logo_ukra

Coinspot 29.09.2020

BTC/USD

10889.14

ETH/USD

363.41

LTC/USD

46.21

НБУ 29.09.2020

USD/UAH

28.41

EUR/UAH

33.12

RUB/UAH

0.38

comment

Рубрики

comment

МЕНЮ

Головна Статті Суспільство робота і кар'єра Записки емігранта: Чехія. "Українські студенти навчили чехів списувати на екзаменах"
commentss НОВИНИ Всі новини

Записки емігранта: Чехія. "Українські студенти навчили чехів списувати на екзаменах"

Портал "Коментарі" продовжує спецпроект "Записки емігранта", в рамках якого ми спілкуємося з українцями, які залишили рідну країну в пошуках кращого життя за кордоном. На черзі — розповідь наших співвітчизників про життя в Чехії. У чому полягають складності пошуку житла на чужині, які переваги чеської системи освіти і які існують нюанси у виплаті зарплат — читайте в нашому матеріалі

31 березня 2020, 13:25 comments4474
Записки емігранта: Чехія. "Українські студенти навчили чехів списувати на екзаменах"

У пошуках кращого життя українці їдуть підкорювати не лише Польщу і Німеччину, але і центральну Європу. Одна з найпопулярніших серед українців країн — Чехія. Згідно з останнім переписом населення, в 2016 році там проживало понад 53 тисяч наших співвітчизників. В більшості випадків українці їдуть в Чехію отримувати освіту і працювати, при цьому емігранти на чужій землі нерідко стикаються з проблемами. Одна з головних пов'язана з пошуком житла за словами українців, чехи здають в оренду квартири за значні суми і без меблів. Журналісти видання "Коментарі" поспілкувалися з нашими земляками і дізналися, з якими труднощами вони зіткнулися в Чехії і як до них ставляться місцеві жителі.

Прага: "Замість того, щоб всім демонструвати свій достаток, чехам простіше поїхати на море, купити квартиру і покласти гроші на рахунок"

23-річна Світлана Стефанська переїхала в Чехію, коли їй було дев'ять років. Її батьки вирішили емігрувати, щоб поліпшити своє фінансове становище. Спершу переїхав батько-інженер, потім його дружина, а вже згодом і Світлана зі своєю сестрою. В Україні вони жили в місті Яремче Івано-Франківської області. Переїхавши, сімейство влаштувалося в столиці Чехії Празі.

У Чехії дівчині довелося йти в нову школу, підлаштовуватися під місцеву систему навчання і шукати точки дотику з однокласниками. Вони ж, у свою чергу, сміялися з чеської мови Світлани, яку вона на той час тільки починала вивчати.
Університет у Празі теж не виявився простою вершиною. Підхід до освіти там відрізняється від українського. У Чехії, наприклад, списування іспиту або контрольної роботи — ознака поганого тону і прояв неповаги до викладача. Цікаво, але саме українці і росіяни навчили чехів користуватися шпаргалками.

“В університети, на жаль, вступають українські студенти, які перебувають в Чехії без нагляду. Дуже неприємно дивитися на пафосних дівчат. Зрозуміло, що у нас прийнято виглядати доглянуто, але високі підбори, короткі сукні та яскравий макіяж не сильно підходять під такі місця. Тут інші пріоритети. Замість того, щоб всім демонструвати свій достаток, чехам простіше поїхати на море, купити квартиру і покласти гроші на рахунок. При цьому зовні вони будуть виглядати досить скромно", — зазначає українка.

picture
Згодом Світлана вступила до Чеського агротехнічного університету, в якому навчається і зараз. Паралельно вона працює фінансистом. Про розмір своєї зарплати дівчина не говорить, посилаючись на трудовий договір.

“Зараз я працюю фінансовим спеціалістом. Завдяки тому, що в університеті можна не відвідувати всі пари, а тільки лекції, реально працювати 2-3 дні на тиждень. Не можу сказати, що знайти роботу тут важко. З мого досвіду, на це піде до місяця. Якщо зробити гарне резюме, проблем не буде. А ось труднощі виникнуть, якщо людина не знає англійської та чеської мови і не має вищої освіти. Під час співбесіди потрібно показати, що ви не боїтеся роботи і з радістю можете всьому вчитися", — ділиться з "Коментарями" Світлана.

Українка також підкреслила, що плюси життя в Чехії — хороші умови для роботи і навчання. Приємним бонусом для студентів стане і можливість подорожувати за доступними цінами. А ось з мінусів дівчина виділила расизм, дорогі ціни на оренду житла і різницю в менталітеті. Повертатися на батьківщину українка вже не планує.

“В Україну, швидше за все, не повернуся. Але подивимося, як життя складеться. В Україні я народилася, там є душевність. Тут мені не вистачає традицій. Я прожила в Чехії більшу частину свого життя, тому не можу не вважати її своїм домом", — підсумувала Світлана Стефанська.

Брно: "Виникли складнощі з отриманням зарплати і пошуком житла"

Киянин Олексій Грущенко переїхав до Чехії два місяці тому. Там він працює експертом у галузі перекладів і комп'ютерної лінгвістики. Заробляє чоловік в республіці 40 тисяч гривень на місяць. За його словами, цих грошей для самостійного життя в місті Брно достатньо. Однак у майбутньому Олексій планує перевезти в Чехію сім'ю, тому поки що висновки про доходи робити не береться. Переїхати ж в іншу країну він вирішив через сімейні труднощі.

“До мене звернулася міжнародна лінгвістична корпорація, у якої головний офіс знаходиться в британському Кембриджі. Мені запропонували роботу перекладача та комп'ютерного лінгвіста в чеському місті Брно. Я не один день про це думав, але, порадившись з дружиною, прийшов до висновку, що варто спробувати. Тепер я працюю перекладачем і комп'ютерним лінгвістом. Займаюся перекладами з англійської та чеської мов на українську та російську", — ділиться з нами Олексій Грущенко.

За словами киянина, якихось істотних складнощів на чужій землі у нього не виникло. Однак непросто було підлаштуватися під систему виплат заробітної плати. Якщо в Україні роботодавці своїм працівникам можуть виплачувати зарплату двічі на місяць, то в Чехії з цим справи йдуть інакше. Оклад там нараховується в середині наступного місяця. Наприклад, зарплату за січень працівник отримує в лютому, а за лютий — у березні.
“Ще тут дуже важко з житлом. Чехи люблять здавати порожні квартири без меблів за шалені гроші. В квартирі у них може бути обладнана тільки кухня, а спальня — ні. Орендодавці рекомендують купувати меблі в супермаркетах. Зараз я живу в кімнаті, яку мені допомогли знайти знайомі білоруси. Крім того, чехи воліють здавати житло людям без сім'ї та дітей, а також студентам. В пріоритеті, звичайно ж, і місцеві жителі", — підкреслює українець.

Про своє повернення в Україну чоловік поки не думає. Він каже, що все буде залежати від термінів реалізації проекту, над яким він зараз працює в чеській компанії.

“Змусити мене повернутися в Україну може термін закінчення проекту (поки що невідомо, на який час він розрахований, — ред.). А також, якщо не буде в позитивну сторону рухатися питання з житлом. Не виключаю, що можу повернутися в Україну, якщо в ній покращиться економічна і політична ситуації", — зазначає Олексій.

Хвалетице: "У Чехії дорогий інтернет і медична страховка"

Уродженка Миколаєва Світлана Цесько емігрувала в Чехію в 2019 році. На той момент там вже 10 років працював її чоловік. Він — приватний підприємець. Головна причина, через яку сім'я вирішила виїхати за кордон — освіта дітей і стабільна робота. Сімейство влаштувалося в місті Хвалетице. Там вони купили в іпотеку квартиру і дві машини, влаштували дитину в школу.

“Старша дочка там легко адаптувалася. Вона у 9-му класі. Вчителі добре допомагають з вивченням чеської мови — навіть зробили для неї особливий розклад: заняття проходять два рази на тиждень, безкоштовно. Вона помітила різницю у ставленні тут і в Україні. Приміром, у Чехії немає тиску. До 18 років підліток має 75-відсоткову знижку на проїзд в автобусах і поїздах. При вступі в коледж — Чехія бере на себе її медстрахування", — розповідає нам Світлана.

Українка також підкреслила, що в Чехії до шести років дитина може їздити безкоштовно на всіх видах транспорту. Крім того, держава виплатить родині допомогу за народження другої дитини — 11 тисяч доларів.

“Тут безкоштовні садки і школи. До речі, повноцінний обід у школі коштує 28 гривень. Скористалися медичною страховкою звернулися до дитячого лікаря, нам виписали два види мазей. В аптеці їх видали безкоштовно", — зазначає жінка.

picture

За її словами, в країні на всіх рівнях підтримується мале підприємництво. Це забезпечує відсутність корупції, вирішує проблеми з податковими органами та іншими держструктурами.

“Головне, що потрібно від бізнесмена — чесно розвивати свою компанію, займатися тільки тими видами діяльності, які дозволені чинним законодавством. В Чехії практично зникло таке поняття, як "економічні злочини". Підприємець максимально захищений державою від проблем. Чого, на жаль, не скажеш про нашу країну. Є стабільність в економічній сфері. Чехія давно не знала великих серйозних фінансових криз та катастроф, що забезпечує підприємцю повну впевненість у завтрашньому дні", — говорить Світлана Цесько.

Примітно, що український стаж роботи, який наші співвітчизники отримали на батьківщині, буде врахований у Чехії при виході на пенсію. А вона, в середньому, там становить 12 тисяч крон (понад 13 тисяч гривень).

Мінусом жінка вважає складність адаптації. Відбувається це через те, що поряд немає друзів і близьких, а також позначається незнання мови. До речі, за словами Світлани, вивчити її не так вже і складно, тому що в ній багато російських та українських слів.

“Мінус ще в тому, що тут висока вартість медстрахування: мінімум 7 тисяч гривень при довгостроковій візі. Запис до лікаря тут мінімум через 20-25 днів. У Чехії найвища вартість в Європі за мобільний зв'язок та інтернет. На розмови по телефону йде мінімум 200 крон (218 гривень), на безлімітний інтернет — 900 крон (982 гривні). Крім того, магазини і аптеки в неділю тут закриті. В будні дні чехи працюють з 6:00 до 15:00. А в державні свята не працюють абсолютно всі магазини і підприємства", — підкреслює українка.
Брно: "Якщо повернуся в Україну, відкрию бізнес"
Для 19-річної Оксани Скалош в пріоритеті була освіта. Тому в 2017 році вона виїхала в Чехію. Там же навчається і її старший брат. Самі вони з Закарпатської області. Оксана вступила в університет імені Менделя на спеціальність "менеджер по туризму" в місті Брно.

Чеську мову дівчина вивчила за рік. Під час навчання в школі, в 10 та 11 класах, вона ходила на додаткові заняття з вивчення чеської. Крім того, в самій Чехії, за її словами, проводяться курси для іноземців, які хочуть поступати в навчальні заклади. Тривають вони рік і після їх закінчення абітурієнт вже вільно володіє мовою і не відчуває труднощів під час навчання.

“У нас в університеті є викладач, який не любить іноземців. Це стосується не тільки українців, а й росіян, навіть громадян Казахстану. На його думку, ми в Чехію приїжджаємо "на дешеву юшку". Є такі люди. Але є й ті, які бажають всього доброго і намагаються допомогти, чим можуть", — розповідає Оксана.

Паралельно з навчанням українка заробляє гроші. Першу роботу Оксана знайшла через фірму, яка займається працевлаштуванням іноземців. З другою допоміг брат, а третю знайшла через сайти з вакансіями.

“Я працювала в супермаркеті пекарем. Отримувала 5 тисяч крон в місяць (5,5 тисяч гривень), але це була не повна ставка. Потім була продавцем-консультантом, на цій роботі в місяць теж виходило близько 5 тисяч крон. Зараз влаштувалася тренером по здоровому харчуванню. Працюю перший місяць. Зарплату ще не отримувала, але обіцяють до 5 тисяч крон під час випробувального строку, а після нього — 10 тисяч крон (11 тисяч гривень)", — ділиться з "Коментарями" українка.

Живе Оксана в університетському гуртожитку. Дівчина розповідає, що у їхніх кімнатах є нові меблі, душ і туалет. Єдиний, несуттєвий недолік — загальна кухня.

“Перша моя сусідка була дівчина з Нігерії, ми подружилися. Тепер я живу з українкою, з якою познайомилися ще на першому курсі. Жити разом стали вже на другому. Кімнати тут у всіх хороші, причому всі живуть в рівних умовах", — говорить Оксана.

З мінусів дівчина виділяє труднощі з влаштуванням на роботу офіційно. Для цього необхідно зібрати велику купу документів, підтвердити свій статус в Чехії і отримати візу.

Дівчина також нарікає на те, що жити в Чехії досить дорого. У порівнянні з Україною, зарплати там вищі, однак і рівень життя дорожче. Чого вартує тільки медична страховка. Про своє повернення на батьківщину дівчина поки не знає. В її планах — подорожі.

“Я ще не вирішила, чи повернуся в Україну. Але повернутися назад хочу. Поки не знаю, чи вийде, але мені хочеться відкрити вдома бізнес", — підсумувала Оксана Скалош.
Місяць життя в Чехії: що і скільки коштує
picture

Фото: особистий архів Людмили Грубник, Світлани Стефанської, Олексія Грущенко, Світлани Цесько і Оксани Скалош


Читайте Комментарии в Google News

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб першими дізнатися про найважливіші події!


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: https://comments.ua
comments

Новини партнерів

Новини

Підписуйтесь на повідомлення, щоб бути в курсі останніх новин!