Рубрики
МЕНЮ
Максим Иванов
Україна з 11 травня починає ослаблення карантину. Деякі країни вже зробили це, а також вжили низку заходів щодо реанімації економіки після атаки коронавіруса і карантину. Видання "Коментарі" розбиралася, який зарубіжний досвід могло б використовувати нашу державу, а також – що і чому з запропонованих урядом заходів не спрацює.
Президент США Дональд Трамп кілька разів поривався послабити карантин. Але враховуючи, що Штати лідирують по розповсюдженню інфекції (близько 1,3 мільйона людей, що заразилися, майже 80 тисяч смертей), різко "відпускати гайки" не можна. Виходити з карантину там мають намір в три етапи, кожен з яких триватиме близько двох тижнів. "Запускати" етапи за власним розсудом повинні губернатори штатів.
На першому етапі американці повинні по можливості працювати вдома, не збиратися в групи більше 10 чоловік, не здійснювати поїздки, якщо ті не пов'язані з роботою або не мають термінового характеру. При цьому можуть відкрити кінотеатри, храми і спортивні об'єкти. Але все – за умови дотримання заходів соціального дистанціювання.
На другому етапі вже можуть відкритися школи, відновитися поїздки і виходи з будинку по другорядних справах.
На третьому етапі повною мірою відновлюється робочий процес, а також дозволяється відвідування лікарень і будинків для людей похилого віку.
До 10 травня 43 з 50 штатів планували повністю або частково зняти карантин і відновити роботу бізнесу та інших установ.
Кожен сьомий американець у квітні 2020 року був безробітним (більше 20 мільйонів чоловік), що становить найвищий показник безробіття з часів Великої депресії в 1930 році. В цілях підтримки економіки, якій МВФ пророкує падіння на 5,9%, американці вливають в неї величезні гроші. Благо, ресурси дозволяють. Мова йде про 2,2 трлн дол. Кошти підуть на фінансову допомогу робітником, безробітним, великим компаніям, малим і середнім підприємствам, установам системи охорони здоров'я.
Європа, що серйозно постраждала від коронавіруса, також потроху приходить до тями. Та ж Італія, де інфекція вбила понад 30 тисяч осіб з понад 217 тисяч заражених, вже запустила роботу заводів. Діти пішли в садки, частина ресторанів змогла налагодити доставку, фермери отримали можливість продавати врожай на ринках. Магазини роздрібної торгівлі та музеї відкриються 18 травня, а от салони краси, перукарні, бари і ресторани почнуть роботу не раніше 1 червня. Громадський транспорт працює, але з дотриманням дистанціювання і санітарних норм.
У Франції (більше 26 тисяч загиблих з понад 176 тисяч заражених) з 11 травня мають намір відкрити школи, коледжі та вузи. Ресторани, бари і кінотеатри поки залишаться закритими.
Незважаючи на майже 170 тис. заражених, кількість померлих у Німеччині – менше 8 тисяч. Така статистика змусила німців ще з 20 квітня розпочати пом'якшувати карантинні заходи. На даний момент відкриті школи (але лише для старшокласників і четвертих – останніх – класів початкової школи), магазини і торгові центри, незалежно від їх площі (спочатку відкрили лише ті, площа яких була понад 800 квадратних метрів), перукарні, релігійні заклади. Планується, що з 15 травня поновляться матчі футбольної Бундесліги (вищий дивізіон чемпіонату Німеччини, – ред.).
Швейцарія (понад 1,5 тисячі померлих при понад 30 тисячах підтверджених випадків захворювань) з 11 травня запускає чергове ослаблення карантину. Серед іншого, буде дозволено відновити роботу шкіл, ресторанів, всіх магазинів роздрібної торгівлі, музеїв, бібліотек, спортзалів, турфірм. Планується і пом'якшення прикордонно-міграційного режиму.
Якщо говорити про близькі до нас країни Східної Європи, то в Чехії (понад 8 тисяч інфікованих, понад 270 смертей) з 11 травня запускають в роботу торгові центри, великі магазини, перукарні та салони краси, ресторани і кафе з роздатковим вікном. Також буде дозволено здійснювати міжнародні пасажирські перевезення через кордон автобусами та залізничним транспортом. З 25 травня там, швидше за все, відновить роботу більшість підприємств і ресторанів. У липні планується відкрити кордони зі Словаччиною, Австрією, Німеччиною і Польщею.
Що до самої Польщі (близько 16 тисяч інфікованих при майже 80 померлих), куди так рвуться українські трудові мігранти, то там карантинні обмеження поступово знімають з 20 квітня. Вже відкриті ліси і парки, пом'якшені правила торгівлі, запрацювали торгові центри та готелі. Але "під замком" дитячі кімнати, басейни, сауни, дискотеки. Громадяни, як і раніше, зобов'язані носити захисні маски в громадських місцях та дотримуватися правил дистанціювання. Місцеві санітарні органи приймають рішення про поновлення роботи музеїв, арт-галерей, бібліотек, книжкових магазинів. Університети, школи та дошкільні заклади закриті як мінімум до 24 травня.
Сербія (майже 10 тисяч заражень, 209 летальних випадків) з 4 травня відновила роботу громадського транспорту, а 7 травня скасувала режим надзвичайного стану, що був введений ще в березні і включав в себе комендантську годину й ряд жорстких заборонних заходів. В країні відновлюють роботу ТЦ, кафе і ресторани. Але все – з урахуванням дотримання правил соціального дистанціювання. Планується, що з 11 травня малюки вже зможуть відвідувати дитячі садки.
Експерт-міжнародник Антон Кучухідзе вважає, що найкращим з європейських прикладів протидії пандемії з найменшим збитком є шведська.
"Вони фактично не зупиняли малий і середній бізнес. Ввели просто санітарні норми, при яких МСБ міг працювати – ті ж ресторани, кафе, різні магазини. Відповідно, і падіння економіки буде не таким високим, як у інших... Австрія вже вийшла з жорсткого карантину. Чехія почала виходити. Данія... Італія думає, як запустити промисловість при дотриманні санітарних норм. Всі в Європі поступово прийшли до того, що, вживаючи певні санітарні норми, забезпечуючи підприємства, працівників відповідними засобами, можна обходитися і без жорсткого карантину", – поділився думкою Кучухідзе.
У Росії, де кількість інфікованих досягла вже майже 188 тис. осіб (п'яте місце у світі, попереду лише США, Італія, Іспанія та Великобританія), а кількість жертв перевищила 1,7 тис., з введенням антикоронавірусних заходів затягнули. А тому і їх вихід з карантину навряд чи буде швидким.
Росспоживнагляд опублікував днями рекомендації для поетапного скасування карантину. Для кожного регіону час скасування обмежень визначається індивідуально. Але є деякі загальні тренди. Так, вихід з карантину передбачає три етапи. На першому відновлюють роботу невеликі непродовольчі магазини; повертаються послуги, "що виключають одночасний контакт великого числа людей", дозволяються прогулянки і заняття спортом на відкритому повітрі. На другому – відкриваються великі торгові точки, а також "окремі освітні організації". Однак зберігається обмеження на кількість людей, які можуть перебувати в одному приміщенні одночасно. Третій етап передбачає відкриття готелів, всіх освітніх установ, та повне повернення до роботи сфери послуг і торгівлі.
На кожному з етапів люди з групи ризику (в першу чергу літні громадяни) не повинні без необхідності виходити з дому. Також зберігається вимога носити захисні маски при кожному виході на вулицю в магазин, при поїздках в транспорті. Поки не ясно, коли буде скасовано пропускний режим, що діє з квітня в Москві (там майже 100 тисяч заражених і близько тисячі померлих від наслідків коронавіруса) і ряді інших мегаполісів. При цьому з 12 травня в столиці РФ вже може бути дозволена повноцінна робота всіх промислових і будівельних підприємств.
Президент РФ Володимир Путін доручив главам російських регіонів, спираючись на рекомендації Росспоживнагляду, виробити докладний алгоритм дій на період після 11 травня.
До речі, заходи підтримки населення і підприємств з боку держави в РФ досить непогані, якщо вірити заявам офіційних осіб. За словами глави Мінекономрозвитку Максима Решетнікова, російські банки в рамках реалізації заходів підтримки малого та середнього бізнесу отримали 35 тисяч звернень від таких підприємств на реструктуризацію кредитів. Обсяг наданих компаніям і МСБ кредитних канікул склав 68 млрд руб.
Політичний експерт Олександр Савченко переконаний, що вихід з карантину для України буде проблематичним. Багато в чому через те, що сам карантин у нас виявився убивчим для МСБ.
"Основний прорахунок, який змогла зробити влада – це почати застосовувати дивні методи управління до періоду пандемії і особливо під час її, що були запозичені в інших країн з більш розвиненою економікою, з абсолютно іншою стратегією і можливістю маневру, – пояснює Олександр Савченко. – Те, що може бути з успіхом застосовано, наприклад, у Німеччині та Китаї, абсолютно неправильно намагатися під копірку задіяти в Україні, з нашою практично зруйнованою економікою. Було зрозуміло, що країна просто не витримає таких експериментів над собою через відсутність плавучості в нашій економіці – навіть без застосування усіляких карантинних заходів. І вже тим більше – застосовуючи будь-якого роду обмеження. Але у нас пішли саме шляхом експериментів і продовжують гасити пожежу власної економіки, поливаючи це все бензином. У нашої влади відсутні досвід і сценарії застосування рятівних засобів. В результаті все котиться по натхненню, абсолютно без управління, без навіть зародкового рівня стратегії".
Експерт Українського інституту політики (УІП) Єва Антоненко зазначає, що статистика поширення коронавіруса в Україні дуже неоднорідна. Лідирують по захворюваності західні області, у які повернулася найбільша кількість заробітчан, а також Київ і Київська область, які прийняли найбільший приплив населення з регіонів. Мінімальні показники захворюваності – в східних областях.
"Вже тільки це вказує на необхідність підходу до карантинних обмежень за регіональним принципом: в залежності від ситуації всередині області можна почати знімати ті чи інші обмеження при постійному контролі ситуацію із захворюваністю", – підкреслює Єва Антоненко.
Але подібний підхід мають намір вводити лише зараз, після фактично двомісячних жорстких заходів для всіх. Втім, чи для всіх? Адже коли МСБ опинився "під замком", великі компанії продовжували працювати. Багато хто – з порушенням карантинних заходів. Працювали і світові мережі, тоді як їхні українські дрібніші аналоги влада відправила на карантин. Без відповідних компенсацій. Адже такими складно назвати точкове зниження податків і вельми умовні кредитні канікули, тоді як підприємців просто позбавили засобів до існування.
Глава Мінекономіки Ігор Петрашко запевняє, що уряд підготував додаткові програми для допомоги бізнесу при виході з карантину. При цьому згадуються все ті ж "5-7-9%", анонсується запуск програми "Нові гроші", яка передбачає фінансування мікро — і малих підприємств. Ось тільки частина МСБ просто не вийде з карантину, тому що її – цієї самої частини – вже не стало...
На думку економічного експерта в Ukraine Economic Outlook Адріана Пантюхова, Україна мало взаємодіяла з перекриттям втрачених доходів у тимчасово безробітних, і не надала підтримки малим підприємцям, крім програм кредитних канікул в основних банках України.
"Вищеперелічені заходи – це не нововведення, вони успішно були впроваджені в розвинених країнах, – підкреслює Адріан Пантюхов. – Зазначу США і Німеччину, в яких 1 трлн і 610 млрд дол. відповідно було виділено на фінансування зарплат вимушено безробітним і на кредити підприємствам за пільговими умовами. В Україні ж обраний сценарій – суворого карантину, без забезпечення необхідного рівня підтримки населення – приречений на провал, і супроводжується різким зниженням рівня добробуту населення".
Єва Антоненко нагадує і про подвійні стандарти карантинних обмежень, що діють на користь великого бізнесу.
"Вони вже викликали соціальне напруження і б'ють по рейтингах влади, – підкреслює експерт УІП. – Також вони призвели до посиленні децентралізації, при якій окремі представники регіональної влади беруть на себе відповідальність за послаблення карантину. Ця ситуація не тільки послаблює центральну владу і посилює вагу регіонів, але і з великою ймовірністю може призвести до програшу президентської партії на запланованих на осінь місцевих виборах. Той, хто вчасно адекватно очолить ослаблення і зняття карантину, може отримати великі політичні очки. Адже зараз гостро постало питання співрозмірності небезпеки коронавіруса, обмежень, які були введені, – та економічних втрат від них".
Також Єва Антоненко вважає нелогічними заборони на прогулянки в парках і зелених зонах, на заняття спортом на спеціально передбачених для цього майданчиках.
"Адже чисте повітря і фізичні навантаження, навпаки, стимулюють зміцнення імунітету. Спортмайданчики також можна було б не закривати при обов'язковій умові дотримання дистанції та використання рукавичок на тренажерах... Те ж стосується ринків і майданчиків під відкритим небом, де циркулює повітря, магазинчиків малих підприємців", – підкреслює експерт.
Уряд України анонсував 5 етапів виходу з карантину. Докладно видання "Коментарі" освітило їх в окремому матеріалі.
На першому етапі, який стартує 11 травня, знімається більшість карантинних обмежень, введених 13 березня. Наприклад, будуть відкриті всі зони відпочинку, включаючи парки і сквери, ресторани і кафе зможуть готувати замовлення "на винос", та приймати гостей на літніх терасах, відкриються непродовольчі магазини (зокрема, в ТЦ), перукарні, нотаріальні та адвокатські контори, автомийки, веломагазини і велопрокати.
Експерт-міжнародник Антон Кучухідзе звертає увагу, що п'ять етапів, які Кабмін представив в кінці квітня, багато в чому дублюють підходи Єврокомісії.
"Ще 15 квітня Єврокомісія представила рекомендації країнам ЄС, орієнтуючись на які можна знімати режим жорсткого карантину. Перший фактор – це те, що країна має достатньо коштів, щоб контролювати зростання захворюваності. Другий – території, де вдалося запобігти широкому поширенню захворювань, при впровадженні певних санітарних норм, також можуть виходити з карантину. Фактично те ж запропонував наш уряд. Суть в тому, що можна запускати економіку, роблячи відповідні санітарні норми: дотримання соціальної дистанції, санітайзери і так далі...", – розповів експерт.
Президент України Володимир Зеленський підкреслює, що виходити з карантину слід дисципліновано і згідно з поетапним планом.
Ось тільки цей план – не без вад.
"Присутні кілька критичних обмежень, які залишаться до наступного ослаблення, – каже економічний експерт Адріан Пантюхов про перший етап виходу з карантину "по-українськи". – В цю категорію потрапляє громадський транспорт, метрополітен, залізничний та авіаперевезення. Що однозначно викличе труднощі у запуску всіх непродовольчих магазинів. На відміну від європейських країн, які паралельно Україні знімають обмеження на роботу магазинів і ресторанів. У Німеччині, наприклад, з 9-го травня дозволено відкриватися ресторанам і готелям, а в Італії, Франції – з 1-го червня. Відмінність у термінах відкриття України і більшої частини Європи – неістотні, що мінімізує шанси отримати роль наздоганяючих. Якби не критично важлива деталь – обмеження на роботу, яка є життєво необхідною для багатьох українців".
Експерт підкреслює, що закриття громадського транспорту разом з метрополітеном різко відправили українців у "вимушену відпустку через відсутність можливості дістатися на роботу". Він також зазначає, що крім нашої країни, перманентно закритим був громадський транспорт лише в китайському Ухані, Індонезії, Індії та на Філіппінах.
"Закриття метрополітену разом із наземним транспортом було розумним рішенням для стримування розповсюдження вірусу. Але зняття обмеження на роботу непродовольчих магазинів без запуску громадського транспорту не принесе очікуваних результатів для запуску, або хоча б підтримки економіки, – впевнений Адріан Пантюхов. – На даний момент першочерговим завданням України є забезпечення роботи транспорту, безумовно, за прикладом європейських країн з їх правилами (обов'язково носити маски, періодична дезинфекція) епідемзахист".
Єва Антоненко також звертає увагу, що багатьох країнах зараз запускають економіку і громадський транспорт, незважаючи на значно важчу, ніж в Україні, ситуацію з поширенням коронавіруса.
"В тих же Лондоні і Нью-Йорку метро не зупиняли. Обмеження в більшості країн знімаються поетапно, з дотриманнями правил дистанціювання та гігієни, – підкреслює експерт УІП. – Україні варто наслідувати прикладам країн, лідери яких стурбовані станом їх економік, і дозволяти працювати підприємствам і заводам. Але не менш важливий момент для запуску економіки – повноцінна робота громадського транспорту, у тому числі і метро, без чого економіка не зможе почати запускатися: робітникам необхідно доїхати до місця роботи, споживачам товарів та послуг – дістатися до тих, хто ці товари і послуги пропонує".
Віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців Денис Красніков закликає враховувати досвід Китаю. Зокрема, в тому, як створити ефективний майданчик для виробництва товарів і експорту по всьому світу.
"Україні вже не можна зараз лише продовжувати сподіватися на долю, яка дасть або не дасть позитивні ціни на сталь або зерно, – впевнений Денис Красніков. – Необхідно відшукувати ніші в новій, кризовій і посткризовій економіці. Треба створювати найкраще в світі місце для IT сектору, переробки продуктів харчування, виробництва антисептиків, лікарських препаратів, засобів захисту. Не можна забувати про інноваційні галузях економіки. Інженерія і космос все одно будуть затребувані. Максимально знизьте податки, захистіть бізнес від правоохоронних органів і зробіть майданчики для цих галузей. Бізнес прийде, створивши робочі місця і працевлаштувавши наших випускників високотехнологічних і IT спеціальностей, де наша освіта все ще сильна".
Як раніше повідомляли "Коментарі", лише одна область в Україні повністю розрахувалася з медиками за боротьбу з коронавірусом.
Новини партнерів
Новини