мажор у вигляді коронавіруса, а чвари, скандали і внутрішня боротьба в СН призвели до того, що рівень підтримки значно просів, – пояснює Світлана Кушнір ще одну причину провалу планів Зе-комади про дострокові місцеві вибори. – Крім того, досі на місцях партія так і не створила повноцінні офіси та партійні осередки, що дуже важливо для перемоги на місцевих виборах".

Експерт підкреслює, що місцеві вибори – це складний організаційний і підготовчий, багаторівневий процес.

"І тут "зеленим слугам" з наскоку взяти перемогу, як на парламентських виборах, не вдасться. І повторити рейтинг президента на умовного кандидата в депутати селищної ради (ноунейм) без реальної історії проживання і роботи на цій території – не виходить від слова "зовсім"... Ще один момент – це яскраві особистості, яких на місцевому та регіональному рівнях з тих же ставлеників Києва – голів ОДА і РДА – якось не виходить знайти. А конкуренція на місцях – жорстка. Тож і тут – роботи невпроворот для ейчарів (від англійської абревіатури HR – Human Resources, що означає "людські ресурси"; в останні роки абревіатура HR (ейчар) також стала синонімом професійної спеціалізації: "ейчаром" називають себе фахівці в області управління персоналом – менеджери по персоналу, рекрутери, фахівці з оплати праці, бізнес-тренери – прим.ред.) партії влади".

Місцеві вибори в Україні як фактор Донбасу

Окремий момент – тимчасово окуповані території. Ще нещодавно українська влада вкидала в суспільство меседжі про необхідність проведення одночасних місцевих виборів на всій території України, включаючи ОРДЛО. Про Крим, правда, сором'язливо замовчували.

Минулої зими на зустрічі в Парижі в рамках нормандського формату, а також під час Мюнхенської конференції з безпеки Зеленський заявляв, що людям на Донбасі потрібні вибори, які будуть визнані легітимними. І вони, підкреслював президент, не можуть бути такими, якщо відбудуться не за українським законодавством, під звуки пострілів і без контролю над українським кордоном.

Росія тоді вперлася в питання кордону, не бажаючи передавати контроль над нею до виборів в ОРДЛО. Крім того, на Київ тиснули, вимагаючи узаконити "особливий статус Донбасу".

Експерти попереджали про небезпеку прискореної реінтеграції – фактично під дудку Кремля. Загальну думку, мабуть, найбільш точно сформулював представник Українського інституту майбутнього Ігор Попов: "Без сталого забезпечення вимог безпеки, вирішення питань про роззброєння та амністію проведення виборів на контрольованих територіях стане навіть не пострілом в ногу, а, швидше, контрольним у голову".

Втім, зараз це питання, як і багато інших, відійшло на другий план.

"Повернути Донбас до липня, коли за законом повинна стартувати місцева виборча кампанія, РФ і бойовики явно не поспішають, – зазначає Світлана Кушнір. – А тому всі реляції про проведення виборів за українським законодавством в жовтні-2020 – не більше, ніж гра на публіку".

Експерт Українського інституту майбутнього Ростислава Смирнов також упевнений, що вибори в ОРДЛО за українськими законами в цьому році неможливі: "Є ряд законодавчих моментів, які потрібно підготувати. І які точно не підготують. До того ж, зараз це явно не на часі. Народ в напруженому стані. Коронавірус, з фінансами величезні проблеми. І важкі, розкольні питання не будуть виносити на порядок денний. Всі сили українська влада зараз кине на боротьбу з економічними наслідками пандемії і карантину. Тож вибори в ОРДЛО неможливі у цій ситуації".

Місцеві вибори в Україні і привид для кризи

Карантинна весна дійсно внесла значні корективи у багато планів. У тому числі щодо виборів.

13 квітня Верховна Рада у рамках нових викликів переформатувала держбюджету. Замість 2,1 млрд грн, закладених на організацію місцевих виборів, залишили 1 млрд. Хоч щось, враховуючи, що в первісному варіанті секвестру не планували залишити нічого.

Голова ЦВК Олег Діденко підкреслює: мало того, що кошти на деякі напрями місцевих виборів у державному бюджеті спочатку не були передбачені, хоча і були вказані у Виборчому кодексі, так тепер переполовинили і те, що було. Це, за словами Діденка, в першу чергу, вплине на формування виборчкомів, дільничних комісій, а також на модернізацію виборчих процесів.

Верховна Рада повинна оголосити проведення загальних місцевих виборів не пізніше 27 липня. За три місяці до власне виборів. Але в рівнянні занадто багато змінних. Як Україна пройде випробування пандемією? Скільки ще триватимуть карантинні заходи? В якому стані буде вітчизняна економіка? І сказати чітко – бути чи не бути місцевим виборам в поточному році, вкрай складно.

При цьому для перенесення виборів, за Конституцією, є лише один привід – введення надзвичайного стану.

Опитані виданням "Коментарі" експерти мають різний погляд на (не)можливість місцевих виборів в 2020 році.

Політтехнолог Борис Тізенгаузен:

– Швидше за все, вибори відбудуться. У бюджеті це закладено, хоч і половина від початкової суми. Але все ж – закладено. Провести вибори в строк вигідно партії влади – "Слуги народу". Їм важливо, щоб ці вибори пройшли якомога раніше. Адже з об'єктивних причин, на тлі падіння рейтингу, відстрочка виборів навіть на кілька місяців може істотно вплинути на результат голосування. І СН буде намагатися зробити все, щоб вибори відбулися восени, за розкладом.

Перешкодити може стан економіки. Ми досі не вийшли з карантину... Якщо не отримаємо транш від МВФ, який вже закладено в бюджет, то на тлі економічного колапсу проблематично буде вишукувати кошти на вибори і проводити їх у нормальному режимі.

Мій прогноз – швидше за все, ми і отримаємо транш (після прийняття у другому читанні і в цілому так званого антиколомойского закону), і вибори пройдуть восени.

Експерт Українського інституту майбутнього Ростислав Смирнов:

– Враховуючи сьогоднішню ситуацію в країні, сьогоднішню кон'юнктуру, місцевих виборів в цьому році може не бути.

Є ряд моментів. Перший – технічний. У нас немає можливості провести їх через пандемію, карантину, якихось обмежень. Виборча кампанія починається за 3 місяці до дати виборів. Тобто, вже в липні. Чи будемо ми готові все запустити до цього часу? Чи встане країна на нормальні рейки? Я сильно сумніваюся.

Другий момент – розлад в команді СН. Ми бачимо, що останнім часом вони нічого не можуть прийняти так званою монобільшістю. Їм доводиться входити в ситуативні коаліційні угоди, торгуватися з опонентами. Це було видно і коли вони затверджували голів МОЗ і Мінфіну, і з низкою інших питань.

Тому є варіант, що у нас будуть швидше дострокові парламентські вибори. А місцеві, можливо, перенесуть на весну 2021 року.

Є ще третій цікавий момент, про який почали говорити. Можливі навіть дострокові президентські вибори. За деякими даними, Зеленський хоче скласти повноваження. Може вийти, сказати: "є монобольшість, привів їх я, вони не впоралися, підвели. Тому оголошую перевибори в парламент, щоб привести абсолютно нових людей. Але оскільки я привів їх – і повна відповідальність на мені, то я оголошую ще й дострокові президентські вибори".

Таким чином, він піде з посади. Щоправда, не зрозуміло, чи піде на перевибори.

Політичний експерт Світлана Кушнір:

– Після секвестру бюджету, який в Раді проголосували на позачерговому засіданні, питання проведення місцевих виборів в 2020 році все ще не закрите. З одного боку, цього вимагає Конституція України та логіка політичної боротьби. З іншого – як їх проводити в умовах пандемії, карантину та кризи?

Поки в Офісі президента не дають остаточної відповіді. Вони весь час заміряють градус соціальної емпатії до президента і СН. Думаю, лише до кінця травня остаточно визначаться.

Невизначеність питання працює на руку партії влади, при цьому ставить на паузу організаційні дії штабів опонентів. Це найкраща тактика – тримати в невіданні конкурентів. Але найгірша, з причини можливого провалу підготовки на рівні місцевого самоврядування, на який лягає основний тягар організації виборів.

Загалом, справа ясна, що справа темна. А значить, до закінчення карантину ситуація, як і вектор прийняття рішень, може ще сто разів помінятися. Ось такий він – вітер змін з Банкової.

Як раніше повідомляли "Коментарі", Комітет Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування направило в Центральну виборчу комісію запит, де вказало про свою стурбованість у зв'язку з відсутністю умов для підготовки до виборів у районні, міські і сільські ради у зв'язку з форс-мажорною ситуацією, а саме карантином.

Читайте Comments.ua в Google News