Штрафи за мову в Україні: які сюрпризи приготував мовний закон бізнесу

З 27 травня в Україні набудуть чинності статті 55-57 скандального і багатостраждального Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", прийнятого 25 квітня 2019 року. Документ, що викликав свого часу справжні баталії в парламенті і суспільстві в цілому набрав чинності з 16 липня. Але окремі його статті і положення будуть отримувати повноцінний законний статус протягом цілого десятиліття – до 1 січня 2030 року.

Як три статті "мовного" закону вже через кілька днів вплинуть на вітчизняний малий бізнес, розбиралися "Коментарі".

Штрафи за мову в Україні: скандальний закон довжиною в 2 роки

Закон, що отримав в українському суспільстві назву "мовного", був розроблений великою групою народних депутатів України Верховної Ради VIII скликання і надійшов у парламент 9 червня 2017 року.

Положення документа в цілому розширювали сферу застосування української мови як державної, що робило її обов'язковим. Противники закону трактували його як обмеження прав громадян і, зокрема, прав представників національних меншин. Ситуація передбачала ускладнення як всередині суспільства, так і на міжнародній арені.

Доля законопроекту і справді виявилася непростою – лише в жовтні 2018 року документ пройшов перше читання, для чого парламентаріям знадобилося 11 голосувань, а в лютому наступного року в Раду потрапив доопрацьований законопроект. На документ чекала нелегка доля – з 28 лютого по 24 квітня розгляд "мовного закону" переносився 13 разів. Лише 25 квітня Закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" був прийнятий 278 голосами "за", у яких головну роль зіграли БПП, Народний фронт, а також фракції Батьківщини, Радикальної партії Олега Ляшка, Самопомічі та позафракційних нардепів. Остаточно процес прийняття нового закону був завершений 14-15 травня його підписом спікером ВР і тодішнім президентом Петром Порошенком.

Експерти по-різному поставилися до набуття чинності законопроекту 16 липня, заявивши в тому числі і про можливості його скасування. Останнє, щоправда, так і не сталося, хоча вже в перший день роботи Верховної Ради IX скликання 29 серпня був поданий відповідний законопроект.

Надалі все продовжувало розвиватися на користь прийнятого закону – 27 листопада з'явився Уповноважений із захисту державної мови, що, по суті, стало початком зворотнього відліку до набрання чинності статей 55-57 документа. Останні повинні були вступити в силу через 6 місяців після призначення "мовного омбудсмена".

Штрафи за мову в Україні: за "не ту мову" – скарга "куди треба"

Стаття 54 "мовного" закону наділяє кожну людину правом звернутися зі скаргою про порушення вимог закону і оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної влади у мовній сфері. Підставою для звернення може бути:

– відповідь на звернення від органів державної влади або будь-якої іншої юридичної особи не державною мовою;

– якщо заявник мотивовано вважає, що мова, якою складено документ, не відповідає стандартам державної мови і це зроблено навмисно;

– офіційний документ, прийнятий органами влади, був опублікований не державною мовою;

– у ході спілкування із заявником чиновник або працівник підприємства, установи та організації державної та комунальної форм власності відмовився використовувати державну мову;

– під час офіційних заходів в органах державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установах та організаціях державної та комунальної форм власності використовувалася не державна мова;

– та інші.

Стаття 55 Закону, вступає в силу з 27 травня, регламентує порядок розгляду скарг та вимоги до останніх. Так, скарги можна подавати в паперовому та електронному вигляді із зазначенням ПІБ заявника та суті скарги, з зазначенням дати, адреси та електронної адреси (для електронних скарг), підпису (для електронної скарги застосування цифрового підпису не потрібне).

Закон дає мовному омбудсмену 10 робочих днів на вирішення долі скарги. Варіантів може бути три: прийняти на розгляд з призначенням мовної експертизи, здійснити контроль за використанням державної мови або залишити скаргу без розгляду.

У першому випадку омбудсмен зобов'язаний розглянути скаргу і надати відповідь заявнику протягом 30 робочих днів після призначення мовної експертизи або початку розгляду звернення. Втім, цей термін може бути збільшений на 30 робочих днів, але не більше того. Відповідь, рішення, дії або бездіяльність мовного омбудсмена можна оскаржити в суді.

Штрафи за мову в Україні: вимоги та процедура

Крім органів державної влади та місцевого самоврядування під дію законодавства підпадають суб'єкти господарювання, незалежно від форми власності. Від останніх стаття 30 мовного закону вимагає:

– використовувати державну мову під час обслуговування споживачів або іншу – за персональним проханням споживача;

– надання інформації про товари і послуги (у тому числі в сфері електронної торгівлі) державною мовою. Можливе дублювання на інших мовах, в тому числі мовою оригіналу, наприклад, для лікарських препаратів;

– у разі якщо крім державної мови інформація про товари і послуги надається також на інших мовах, обсяг інформації про товари та послуги державною мовою не може бути меншим обов'язкового обсягу інформації, встановленого вимогами Закону України "Про захист прав споживачів".

Порушення цих вимог, виявлене мовним омбудсменом або його представником у ході перевірки звернення громадян, може призвести до накладення штрафних санкцій на підприємця, правда не відразу.

Відповідно до статті 57 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" у випадку, якщо будуть виявлені порушення законодавства, складається акт про результати здійснення контролю за використанням державної мови. У разі виявлення порушень в акті підприємцю оголошують попередження і вимогу усунути порушення протягом 30 днів. Втім, це тільки початок.

Якщо протягом року з моменту вручення акта про порушення закону, підприємця знову піймають на порушенні, щодо нього складуть протокол. Документ потім відправлять на розгляд мовного омбудсмена, який починає справу про порушення вимог Закону. Результатом розгляду справи може стати штраф у розмірі від 5100 до 6800 гривень, що сам порушник може оскаржити в суді.

Штрафи за мову в Україні: "бізнес особливо не постраждає, а Зеленський може стати радикалом"

Експерти на прохання "Коментарів" оцінили можливі наслідки нових норм мовного законодавства в різних сферах життя українців.

Так, на думку директора Українського аналітичного центру Олександра Охріменка, навіть якщо норми закону запрацюють, особливого збитку вітчизняному бізнесу це не принесе.

"Безсумнівно, будуть скарги та звернення громадян, в тому числі в рамках нечесної конкурентної боротьби між закладами торгівлі, харчування і послуг, але вони не будуть масовими і особливо на бізнес не вплинуть. По-перше, розмір самих штрафів відносно невеликий, по-друге, норми закону вкрай суперечливі і важкі до реалізації на практиці, так що перевіряючі і підприємці скоріш віддадуть перевагу "домовитися". Швидше за все закон просто перетвориться на ще одну корупційну годівницю для чиновників і тільки збільшить витрати бізнесу, не більше", – вважає Олександр Охріменко.

Сумнівається в можливості застосування норм закону на практиці старший партнер "Адвокатського об'єднання "Кравець та партнери"" Ростислав Кравець.

"Швидше за все норми закону чекає доля норм про інформаторів, для роботи з якими треба було створити захищені анонімні канали зв'язку, однак кошти на це не виділили. У підсумку ця норма так і залишилася на папері. Якщо те ж саме трапиться і з Уповноваженим по захисту державної мови та його виконавчими структурами, ці норми закону так і залишаться "мертвими", – зазначив Кравець.

На думку директора Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслана Бортника, норми закону і саме "мовне питання" можуть вплинути на підтримку президента Володимира Зеленського та його майбутню політичну позицію.

"Якщо Уповноважений з мови обзаведеться своїм апаратом і від їх роботи, штрафів, дій, спалахнуть скандали і почнуть страждати люди і бізнес, Володимир Зеленський неминуче втратить частину підтримки електорату сходу країни. Наслідком цього стане його неминуча переорієнтація на більш "праве" і радикальне крило електорального поля. Причому статися це може і без участі мовного омбудсмена – з появою правової бази швидше за все активізуються політичні сили більш радикальної спрямованості, особливо з числа опонентів президента. Це може викликати збільшення скандалів на мовному ґрунті і поставить главу держави перед непростим вибором", – прогнозує співрозмовник "Коментарів".

Штрафи за мову в Україні: проблема омбудсмена

Втім, не факт, що вже з 27 травня вітчизняний бізнес очікує хвиля штрафів за порушення "мовного закону". Причина тому – положення закону і ситуація, що склалася навколо "мовного омбудсмена".

Відповідно до тієї ж статті 57, всі документи, прийняті за результатами перевірки суб'єктів господарювання – акт, протокол, постанова про накладення штрафів, затверджуються "мовним омбудсменом". Але що значно важливіше, рішення про накладення штрафу і винесення самої постанови, також приймається мовним омбудсменом.

27 листопада, у день призначення Тетяни Монахової Уповноваженою із захисту державної мови, почався відлік шести місяців до дати початку можливості накладення штрафів на бізнес. Однак сталося так що з 6 травня в Україні немає мовного омбудсмена.

Ще у квітні в інтерв'ю ЗМІ Тетяна Монахова зізналася, що її робота була фактично паралізована: через бездіяльність Кабінету Міністрів України так і не було створено Секретаріат мовного омбудсмена, через що сама Монахова навіть не отримувала заробітної плати. Наслідком цього стала її заява про звільнення і відповідне Розпорядження КМУ від 6 травня.

Таким чином виходить, що на даний момент відсутня посадова особа, яка може накладати штрафи за порушення законодавства про держмову. Втім, як повідомляє прес-служба Міністерства юстиції, як раз зараз іде пошук нової кандидатури на цю посаду, яку має затвердити Кабмін з числа кандидатів, поданих Мін'юстом та омбудсменом ВР. Резюме від кандидатів у Міністерстві юстиції очікують до 22 травня.

Так чи інакше, одного мовного омбудсмена для початку роботи з дотримання положень Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", явно недостатньо. В так і не створений Секретаріат "мовного омбудсмена", за словами Тетяни Монахової, повинні були входити близько 50 фахівців, на яких, власне, і мало бути покладене завдання щодо втілення закону в життя. І на те, щоб створити подібний інститут, очевидно, знадобиться чимало часу.

Раніше "Коментарі" розбиралися, чому в Україні стало можливим нехтування законом і до чого це може привести.